четверг, 25 ноября 2021 г.

Освітній простір аспіранта

 

Визначення

Дистанційне навчання (ДН) – це організований засобами ІКТ з використанням дистанційного курсу навчальний процес, якому притаманні всі особливості звичайного (очного) навчального процесу.

Дистанційний курс – це запланована викладачем навчальна діяльність студента та його підтримка наявними інформаційними технологіями, зокрема, мультимедійними технологіями (аудіо, відео, анімація, моделювання тощо).

Система управління навчанням (віртуальне навчальне середовище) – програмне забезпечення, що призначене для організації навчального процесу, і включає середовища розробника, викладача та студента. В ХНАДУ використовується Moodle.

Система дистанційного навчання університету – складова частина системи навчання університету і складається з методичного, організаційного, кадрового, програмного, технічного забезпечення, які пов’язані з основною системою навчання.

У залежності від засобів використання дистанційного курсу навчальний процес поділяють на традиційне навчання підсилене дистанційними технологіями (до 30%), змішане навчання (blended learning) з використанням до 80% дистанційних технологій та дистанційне навчання (online learning).

Електронний університет можна розглядати як елемент електронної економіки. Тоді, за аналогією з електронним урядом можна сформулювати наступні положення про електронний університет.

Електронний університет (англ. E-University) ‑ організаційна структура надання освітніх послуг громадянам, бізнесу, іншим споживачам, при якому взаємодія на основі використання ІКТ між університетом і користувачем мінімізована.

Електронний університет ‑ система взаємодії на основі використання ІКТ, що реалізує всю сукупність управлінських та освітніх процесів і слугує меті істотного підвищення ефективності освітнього процесу і зниження витрат для клієнта.

До особливостей коннективістського «масового відкритого дистанційного курсу» (Massive Open Online Course – MOOC ‑ «мук», сМООС) відноситься: великий обсяг неструктурованої інформації, особиста мета учасника, свобода діяльності, відсутність контролю з боку викладача, учасник курсу виступає і як вчитель, і як учень.

З 2011 року у світі почалися поширюватись масові відкриті онлайн курси (хМООС), у яких з використанням біхевіористскького та конструктивістського підходів навчається понад 10 000 слухачів у кожному.

Мікро-навчання ‑ спосіб навчання, в якому поняття та ідеї представлені в дуже маленьких фрагментах, на дуже коротких тимчасових інтервалах, при необхідності, або в умовах максимальної сприйнятливості з контролем

Моделі змішаного навчання

Більшість програм змішаного навчання використовують одну з чотирьох моделей: обертання, гнучка модель, модель La Carte, і збагачена віртуальна модель, але їх набагато більше. Модель обертання включає в себе чотири підмоделі: обертання по робочим зонам, обертання лабораторій, перегорнутий клас і індивідуальне обертання. Кожна зона виконує свою роль відповідно до таксономії Блума.

Особливості підготовки аспірантів на сучасному етапі

Сучасна освіта вимагає безупинно розширювати своє сприйняття комплексності світу та формування інформаційного суспільства. Для того, щоб знання отримали конкретний зв'язок з діями, необхідно постійно "навчати себе", поповнюючи й розширюючи свою освіту.

Освіта повинна орієнтуватися на формування освіченості особистості, яка буде працювати у майбутньому інформаційному суспільстві в умовах багатовекторності технологічного розвитку, глобалізації та конкуренції ринку товарів та послуг, збереження навколишнього середовища, а також соціальної відповідальності та швидкої зміни, що очікується у майбутньому, тощо. А це означає реструктуризацію навчальних планів, переосмислення ролі викладача.

Особливості підготовки:

1.     Володіє на високому рівні інформаційним технологіями, що забезпечує вибір сучасних інструментів та швидку адаптацію до сучасних технологій освіти та науки

2.     Отримає широку підготовку з сучасних наукових напрямів, що дозволяє інтегрувати у свій науковий напрям найновіші досягнення інших галузей або змінювати напрями сввоєї наукової роботи. Результати навчання представляються як виміряні компетентності та навички ефективних досліджень. Рівень підготовки аспіранта визначається його портфоліо.

3.     Володіє іноземними мовами, що дозволяє обробляти великі потоки наукової інформації, брати участь у світових наукових спільнотах практики, проходити стажування у провідних університетах світу, друкувати статті у фахових журналах Scopus, брати участь у міжнародних конференціях.

4.     Отримає підготовку з сучасних педагогічних технологій (педагогічне проєктування навчальних курсів), що дозволяє створювати сучасні дистанційні курси та проводити дистанційний та змішаний навчальний процес, створювати хМООС з актуальних наукових напрямів, брати участь у сМООС з метою пошуків інноваційних та проривних рішень

Підготовка аспірантів в університеті відбувається у інформаційному просторі аспіранта. В свою чергу ці простори окремого університету повинні входити у єдиний інформаційний простір аспірантів України.

Інформаційний простір аспіранта:

·        інформаційна компетентність. Бажано в мережі знайти алгоритм визначення інформаційної компетентності та виміряти показники. Аспірант повинен ліквідувати прогалини.

·        нормативні документи. У цьому розділі розміщені різноманітні нормативні документи або посилання на них для успішного їх використання на різних етапах навчання

·        міжнародна діяльність. У цьому розділі надається поточна інформація щодо можливості публікації у міжнародних журналах, участі у конференціях, стажуванні та міжнародних грантах.

·        методичні матеріали. У цьому розділі надаються різноманітні методичні матеріали, які допомагають аспіранту писати статті, готувати матеріали дисертаційної роботи, оформляти аплікаційні форми грантів тощо.

·        навчальні дисципліни. Всі дистанційні курси освітньої програми підготовки аспірантів та субкурс з підсумковими оцінками дисциплін  розміщуються у цьому розділі.

·        компетентності аспіранта. В системі Moodle необхідно створити фреймворки освітнього стандарту, сформувати індивідуальні навчальні плани та забезпечити вимірювання компетенція аспіранта.

·        дистанційне навчання. Аспіранти в процесі навчання повинні опанувати технологіями створення дистанційного курсу, проведення дистанційного та змішаного навчання. У цьому розділі розміщуються дистанційні курси для проведення дистанційного навчального процесу аспірантами.

·        спільноти дослідників. Практично всі науковці світу беруть участь у відповідних спільнотах практики. Аспіранти повинні найти, а у випадку відсутності, створити спільноту практики та обговорювати професійні питання.

·        портфоліо аспіранта. Портфоліо - це задокументовані аспірантом досягнення для їх демонстрації за запитом. Аспірант повинен отримати навички роботи з портфоліо і продемонструвати його наприкінці навчання.

·        бібліотека мікроуроків. У більшості мікроуроки – невеликі порції контенту у вигляді тексту, інфографіки, відео, які орієнтовані на досягнення однієї мети з оцінкою результату. Вони використовуються для формування персональної траєкторії навчання. Такі бібліотеки підтримуються середовищем LXP.

·        Замовники. У освітньому просторі аспіранта повинні бути представлені замовники, які описують компетенції фахівців для виконання конкретних службових завдань, проблеми, з якими вони стикаються. Це може бути використано для формування тимчасових творчих колективів.

·        інструменти дослідника. Кількість інструментів дослідника в мережі постійно змінюється. Використання інструментів – це колективна робота, результати якої повинні бути представлені в мережі.

·        МООС наукових шкіл. Єдиний інформаційний простір аспіранта повинен обов’язково включати масові відкриті онлайн курси. Це можуть бути курси, створені групою фахових шкіл України. Це можуть бути коннективістські масові відкриті онлайн курси для нових напрямів розвитку наукових напрямів, або просто фахові курси для школярів та студентів.


пятница, 8 октября 2021 г.

Структура дистанційного курсу

 

 ПОЛОЖЕННЯ про дистанційний курс

Положення про дистанційний курс зазначає правила формування дистанційних курсів, які розробляються для потреб ХНАДУ.

1.  Основні визначення

1.1.  Дистанційний навчання  -‑  це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації навчання за дистанційною формою на основі інформаційних і комунікаційних технологій.

1.2.  Основними елементами дистанційного навчання є:

·         Дистанційний курс ‑ запланована викладачем навчальна діяльність слухача та його підтримка наявними інформаційними технологіями, зокрема, мультимедійними технологіями (аудіо, відео, анімація, моделювання тощо) ‑ для організації навчання через Інтернет;

·         система управління навчальним процесом:

         інтерактивної взаємодії слухачів і викладача, який реалізує функції активних форм навчання, допомоги тощо;

         організації самостійної роботи слухача щодо засвоєння навчального матеріалу;

         оцінювання та контролю заань, умінь і навичок студентів перед навчанням (попередній контроль), у процесі навчання (проміжний контроль) та у кінці навчання (заключний контроль);

         технічної підтримки дистанційного навчання.

2.  Структура та функції основних елементів дистанційного курсу:

2.1 Дистанційний курс слугує для:

·         управління навчальним процесом;

·         надання знань шляхом викладу теоретичного матеріалу;

·         формування навичок і вмінь на основі отриманих знань;

·         закріплення матеріалу;

·         контролю засвоєння теоретичного матеріалу;

·         виконання практичних завдань та їх контролю.

2.2 Дистанційний курс

Розділ «Загальне»

1.      Новини  ‑ форум викладача, в якому він розміщує оперативну інформацію для студентів;

2.   Форум  взаємодопомоги – призначений для надання допомоги студентів з загальних питань;

3.      Силабус – інформація про курс, яка написана мовою студента та включає розділи: 1. Автор курсу; 2. Реквізити дисципліни; 3. Мета; 4. Результати навчання; 5. Календарно-тематичний план; 6. Основна література; 7. Додаткова література; 9. Завдання та іспит; 10. Політика дисципліни.

4.      Глосарій – термінологія дисципліни;

5.      Вебінар – розміщуються єдина точка входу у вебінар та всі записи попередніх сеансів;

6.    Конспект  або посібник дсципліни ‑ при великому обсязі розміщуться у хмарних сховищах мережі;

7.      Вхідний контроль – тести для перевірки готовності студента до вивчення дисципліни.

Структура заняття (теми)

При самостійному вивченні дисципліни студентом без контатів з іншими студентами використовується тематичний формат представлення інформації. При організації групової роботи та спілкування треба обирати тижневий формат. Кожна тема або тижневе заняття мають такі розділи:

1.     Назва розділу;

2.     Мета і результати навчання за таксономією Блума;

3.   Теоретичні матеріали ‑ можуть бути у різних форматах; веб-сторінки (до 5 сторінок), книга (понад 5 сторінок), лекція (текст та питання до нього, студент отримує оцінки)

4.      Презентація до розділу у форматі pdf (бажано вбудовувати в сторінку). Якщо презентація завелика (понад 2 М), її треба розміщувати у хмарних сховищах;

5.      Відео до розділу – розміщується у хмарних носіях;

6.      Практичні завдання  залежать від дисципліни і можуть бути різними:

a.      Форум "Знайомство" ‑ на початку навчального процесу бажано надати можливість студенту розказати про себе та свої очікування, підготувати до групової роботи;

b.      Індивідуальне завдання – студент розміщує виконану вправу або як текст, або файл розміром до 2М, документи Word необхідно переводити у формат pdf. Відповіді студента бачить тільки викладач.

c.     Тест до розділу – тестові завдання повинні бути розміщені у відповідній категорії Банку питань. Кількість питань у категорії повинна бути у декілька разів більше, ніж у тесті;

d.   Глосарій  до теми – створюють студенти, за кожну корисну словникову статтю студент отримає бали від інших студентів або викладача;

e.  Семінар ‑ оцінка студентами робіт колег за визначеним викладаем переліком критеріїв, за об’єктивність оцінювання студент отримує бали;

f.   Форуми ‑ можуть використовуватись для розміщення завдань студентів та їх обговорення, оцінювати роботи можуть і студенти, у форумі "Контрольні питання" студент тільки після свої відповіді бачить відповіді інших студентів, форум “Питання-відповідь до теми” сприяє дискусіям у курсі.

g.   Комплексні інтерактивні елементи H5P ‑ мають багато можливостей, але вимагають створення сценарію;

7.      Рефлексія ‑ відповідь студентів на рефлексійні питання;

8.      Вихідний контроль ‑ можливі різні варіанти: тести, співбесіда у форумі, захист проєктів тощо.

Електронний журнал

1.   Всі завдання курсу повинні мати відповідні бали за виконання, які фіксуються у електронному журналі. При тижневому форматі кількість балів на всіх тижнях повинна бути однаковою.

2.      У електронному журналі всі завдання повинні розміщуватись хронологічному порядку

суббота, 25 сентября 2021 г.

Потреби студентів в період пандемії

 Потреби студентів:

  • розробляти більш гнучкий і інклюзивний досвід навчання (наприклад, дозволяти учням вибирати час для здачі іспитів)
  • розвивати навички та компетенції учнів в режимі онлайн, надавати відеоуроки, давати час для експериментів, залишати коментарі та підтримувати на цьому шляху
  • створювати можливості для студентів давати і отримувати відгуки про себе, колег і вчителів
  • сприяти соціальному навчанню і соціальній присутності в Інтернеті, налагоджуючи стосунки і створюючи можливості для групової взаємодії
  • надати можливість брати участь в класах або онлайн-семінарах (після пандемії), максимізуючи переваги змішаного навчання
  • проінформуйте учнів про всі діапазоні доступної підтримки і чітко позначте пріоритети навчання.
Beyond Zoom, Teams and video lectures — what do university students really want from online learning? https://academicmatters.ca/beyond-zoom-teams-and-video-lectures-what-do-university-students-really-want-from-online-learning/ 

суббота, 18 сентября 2021 г.

Підготовка дистанційного курсу до навчання

 

Контрольні питання підготовчого етапу

Перевірте, чи всі пункти Ви виконали:

1.                Перевірте наявність інформації про автора курсу та тьютора.

2.                Перевірте та відредагуйте інформацію про політику курсу.

3.                Відредагуйте силабус курсу.

4.                Перевірте глосарій курсу. Після імпорту курсу глосарій треба переносити окремо у формат xml.

5.                Перевірте посилання на зовнішні ресурси, вони можуть зникнути або змінити адресу.

6.                Перевірте роботу вхідного тесту, встановіть терміни активної роботи.

7.                Перевірте роботу форуму взаємодопомоги, опишіть його призначення, видаліть записи минулого курсу.

8.                У налаштуваннях курсу встановіть дату початку навчання в курсі.

9.                Перевірте посилання на вебінар, переконайтесь, що він записується. Посилання на вебінар повинно бути одним у вступній частині курсу.

10.           Підготуйте презентацію до курсу у форматі PDF або відео.

11.           Якщо в курсі є текстові файли у форматі DOC, переведіть їх у формат PDF для забезпечення кібербезпеки сайту.

12.           Підготуйте інформаційний матеріал про правила роботи у LMS Moodle та з елементами, що використовуються в курсі (форум, завдання, тести, лекція тощо).

13.           Перевірте назву теми на кожному тижні.

14.           Перевірте наявність мети на кожному тижні, її рівень за таксономією Блума та наявність до кожної мети завдання.

15.           Перевірте наявність сторінки «План роботи на тиждень» та її зміст, відредагуйте посилання на завдання.

16.           Установіть кількість балів, які отримає студент протягом тижня, вони повинні бути однаковими для всіх тижнів.

17.           Призначте кожному завданню кількість балів в залежності від складності.

18.           Перевірте наявність інструкцій до кожного завдання та відредагуйте пояснення до їх оцінок.

19.           Перевірте електронний журнал оцінок, установіть потижневий порядок розміщення оцінок.

20.           Перевірте питання рефлексивної анкети, відредагуйте їх.

суббота, 2 января 2021 г.

2020 рік – covid-19 та екстренне дистанційне навчання

 У січні 2020 року на Зимовій школі сучасних технологій в освіті НТУ «ХПІ» висупив з майстер-класом «Стратегія дистанційного навчання», з одного боку, стратегії треба постійно переглядати та редагувати, з другого боку, це було слушно перед масовим переходом на дистанційне навчання. Але про це ще ніхто не знав.

Наступним кроком був відкритий дистанційний курс «Технології розробки дистанційного курсу, кінець якого припав на початок всесвітнього карантину та масового переходу на дистанційного навчання. У курсі був зроблений  набір та продовжений термін навчання на три тижні. У курсі навчалося 264 викладача.

На першому етапі карантину спостерігався повний хаос та розгубленість викладачів, тому було підготовлено два блоги:

1.     Щотижнева організація роботи вчителя у дистанційному навчанні (https://kvn-e-learning.blogspot.com/2020/04/blog-post.html )

2.     Чому дистанційне експрес-навчання не працює (https://kvn-e-learning.blogspot.com/2020/06/blog-post.html )

У березні місяці викладачам України був запропонований відкритий дистанційний чотиритижневий курс «Основи дистанційного навчання» на який підписалось 1500 викладачів, постійно вчилися приблизно 300 викладачів. За чотири тижні вони навчилися створювати на базі запропонованого шаблону курсу дистанційні курси-ресурси у LMS Moodle. Суттєво підвищити активність слухачів курсу щотижневі рефлексії студентів та форуми «Питання – відповіді з теми»

Через місяць цей курс був представлений в мережі як п’ятиденний марафон, де викладачі брали участь у щоденних установчих вебінарах та виконували протягом дня конкретні завдання з створення дистанційного курсу.

Після закінчення карантину зібрав представників різних навчальних закладів України (школи, профтехосвіту та заклади вищої освіти) та зробили опис напрацювань екстренного дистанційного навчання у колективні монографії, яку випустили на початку вересня 2020 р. Загалом взяли участь 37 фахівців освіти України.

У команді фахівців науково-дослідної лабораторії Інституту танкових військ створили сім дистанційних курсів для підготовки офіцерів запасу, отримали схвальні рецензії від фахівців військових кафедр України. Пілотне навчання у цих модулях з жовтня по грудень поєднали з підготовкою тьюторів. У дистанційних курсах навчалося понад 300 студентів та 50 викладачів

У жовтні 2020 року почав працювати професором кафедри технології машинобудування і ремонту машин та керівником Лабораторії інноваційних технологій в освіті Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. У попередні роки, працюючи за сумісництвом підготував в університеті сотні викладачів з технологій  дистанційного навчання, пройшли сертифікацію 75 дистанційних курсів, на початку карантину на сайті було понад 500 дистанційних курсів-ресурсів. З жовтня 2020 університет взяв курс на систематичне впровадження дистанційного навчання, реструктуровано сайт Moodle, введено штат менеджерів на кафедрах та факультетах, доопрацьована система проведення вебінарів Big Blue Button і зараз забезпечує понад 1000 коннектів одночасно. Створені нормативні документи та плани розвитку дистанційного навчання у весняному семестрі, для розробників дистанційних курсів запланований у січні-березні відкритий онлайн курс.

Таким чином, можна вважати, що 2020 рік був плідним, треба готуватись до виконання планів 2021 року, яких менше не стало

Надруковані у 2020 році статті, доповіді, монографії

1.     Кухаренко В.М. Відкриті дистанційні курси для дорослих

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта дорослих: світові тенденції, українські реалії та перспективи». (6–7 лютого 2020 року)

2.     Кухаренко В.М. Сучасний тьютор.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна VI Міжнародній науково-практична конференція 2020 "Дистанційне навчання: старт із сьогодення в майбутнє"

3.     Кухаренко В.М. Основи дистанційного навчання та створення курсу-ресурсу

Черкаський державний технологічний університет, V Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці» (ІТОНТ-2020) 21-22 травня

4.     Кухаренко В.М., Войченко О.П. Досвід проведення МООС в LMS MOODLE на хостингу спільного користування

Восьму міжнародну науково-практичну конференцію «MoodleMoot Ukraine 2020. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle» 22-23 травня 2020 р. 

5.     Кухаренко В.М. Уроки екстренного дистанційного навчання

Запорізький державний медичний університет. Всеукраїнської науково-методичної відеоконференції «Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини 2020» і навчально–методичної конференції «Сьогодення і майбутнє нових інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі ЗДМУ», що проходитимуть 19– 20 листопада 2020 року.

6.     Кухаренко В.М. Компетентність у дистанційному курсі 

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Науково-методична конференція «Теорія і практика реалізації сучасних педагогічних методик та технологій в освіті» 19-20 листопада

7.     Кухаренко В.М. Куратор змісту та майстерність персональних знань

Збірник наукових праць Вісник ХНАДУ, вип. 89, 2020, с. 139-146

8.     Кухаренко В.М., Бондаренко В.В. та ін. Екстренне дистанційне навчання в Україні: Монографія / За ред. В.М. Кухаренка, В.В. Бондаренка – Харків:. Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. – 409 с.  


Проблеми дистанційного навчання 2021

Пандемія створила нові умови для впровадження змін у вищу освіту. ЗВО повинні зрозуміти, що у навчання головним є результат навчання, а не навчальний процес. Зараз всі навчальні заклади розподілені на дві групи: ті, що вже впроваджують дистанційне навчання та ті, що вимушені почати організацію дистанційного навчання з використанням найпростіших технологій, які не завжди орієнтовані на освіту.

Враховуючи, що зміни в освіті незворотні, ЗВО бажано створити групи планування та розвитку електронного навчання. Мета такої групи – формування системи електронного навчання та визначення пріоритетних напрямів підготовки кадрів. Це дає можливість отримати конкурентні переваги. Відсутність такої групи – це втрати часу та зусиль тому, що психологічна інерція викладачів та керівників буде серйозно стримувати процес переходу на нові технології.

Які проблеми вже стоять перед закладами вищої освіти?

1. Вибір LMS. Кожний навчальний заклад повинен обрати своє перспективне середовище. Для шкіл – це, можливо, інструменти Google або MicroSoft, для університетів – середовище типу Moodle або платні середовища корпоративного сектору, де є інструменти створення сучасних дистанційних курсів для формування компетентностей та розвинена система управління навчальним процесом. Для закладів вищої освіти неправильний вибір середовища – це втрата конкурентної переваги, скоріш за все на декілька років. Дуже дивують спроби вважати різноманітні засоби доставки як LMS та використовувати для організації дистанційного навчального процесу. Але часу немає і тому ЗВО вирішать цю проблему до кінця 2021 року.

2. Наступним кроком є формування системи електронного навчання, інтегрованого у навчальний процес університету, і це стосується практично всі університетів. ЗВО мають створити нормативні документи, стандарти, інструкції, рекомендації та сформувати на їх базі організаційну структуру нового типу з менеджерами дистанційного навчання на кафедрах та факультетах. Такий підхід дозволить уникнути хаотичного використання технологій, яке має місце у теперішній час.

3. Важливим зараз є підготовка викладачів до нового ведення навчального процесу на базі сучасних технологій електронного навчання, які вже мають простий інтерфейс і легко засвоюються викладачами, а їх можливості набагато перевищують засоби доставки та комунікації типу Viber або Telegram. На даному етапі краще викладачу давати сучасні технології, ніж перенавчати його щорічно. Рекомендуємо пройти навчання у відкритих онлайн курсах для розробників дистанційних курсів, керівників середньої ланки університетів, тьюторів дистанційного та змішаного навчання Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, які пройшли багаторічну апробацію. За 20 років розвитку дистанційного навчання в Україні розроблені нормативи та стандарти дистанційних курсів. Поява нових гравців – це нові варіанти онлайн курсів, які буде важко визначити як дистанційні.

Крім перерахованих вище проблем, сподіваюсь, що будуть актуальними наступні напрями:

1. Впровадження в освітні програми компетентнісного підходу, інтеграція з промисловістю та розвиток дуального навчання. Для розвитку цього напряму є інструменти в LMS Moodle. Слід зазначити, що працювати цей напрям може тільки при сумісній діяльності університетів та промисловості. Саме тому дуальне навчання на даному етапі практично не працює.

2. У дуальному навчанні і не тільки поступово буде використовуватись підходи платформи LXP (навчальна дослідна платформа), яка буде інтегрована з LMS. Інструменти LXP тільки формуються, але окремі інструменти вже присутні в розвинених LMS.

3. Університети крім підготовки за ліцензійними програмами будуть надавати освітні послуги за окремими курсами для пересічних громадян України. І така діяльність вже почалася.