Чи потрібні ІКТ в освіті?

Чи потрібні ІКТ в освіті? 

·         Для оцінки компетентностей здобувача освіти використовуються інструменти LMS Moodle: рамка компетентностей та навчальний план студента або групи студентів – Оцінка компететностей для присвоєння професійної кваліфікації має відбуватися з обов’язковим використанням обладнання. Теоретична частина може бути організована зручним для екзаменаційної комісії та здобувача шляхом, і може бути як з використанням засобів дистанційного навчання, так і традиційним шляхом.

Слабке уявлення про компетентості

·         Рамка компетентностей здобувача освіти створюється на базі освітнього стандарту, в якому окремі показники компетентностей пов’язуються з практичними завданнями курсів і при наявності оцінки певного рівня у курсі зараховуються автоматично – Протирічить вимогам Постанові щодо присвоєння професійної кваліфікації. Атестація на присвоєння професійної кваліфікації є окремим видом атестації, і її частини не можуть бути перезараховані.

Так сказав чиновник від освіти

·         Професійна рамка компетентностей створюється при наявності професійного стандарту і заповнюється представником роботодавця. – ЗВО має право присвоювати професійну кваліфікації за відсутності професійного стандарту відповідно до Порядку присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності професійного стандарту.

Ні про що

·         При необхідності можуть бути сформовані рамки компетентності цифрової грамотності, використання ШІ, доброчесності тощо. – Тільки в разі відповідності даних компетентностей конкретній професійній кваліфікації і виявленою проєктною групою ОП доцільності.

Але це додаткова робота

·         Рамки компетентності створюється під керівництвом гаранта спеціальності і затверджується методичною радою факультету або університету – Поняття «гарант спеціальності» не існує. Відповідно до Рекомендацій НАК щодо присвоєння професійних кваліфікацій ЗВО: в освітній програми зазначаються відповідності компетентностей та результатів навчання, що дають підстави для присвоєння ПК. ОП розробляється проєктною групою під керівництвом гаранта. ОП та затверджується Методичною радою і Вченою Радою ХНАДУ. Що відповідає СТВНЗ ХНАДУ

теж саме але у відповідності до вказівок чиновників

·         Кожному студенту (або групі) призначається навчальний план, в якому визначаються компетентності з певних рамок компетентностей. По завершенню навчального процесу значення показників компетентностей фіксуються у навчальному плані і доступні для перегляду студентам та членам ЕК. -  Навчальний план для всіх здобувачів розробляється єдиний, відповідно до ОП, і в ньому не передбачено вищесказане у випадку присвоєння ПК. Як було сказано вище, компетентності та результати навчання, що дають підстави для присвоєння ПК визначаються в ОП, і є обов’язковими для всіх здобувачів, що мають бажання окрім освітньої здобути професійну кваліфікацію.

Навчальний план у Мудл - це реальність, все інше - фантазії

·         Не всі компетентності визначаються по факту виконання практичного завдання, наприклад, лідерство, критичне мислення, комунікативні компетентності тощо.  Їх члени ЕК визначають окремо при наявності певних свідоцтв. Набуття soft skeels відповідного рівня передбачено всіма стандартами вищої освіті зі спеціальностей, відповідно і освітніми програмами для всіх здобувачів. Заходи атестації на присвоєння професійної кваліфікації передбачає оцінку в першу чергу набуття знань та вмінь виконувати відповідні трудові функції.

Тобто, лідерство, критичне мислення, комунікативні компетентності - це не важливо

·         Ця система оцінки компетентностей може бути використана у дуальному навчанні. Рекомендація не зрозуміла.

Не дивно

·         Для використання цього підходу необхідно практичні завдання у курсі зв’язати з компетентностями, завдання оцінювати та визначити прохідний бал. Це є обов’язковим при складані комплектів завдань та визначені системи оцінювання.

Можливо

Експрес-аналіз матеріалів конференції 10 листопада 2025, Рівне

 Основні тенденції використання інформаційних технологій у професійній освіті (2024–2025 рр.) включають:

1. Інтеграцію штучного інтелекту (ШІ) у всі рівні освіти — від підтримки викладання до персоналізації навчання й автоматизації оцінювання.

2. Розвиток цифрової компетентності педагогів і студентів, що охоплює цифрову етику, безпечне використання даних, критичне мислення та академічну доброчесність.

3. Гейміфікацію, мобільні застосунки й інтерактивні ресурси як інструменти підвищення мотивації й залученості здобувачів освіти.

4. Використання змішаного, дистанційного й адаптивного навчання з підтримкою LMS-платформ (Moodle, Google Classroom тощо).

5. Інклюзивну освіту з використанням цифрових технологій, включно з інструментами ШІ для підтримки студентів з особливими потребами.

6. Використання цифрових освітніх ресурсів для формування професійних компетентностей і розвитку soft skills через проєктну діяльність.

7. Застосування big data, аналітики та систем моніторингу навчального процесу у закладах освіти.

8. Творчі напрями розвитку ІТ у професійній освіті — цифровий дизайн, 3D-друк, комп’ютерна графіка, мистецькі ШІ-технології.

---

Матеріали конференції «Інформаційні технології в професійній діяльності – 2025» безпосередньо корелюють із цими тенденціями:

• Теми доповідей охоплюють штучний інтелект у викладанні (мови, дизайну, інформатики, економічних дисциплін) і етичні аспекти його застосування (Кисельова, Набакорська, Махник, Павлова, Михасюк, Назаров тощо).

• Акцент робиться на розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників (Гуменний, Кондратова, Квятковська).

• Підтримано напрям змішаного та перевернутого навчання, використання YouTube, чат-ботів, вебресурсів і LMS-систем (Остапчук, Паламар, Попко, Рибачек, Ткаченко, Слащова).

• Поширені роботи, присвячені інтерактивним методам, гейміфікації, використанню мобільних ігор та вікторин (Гребенюк, Камишан, Токарчук, Ясько).

• Представлено дослідження з інклюзивного навчання та інструментів підтримки дітей з особливими потребами (Мурза, Vasyl Zherebiatiev).

• У роботах зустрічаються приклади використання систем моніторингу, аналітики освітнього процесу та цифрової трансформації управління (Кухаренко, Долгіх, Тітарчук).

• Є чітка орієнтація на STEAM-підхід і практико-технічну підготовку фахівців, зокрема через 3D-друк, вебдизайн, цифрову графіку та моделювання (Абросімов, Данилюк, Федоренчик, Чернова).

---

Таким чином, програма конференції повністю відображає провідні національні та світові тенденції у цифровізації професійної освіти — інтеграцію ШІ, розвиток цифрових і комунікативних компетентностей, гейміфікацію, інклюзивність та персоналізоване навчання, що відповідає концепціям EU DigCompEdu, UNESCO ICT Competency Framework for Teachers і OECD Learning Compass 2030.