2020 рік – covid-19 та екстренне дистанційне навчання

 У січні 2020 року на Зимовій школі сучасних технологій в освіті НТУ «ХПІ» висупив з майстер-класом «Стратегія дистанційного навчання», з одного боку, стратегії треба постійно переглядати та редагувати, з другого боку, це було слушно перед масовим переходом на дистанційне навчання. Але про це ще ніхто не знав.

Наступним кроком був відкритий дистанційний курс «Технології розробки дистанційного курсу, кінець якого припав на початок всесвітнього карантину та масового переходу на дистанційного навчання. У курсі був зроблений  набір та продовжений термін навчання на три тижні. У курсі навчалося 264 викладача.

На першому етапі карантину спостерігався повний хаос та розгубленість викладачів, тому було підготовлено два блоги:

1.     Щотижнева організація роботи вчителя у дистанційному навчанні (https://kvn-e-learning.blogspot.com/2020/04/blog-post.html )

2.     Чому дистанційне експрес-навчання не працює (https://kvn-e-learning.blogspot.com/2020/06/blog-post.html )

У березні місяці викладачам України був запропонований відкритий дистанційний чотиритижневий курс «Основи дистанційного навчання» на який підписалось 1500 викладачів, постійно вчилися приблизно 300 викладачів. За чотири тижні вони навчилися створювати на базі запропонованого шаблону курсу дистанційні курси-ресурси у LMS Moodle. Суттєво підвищити активність слухачів курсу щотижневі рефлексії студентів та форуми «Питання – відповіді з теми»

Через місяць цей курс був представлений в мережі як п’ятиденний марафон, де викладачі брали участь у щоденних установчих вебінарах та виконували протягом дня конкретні завдання з створення дистанційного курсу.

Після закінчення карантину зібрав представників різних навчальних закладів України (школи, профтехосвіту та заклади вищої освіти) та зробили опис напрацювань екстренного дистанційного навчання у колективні монографії, яку випустили на початку вересня 2020 р. Загалом взяли участь 37 фахівців освіти України.

У команді фахівців науково-дослідної лабораторії Інституту танкових військ створили сім дистанційних курсів для підготовки офіцерів запасу, отримали схвальні рецензії від фахівців військових кафедр України. Пілотне навчання у цих модулях з жовтня по грудень поєднали з підготовкою тьюторів. У дистанційних курсах навчалося понад 300 студентів та 50 викладачів

У жовтні 2020 року почав працювати професором кафедри технології машинобудування і ремонту машин та керівником Лабораторії інноваційних технологій в освіті Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. У попередні роки, працюючи за сумісництвом підготував в університеті сотні викладачів з технологій  дистанційного навчання, пройшли сертифікацію 75 дистанційних курсів, на початку карантину на сайті було понад 500 дистанційних курсів-ресурсів. З жовтня 2020 університет взяв курс на систематичне впровадження дистанційного навчання, реструктуровано сайт Moodle, введено штат менеджерів на кафедрах та факультетах, доопрацьована система проведення вебінарів Big Blue Button і зараз забезпечує понад 1000 коннектів одночасно. Створені нормативні документи та плани розвитку дистанційного навчання у весняному семестрі, для розробників дистанційних курсів запланований у січні-березні відкритий онлайн курс.

Таким чином, можна вважати, що 2020 рік був плідним, треба готуватись до виконання планів 2021 року, яких менше не стало

Надруковані у 2020 році статті, доповіді, монографії

1.     Кухаренко В.М. Відкриті дистанційні курси для дорослих

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта дорослих: світові тенденції, українські реалії та перспективи». (6–7 лютого 2020 року)

2.     Кухаренко В.М. Сучасний тьютор.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна VI Міжнародній науково-практична конференція 2020 "Дистанційне навчання: старт із сьогодення в майбутнє"

3.     Кухаренко В.М. Основи дистанційного навчання та створення курсу-ресурсу

Черкаський державний технологічний університет, V Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці» (ІТОНТ-2020) 21-22 травня

4.     Кухаренко В.М., Войченко О.П. Досвід проведення МООС в LMS MOODLE на хостингу спільного користування

Восьму міжнародну науково-практичну конференцію «MoodleMoot Ukraine 2020. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle» 22-23 травня 2020 р. 

5.     Кухаренко В.М. Уроки екстренного дистанційного навчання

Запорізький державний медичний університет. Всеукраїнської науково-методичної відеоконференції «Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини 2020» і навчально–методичної конференції «Сьогодення і майбутнє нових інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі ЗДМУ», що проходитимуть 19– 20 листопада 2020 року.

6.     Кухаренко В.М. Компетентність у дистанційному курсі 

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Науково-методична конференція «Теорія і практика реалізації сучасних педагогічних методик та технологій в освіті» 19-20 листопада

7.     Кухаренко В.М. Куратор змісту та майстерність персональних знань

Збірник наукових праць Вісник ХНАДУ, вип. 89, 2020, с. 139-146

8.     Кухаренко В.М., Бондаренко В.В. та ін. Екстренне дистанційне навчання в Україні: Монографія / За ред. В.М. Кухаренка, В.В. Бондаренка – Харків:. Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. – 409 с.  

Проблеми дистанційного навчання 2021

Пандемія створила нові умови для впровадження змін у вищу освіту. ЗВО повинні зрозуміти, що у навчання головним є результат навчання, а не навчальний процес. Зараз всі навчальні заклади розподілені на дві групи: ті, що вже впроваджують дистанційне навчання та ті, що вимушені почати організацію дистанційного навчання з використанням найпростіших технологій, які не завжди орієнтовані на освіту.

Враховуючи, що зміни в освіті незворотні, ЗВО бажано створити групи планування та розвитку електронного навчання. Мета такої групи – формування системи електронного навчання та визначення пріоритетних напрямів підготовки кадрів. Це дає можливість отримати конкурентні переваги. Відсутність такої групи – це втрати часу та зусиль тому, що психологічна інерція викладачів та керівників буде серйозно стримувати процес переходу на нові технології.

Які проблеми вже стоять перед закладами вищої освіти?

1. Вибір LMS. Кожний навчальний заклад повинен обрати своє перспективне середовище. Для шкіл – це, можливо, інструменти Google або MicroSoft, для університетів – середовище типу Moodle або платні середовища корпоративного сектору, де є інструменти створення сучасних дистанційних курсів для формування компетентностей та розвинена система управління навчальним процесом. Для закладів вищої освіти неправильний вибір середовища – це втрата конкурентної переваги, скоріш за все на декілька років. Дуже дивують спроби вважати різноманітні засоби доставки як LMS та використовувати для організації дистанційного навчального процесу. Але часу немає і тому ЗВО вирішать цю проблему до кінця 2021 року.

2. Наступним кроком є формування системи електронного навчання, інтегрованого у навчальний процес університету, і це стосується практично всі університетів. ЗВО мають створити нормативні документи, стандарти, інструкції, рекомендації та сформувати на їх базі організаційну структуру нового типу з менеджерами дистанційного навчання на кафедрах та факультетах. Такий підхід дозволить уникнути хаотичного використання технологій, яке має місце у теперішній час.

3. Важливим зараз є підготовка викладачів до нового ведення навчального процесу на базі сучасних технологій електронного навчання, які вже мають простий інтерфейс і легко засвоюються викладачами, а їх можливості набагато перевищують засоби доставки та комунікації типу Viber або Telegram. На даному етапі краще викладачу давати сучасні технології, ніж перенавчати його щорічно. Рекомендуємо пройти навчання у відкритих онлайн курсах для розробників дистанційних курсів, керівників середньої ланки університетів, тьюторів дистанційного та змішаного навчання Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, які пройшли багаторічну апробацію. За 20 років розвитку дистанційного навчання в Україні розроблені нормативи та стандарти дистанційних курсів. Поява нових гравців – це нові варіанти онлайн курсів, які буде важко визначити як дистанційні.

Крім перерахованих вище проблем, сподіваюсь, що будуть актуальними наступні напрями:

1. Впровадження в освітні програми компетентнісного підходу, інтеграція з промисловістю та розвиток дуального навчання. Для розвитку цього напряму є інструменти в LMS Moodle. Слід зазначити, що працювати цей напрям може тільки при сумісній діяльності університетів та промисловості. Саме тому дуальне навчання на даному етапі практично не працює.

2. У дуальному навчанні і не тільки поступово буде використовуватись підходи платформи LXP (навчальна дослідна платформа), яка буде інтегрована з LMS. Інструменти LXP тільки формуються, але окремі інструменти вже присутні в розвинених LMS.

3. Університети крім підготовки за ліцензійними програмами будуть надавати освітні послуги за окремими курсами для пересічних громадян України. І така діяльність вже почалася.