Основні тенденції використання інформаційних технологій у професійній освіті (2024–2025 рр.) включають:
-
Інтеграцію штучного інтелекту (ШІ) у всі рівні освіти — від підтримки викладання до персоналізації навчання й автоматизації оцінювання.
-
Розвиток цифрової компетентності педагогів і студентів, що охоплює цифрову етику, безпечне використання даних, критичне мислення та академічну доброчесність.
-
Гейміфікацію, мобільні застосунки й інтерактивні ресурси як інструменти підвищення мотивації й залученості здобувачів освіти.
-
Використання змішаного, дистанційного й адаптивного навчання з підтримкою LMS-платформ (Moodle, Google Classroom тощо).
-
Інклюзивну освіту з використанням цифрових технологій, включно з інструментами ШІ для підтримки студентів з особливими потребами.
-
Використання цифрових освітніх ресурсів для формування професійних компетентностей і розвитку soft skills через проєктну діяльність.
-
Застосування big data, аналітики та систем моніторингу навчального процесу у закладах освіти.
-
Творчі напрями розвитку ІТ у професійній освіті — цифровий дизайн, 3D-друк, комп’ютерна графіка, мистецькі ШІ-технології.
Матеріали конференції «Інформаційні технології в професійній діяльності – 2025» безпосередньо корелюють із цими тенденціями:
-
Теми доповідей охоплюють штучний інтелект у викладанні (мови, дизайну, інформатики, економічних дисциплін) і етичні аспекти його застосування (Кисельова, Набакорська, Махник, Павлова, Михасюк, Назаров тощо).
-
Акцент робиться на розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників (Гуменний, Кондратова, Квятковська).
-
Підтримано напрям змішаного та перевернутого навчання, використання YouTube, чат-ботів, вебресурсів і LMS-систем (Остапчук, Паламар, Попко, Рибачек, Ткаченко, Слащова).
-
Поширені роботи, присвячені інтерактивним методам, гейміфікації, використанню мобільних ігор та вікторин (Гребенюк, Камишан, Токарчук, Ясько).
-
Представлено дослідження з інклюзивного навчання та інструментів підтримки дітей з особливими потребами (Мурза, Vasyl Zherebiatiev).
-
У роботах зустрічаються приклади використання систем моніторингу, аналітики освітнього процесу та цифрової трансформації управління (Кухаренко, Долгіх, Тітарчук).
-
Є чітка орієнтація на STEAM-підхід і практико-технічну підготовку фахівців, зокрема через 3D-друк, вебдизайн, цифрову графіку та моделювання (Абросімов, Данилюк, Федоренчик, Чернова).
Таким чином, програма конференції повністю відображає провідні національні та світові тенденції у цифровізації професійної освіти — інтеграцію ШІ, розвиток цифрових і комунікативних компетентностей, гейміфікацію, інклюзивність та персоналізоване навчання, що відповідає концепціям EU DigCompEdu, UNESCO ICT Competency Framework for Teachers і OECD Learning Compass 2030.
