воскресенье, 26 апреля 2015 г.

2. До зустрічі експертів. Мета створення дистанційного курсу

Метою цього проекту було створення пілотного дистанційного курсу для підвищення кваліфікації співробітників банку та проведення дистанційного навчального процесу
Задачі проекту:
1.     Визначити цільову групу слухачів;
2.     Визначити тематику чотиритижневого дистанційного курсу;
3.     Визначити форми діяльності слухачів у курсі, які забезпечують роботу з банківськими продуктами і постійне спілкування і співпрацю, що сприяють формуванню корпоративної культури;
4.     Скласти програму курсу і створити дистанційний курс;
5.     Підготувати команду методистів з дистанційного навчання, які могли б самостійно створювати дистанційні курси та проводити дистанційне навчання;
6.     Провести дистанційне навчання групи службовців банку і отримати зворотний звязок щодо якості навчального матеріалу та навчального процесу;
7.     Проаналізувати результати навчального процесу та сформувати рекомендації щодо подальшого розвитку дистанційного навчання у банку.

На першому етапі було проведено анкетування співробітників банку зі Львова, Вінниці та Дніпропетровська. 
Треба відмітити активність співробітників банку у анкетуванні. В анкетуванні брали участь співробітники філій банку зі Львова (26 осіб), Вінниці (10 осіб), Дніпропетровська (26 осіб). В анкета надані повні відповіді на всі питання анкети, зроблено дуже багато пропозицій щодо бажаної тематики курсів підвищення кваліфікації і конкретно перераховані потрібні умінні і навички, які треба сформувати. Звертається увага нагальну потребу вміти представляти банк і співпрацювати з іншими співробітниками, тобто, формування корпоративної культури.
Аналіз анкет показує, що при організації дистанційного навчання треба звернути увагу на професійну підготовку і питання технології продаж.
Професійна підготовка повинна включати вивчення практично всіх продуктів банку, звертаючи увагу на узагальнені характеристики продуктів, їх особливості, переваги і недоліки, правила оформлення документів та юридичні питання. Бажано наводити приклади ефективної роботи з клієнтом.
Велике місце у пропозиціях займають питання технології продаж продуктів банку. Це стосується вміння вражати покупця, подачі інформації, ведення переговорів, виходу з конфліктних ситуацій, тощо. Слід звернути увагу, що в анкетах всі ці вміння пов'язані з реалізацією конкретних продуктів банку.
Аналіз анкет дозволив сформувати наступний проект дистанційного курсу. Для кожної групи продуктів можна визначити такі цілі навчання:
1.       аналізувати запит клієнта і визначати потрібний продукт або продукти;
2.       пояснювати, чому саме пропонується цей продукт, враховуючи його сильні і слабкі сторони і пропозиціях інших банків;
3.       якісно оформлювати необхідну документацію;
4.       аналізувати можливі заперечення клієнта та коректно відповідати на них;
5.       пояснювати клієнту його дії щодо купленого продукту.
Запропонована така структура інформаційного матеріалу навчального заняття щодо групи продуктів:
1.       загальна характеристика групи продуктів та їх порівняльний аналіз між собою і з продуктами інших банків;
2.       аналіз окремих продуктів з прикладами продаж;
3.       рекомендації з техніки продаж до цієї групи продуктів.
Практична діяльність на занятті можлива при глибокому знанні групи продуктів і повинна базуватися на співробітництві (робота у малих групах), обміні досвідом (дискусія) з використанням активних методів навчання і може бути такою:
1.       аналіз сильних і слабких сторін продукту(ів);
2.       моделювання запитів клієнта і визначення його потреб;
3.       оформлення документації до запиту клієнта з використанням програмного забезпечення;
4.       можливі заперечення клієнта і відповіді на них;
5.       аналіз продуктів з точки зору існуючої законодавчої бази;
6.       демонстрація успішних продаж продуктів даної групи
7.       та інші.
Аналіз анкет дозволив визначити тематику модулів навчальної програми та скласти програму дистанційного курсу.

1. До зустрічі експертів. Методи розвитку HR

Планую на зустрічі експертів корпоративного сектору України 16 травня розповісти про наш досвід  впровадження дистанційного навчання у КредитПромБанку у 2007 році. Це пов'язано з тим, що у більшості корпорацій використовуються, як правило, слайдові курси. Ми використали конструктивістських підхід, який використовується в університетах. На базі LMS "Веб клас ХПІ" за півроку ми створили чотиритижневий дистанційний курс, підготували тьютора у дистанційному 6-ти тижневому дистанційному курсі "Практикум тьютора" та провели пілотне навчання. У 2008 році тьютор проводив навчання самостійно.
Враховуючи, що за 20 хвилин розповісти про наш досвід буде важко, планую підготувати низку блогів до зустрічі. 
Це перший блог, який показує тенденції розвитку дистанційного навчання у ті роки.

П'ять методів розвитку людських ресурсів [1]
Метод 1: Від "моно-способу" до "змішаного навчання"
Традиційні методи вивчення базуються на принципі семінару: збір групи з десяти чоловік на один - п'ять днів.
Аналіз показує що 66 % вивченого матеріалу в класі забувається через два дні після сесії.
Це пояснює появу нового формату навчання, який називається "змішане навчання", яке:
  • продовжується три - чотири місяці, замість кількох днів.
  • комбінує різні освітні методи, типу телеконференцій, віртуальної кімнати, самонавчання, індивідуальної підтримки наставником або менеджером, форумів для спільної роботи, і так далі.
  • пов'язане з освітніми цілями корпорації, відповідає цільовій аудиторії (рівень мотивації, професійний досвід, і т.д.) і обмеженням (бюджет, терміни, і т.д.).
Вигоди від цього нового формату:
  • Це допомагає пристосовуватися до потреб клієнта. Чим більше група географічно розсіяна, тим більша потреба у дистанційному навчанні.
  • Це заощаджує час навчання в класній кімнаті та загальні витрати. Скорочення загальної вартості дозволяє збільшити кількість учасників.
  • Це підсилює зв'язок між навчальним змістом і роботою. Сам факт, що навчання триває кілька місяців дозволяє учасникам використовувати теорію і практику у виробничій діяльності. Нарешті, легше встановити зв'язок з керівниками учасника навчання, що підвищує ефективність.

Метод 2: Підтримка навчання на робочому місці
Чим ближче навчання до професійної практики, тим більш ефективним воно стає і більше задовольняє очікування керівників. Менеджер може бути помічником, який підтримує розвиток колег на робочому місці.
Компанії, що зрозуміли цю проблему, використовують дистанційне навчання як союзника для перетворення менеджера в тренера.
У цих системах менеджери:
  • беруть відповідальність за удосконалення навичок свого персоналу;
  • безпосередньо залучені в їхнє навчання.

Метод 3: Навчання і розвиток, нові послуги для колег
Як ми бачили, політика розвитку навчання повинна враховувати і потреби індивідуума, і інтереси компанії. Коли це зроблено, службовці будуть бачити нові послуги: оцінка навичок і потенціалу, портали для самонавчання, тренування, допомога в професійному визначенні, і т.д.
Це повинно показати претендентам, що компанія зацікавлена в розвитку їх індивідуальних і професійно-технічних навичок і що ці визначення є складовими компонентами "марки компанії"
Дистанційне навчання використовується усе ширше для відповіді на ці виклики. Воно стало необхідним у новому контексті через його можливу ціну і здатність.
Метод 4: Концентрація на стратегічних навичках
Дистанційне навчання може допомогти виконанню стратегії компанії,  концентруючи на розвиток необхідних навичок. Це дозволяє поліпшити ефективність роботи персоналу і швидко їх готувати до такої роботи.
Метод 5: Систематизація навчального розподілу у всіх його формах
Зі зміною стратегічних контекстів потреби індустріалізувати і систематизувати навчання стають очевидними.

Змішані курси навчання, самонавчання з тьюторскою підтримкою, портал відкритого доступу і подібні системи пропонують керівникам нові шляхи відповіді на вимоги, на різноманітні потреби.

1. Steve Fiehl. “Distance learning for a strategic HR” Extracts from a White Paper from CrossKnowledge. http://www.towardsmaturity.org/elements/uploads/Towards_Maturity_CrossKnowledge_extracts_from_White_Paper_June_2008.pdf.  2008

суббота, 4 апреля 2015 г.

Экспертиза дистанционного курса

Появление дистанционного обучения требует проведения экспертизы дистанционных курсов, разработанных в университете или за его пределами. Количество таких курсов очень большое, поэтому проводится, как правило, внутренняя экспертиза по заранее установленным правилам (Положение о проведении экспертизы дистанционных курсов в университете). Такой подход позволяет поддерживать определенный уровень дистанционных курсов, но не позволяет улучшать их качество вследствие изменения информационных или педагогических технологий. Еще сложнее проводить экспертизу смешанных курсов, в которых к дистанционному курсу добавляются разнообразные виды деятельности в аудитории.
В настоящее время готовится к запуску открытый дистанционный курс «Экспертиза дистанционного курса». Основная идея курса – проанализировать критерии оценки качества дистанционного курса и сформулировать их для включения в Положение об экспертизе дистанционного курса университета. Результаты такого анализа могут быть полезны для корпоративного обучения, где практически каждый курс уникален и требует более тщательной экспертизы.
Университеты могут подготовить экспертов из числа опытных преподавателей-методистов, в корпоративном секторе такую экспертизу может выполнить только внешний эксперт соответствующей квалификации. Его еще надо найти и знать «как».
Эксперти́за (от лат. Expertus — опытный, сведущий) — исследование, проводимое лицом, сведущим в науке, технике, искусстве или ремесле, привлечённым по поручению заинтересованных лиц, в целях ответа на вопросы, требующие специальных познаний. (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0)
Экспертное исследование оформляется мотивированным заключением эксперта, в котором описывается ход исследования и даются ответы на поставленные вопросы. Полученное заключение является доказательством, свидетельствующим о наличии или отсутствии интересующих фактических данных в разрешении того или иного вопроса или становится основанием для разбирательства.
Экспертиза предусматривает проведение следующих процедур (https://lib.nspu.ru/umk/eff8ffc67c3022df/t7/ch0.html):
·         определение цели и задач,
·         формирование экспертных групп,
·         оценку компетентности экспертов,
·         выбор методов проведения экспертного опроса,
·         составление анкет для опроса,
·         проведение опроса экспертов,
·         обработку полученных данных.
Определение цели и задач экспертизы является всецело прерогативой организаторов проведения экспертизы, в их функции входит также подбор и формирование экспертов подготовка и проведение экспертного заключения, а также обработка получено информации.
Эксперт по результатам экспертизы решений не принимает, а только высказывает свое мнение по заданным ему вопросам (объектам, проблемам).

Формы и методы организации и проведения экспертизы

Используемые формы проведения экспертиз делятся на индивидуальные и групповые (https://lib.nspu.ru/umk/eff8ffc67c3022df/t7/ch2.html). Все методы оценивания нацелены, в первую очередь на получение достоверной информации.
К методам индивидуального оценивания относятся такие методы, как анкетирование, аналитическая записка и метод сценариев. К методам группового оценивания относятся: метод «комиссий», «мозговой атаки», Дельфи, решающих матриц.

Оценка качества учебных программ.

Предметом экспертизы - является оценка качества учебной программы (http://www.astripk.ru/content_aipkp/nmr/expert_elek.doc). Общие критерии оценки качества учебной программы – это концепция, содержание, методика.
Концепция – это соответствие идеям гуманизации, демократизации, опережающего, непрерывного образования, принципам гуманитаризации, фундаментализации, дифференциации, деятельностного характера, интеграции, регионализации и др.
Содержание
·           ориентация на базовые компоненты содержания образования;
·           обоснованность отбора учебного материала;
·           научная корректность содержания, соблюдение общепринятой терминологии и символики;
·           учет возрастных особенностей учащихся;
·           оптимальность объема содержания;
·           реализация принципов дидактики;
·           оценка воспитательного и культурологического компонентов программы;
·           язык изложения; ясность и лаконичность, четкость формулировок;
·           иллюстрированный материал: объем, научная достоверность изображения объектов, схем и т.п. Содержательная, эстетическая и психологическая значимость иллюстрации;
·           практическая направленность учебного материала;
Методика
·         методическая целесообразность выбора структуры и способа изложения учебного материала; системы развития научных понятий, основных положений и теорий;
·         сбалансированность теоретического и практического материала;
·         посильность учебного материала для учащихся, учет их психолого-педагогических особенностей, соответствие учебного материала предшествующей подготовке и уровню развития учащихся;
·         систематичность, логичность и последовательность изложения материала, соблюдение преемственности, уровневая и профильная дифференциация;
·         обеспечение возможности реализации новых педагогических технологий; направленность учебного материала на развитие творческих способностей учащихся, навыков самообразования, интереса учащихся к предмету и выбранному профилю практическому применению знаний и навыков;
·         межпредметные связи;
·         методическая целесообразность использования иллюстрированного, справочного материала и других составляющих методического аппарата;
·         способствует формированию умений и навыков.

Анкетирование

Одним из наиболее простых и широко распространенных методов получения экспертной информации является анкетирование (https://lib.nspu.ru/umk/eff8ffc67c3022df/t7/ch2.html). Анкета – это определенным образом организованный набор вопросов, ответы на которые позволяют получить информацию об объекте экспертизы.
От вида анкеты, ее структуры, содержащихся в ней вопросов, во многом зависит характер информации, получаемой от эксперта.
Очень важно, чтобы составители анкет последовательно шли к достижению цели, переходя от простых к более сложным и важным вопросам. Поставленные вопросы должны быть ясными, точными и однозначно понимаемыми. Возможен контроль (дублирование) вопросов.
Если в анкете заложены критерии оценки, то такие анкеты называются оценочными.

Аналитическая записка

Аналитическая записка предполагает заключение эксперта по определенно теме (информации, проблеме), высказанное им в произвольной форме (https://lib.nspu.ru/umk/eff8ffc67c3022df/t7/ch2.html).

Критерии экспертизы

Критерий – признак, на основании которого производится оценка, определение или классификация чего-либо, мерило оценки (https://lib.nspu.ru/umk/eff8ffc67c3022df/t7/ch3.html). Критерии экспертизы определяются в соответствии с принципами и целями конкретной экспертизы. Существуют разные подходы определению критериев экспертизы.
Выделяют три типа критериев:
·         общие критерии: позволяют оценить значимость предлагаемого проекта с точки зрения основных тенденций, целей и направлений развития и реформирования образования на разных уровнях его организации;
·         специальные критерии: позволяют оценить компетентность автора и содержательность проекта с точки зрения его полноты, соответствия нормативным и понятийным требованиям;
·         частные критерии: позволяют оценить степень обоснованности проекта с точки зрения возможностей его воплощения и жизнеспособности.
Показателями общих критериев являются: новизна, масштабность, системность, транслируемость; специальных критериев – полнота, согласованность структурных частей; показателями частных критериев – реалистичность, реализуемость, инструментальность.

Этапы проведения экспертизы

Процесс экспертизы состоит из отдельных этапов (https://lib.nspu.ru/umk/eff8ffc67c3022df/t7/ch3.html).
Первый этап – целеполагающий: на этом этапе формулируется цель и задачи экспертизы, определение ее специфических особенностей, выделение критериев и показателей, выбор типа экспертизы.
Второй этап – проектирующий (Как? Кто? Когда? Где? Зачем?) Третий этап – статистический: собираются сведения об объекте экспертизы и его окружении; проводится систематизация полученных данных и их дальнейшая оценка.
Четвертый этап – оценочный этап, на котором выносятся и обсуждаются решения по рассматриваемому объекту и выносится экспертное заключение.

Формы экспертной работы

Процедура экспертизы в зависимости от объекта может проводиться в нескольких формах: индивидуальная экспертиза, коллективная экспертиза, комплексная экспертиза (https://lib.nspu.ru/umk/eff8ffc67c3022df/t7/ch3.html).
Индивидуальная экспертиза может проводиться отдельным специалистом-профессионалом по конкретному предметному содержанию в соответствии с уже существующими нормативами или специально разработанными критериями. Примером может служить экспертиза образовательной программы учебного заведения, концепции, учебного плана, программы.
Коллективная экспертиза представляет коллективную оценку группой профессионалов инновационных продуктов, когда требуются совместное обсуждение и оценка спорных или вызывающих сомнение составляющих объекта.
Комплексная экспертиза – многопредметная или многопрофессиональная, когда продукт экспертизы разработан на стыке различных наук и требует компетентной оценки специалистов различных направлений. Эта экспертиза предполагает разработанную систему ее организации и проведения, требующую дополнительного согласования специалистов различных направлений.

Формы и порядок представления результатов экспертизы

Экспертное заключение представляет собой документ, в котором должны быть максимально полно раскрыты характер объектов, используемая критериальная база и техника (https://lib.nspu.ru/umk/eff8ffc67c3022df/t7/ch3.html).
В экспертном заключении должны быть отображены следующие положения:
·         реальный или фиктивный характер имеет идея;
·         значимость объекта с точки зрения важности решаемых в ней задач для региональной образовательной ситуации;
·         общекультурная значимость;
·         предполагаемые последствия, прогнозы;
·         предложения и рекомендации.

Оформление результатов экспертизы.

Результаты экспертной оценки могут быть представлены (http://www.astripk.ru/content_aipkp/nmr/expert_elek.doc): 1) в форме «Листа экспертной оценки», выражающего в количественных оценках степень соответствия программы критериальным требованиям; 2) в форме традиционного протокола-рекомендации, опирающегося на рецензии специалистов-экспертов, где экспертная оценка отражается в качественных категориях.

Рассмотренные материалы показывают, что основным содержанием дистанционного курса «Экспертиза дистанционного курса» должен быть анализ дистанционного курса, его соответствие техническому заданию и формирование критериев оценивания. Наиболее сложным будет формирование критериев смешанных курсов вследствие большого количества возможных вариантов и связей с предыдущими смешанными курсами. Одной из важных задач курса будет формирование требований к эксперту дистанционных курсов, определение и формирование базовых навыков применения информационных технологий.