Перші враження 2019 року

В мережі збільшилась кількість інформації за тими напрямами що я курирую. Вже не встигаю обробляти. Треба змінювати фільтри. Але які? На що орієнтуватися?

На сучасний розвиток дистанційного навчання в Україні?

На відкриті дистанційні курси підвищення кваліфікації викладачів університетів та вчителів України з розробки дистанційних курсів, тьюторів, кураторів змісту щорічно підписуються приблизно 500 осіб, працюють приблизно 300, успішно закінчуюють 50. Якщо спробувати залучити всіх викладачів університету, то будуть щось робити 10%. Тобто 90% викладачів не сприймають дистанційне навчання.
Одна з проблем викладачів - невміння і небажання працювати з інформацією. У кращому випадку використовують пошукач Гугла у найпростішому варіанті. І цього вистачає.

Розібрався з освітніми стандартами для бакалаврів та магістрів. Гарна річ. Допомагає створювати повноцінну навчальну програму та якісні курси, що дійсно забезпечують набуття необхідних компетенцій. Але цей інструмент не працює, завідувачі кафедр (керівники освітніх програм) не можуть пояснити викладачам, як треба користуватись компетенціями.

Дуальне навчання, яке не базується на компетенціях, не використовує дистанційне та змішане навчання, працювати не буде. Але прем'єр-міністр сказав - всі будуть звітувати у 2020 році про успішне впровадження дуального навчання.

Проблемна лабораторія НТУ "ХПІ" закриває ці проблеми. Але цього замало.

Орієнтуватися на західні напрями?

Закриваються cМООС. Це підтверджується аналізом трендів 2019 року

Причини -  зменшення інтересу до сМООС:

• більшість учнів MOOC николи не повертаються посля першого року навчання;
• зростання участі у MOOC забезпечується багатими країнами світу; 
• низькі показники завершення не покращились за останні шість років.

Наступний етап розвитку сМООС потребує зміни орієнтації від великої кількості контенту до розробки більшої кількості програм для формування іншої мотивації, здібностей та цілеспрямованості.

Питання "які навчальні проблеми ми намагаємось розв'язувати і як технології можуть це підтримати" привело до появи нового напряму - навчального інжінірингу Планується створити освітню програму з випуску навчальних інженерів. А коли вони у нас стануть потрібними?

Постійно піднімається питання відкритих освітніх ресурсів та їх використання. У світі їх багато, але вони англомовні. Де наші розробки у цьому напрямі? Де знайти оглядові сайті для школи, коледжа, університету? Спробу продавати через мережу методичні розробки для НУШ бачив, але знайти відкриті ресурси - ні.

Наводиться багато прикладів використання Лего і не тільки у школі. А де у нас?

Тоні Бейтс пише, на що треба звернути у 2019 році:

серйозні ігри

штучний інтеллект

обучающая аналитика

начальна педагогіка

різоматичне навчання

хьютагогіка

питання етики та безпеки при використанні цифрових медіа.

А що з цією інформацією робити? Я не знаю, кому у нас зараз потрібні навчальні інженери, або куратори змісту. Для продовженої та віртуальної реальності в університетах немає коштів. І не тільки на ці напрями. Немає коштів на впровадження інноваційних технологій.
Така у нас ситуація.

Проблемна лабораторія дистанційного навчання НТУ "ХПІ" планує до літніх канікул провести відкриті дистанційні курси "Технологія розробки дистанційного курсу" та "Тьютор дистанційного та змішаного навчання", восени обов'язково буде проведений модернізований курс "Куратор змісту". У цих курсах можна дізнатися про нові розробки західних педагогів.

Дуальне навчання. Перший крок

Дуальне навчання - це форма здобуття освіти, заснована на тісній взаємодії підприємств (організацій, установ), що володіють ресурсами, необхідними для здійснення навчання, проведення навчальної, виробничої практики, здійснення інших видів освітньої діяльності та навчальних закладів на основі соціального партнерства між виробництвом та освітою, де обидві сторони виступають рівноправними партнерами, які спільно розробляють і координують освітній процес, здійснюють контроль за його результатами.

Дуальне навчання – це нові форма навчання, в якій навчальний процес відбувається в університеті та підприємстві, а студенти працюють на робочих місцях за фахом.За результати навчання, які є головними, відповідають університет, студент та підприємство.

Ініціатором впровадження дуального навчання виступає, як правило, університет, на який лягає більша частина роботи. Він, у відповідності до освітніх стандартів,визначаєфахові компетентностістудентів, які узгоджує та корегує до потреб підприємства. Після цього треба переглянути навчальну програму та зміст навчальних дисциплін.

Крім того, університету потрібно переглянути методи навчання, які використовуються, та вибрати найбільш ефективні, організувати навчальний процес. Університет повинен використовувати активні методи навчання з використанням дистанційного та змішаного навчання, що допомагає студенту гнучко планувати свою навчальну та виробничу діяльність.
У подальшому, треба постійно переглядати результати навчання та вносити корективи у навчальний план, дисципліни, визначати варіанти залучення провідних фахівців підприємства до проведення навчального процесу.

Підприємство є замовником, воно визначає компетентності фахівця, які має сформувати університет, відслідковує процес підготовки, вносить свої пропозиції, допомагає у досягненні визначеної мети. Це може бути використання обладнання для навчальних цілей, навчання на робочому місці, що на даному етапі вважається дуже актуальним.Співробітники підприємства можуть залучатися до проведення навчального процесу. Підприємство сумісно з університетом проводить вхідне тестування студентів, проводить співбесіду з студентами та обирає кандидатів на інженерні посади. З такими студентами підписується контракт, в якому формуються вимоги до навчання студента. Після завершення навчання та захисту дипломної роботи за вимогою підприємства може бути проведено підсумкове тестування

У дуальному навчанні студент має бути активним, вміти планувати свій час, формувати фахові компетенції у відповідності до вимог стандарту та замовлення підприємства.

Підґрунтя для організації дуального навчання є рівень розвитку освітніх та інформаційних технологій. Мотивований викладач може створити якісний дистанційний курс з використанням сучасних методик розробки та інформаційних технологій (інтерактивних презентацій та відео, виконання завдань в мережі тощо) та провести дистанційний навчальний процес. У навчальному процесі можуть гнучко поєднуватись дистанційні та очні форми навчання (змішане навчання).

Готовність кафедри до дуального навчання

1. у відповідності до результатів навчання освітнього стандарту спеціальності переглядається перелік дисциплін магістерської підготовки. У цьому переліку мають бути такі дисципліни: надійність, автоматизація, проектування, енергозаощаджуючі та екологічні технології, конструкції, методи розрахунків, інформаційні технології, нові технології.
2. результати навчання освітньої програми визначаються до кожної дисципліни без виключення окремих результатів
3. у відповідності до освітнього стандарту спеціальності до кожної дисципліни визначається перелік компетентностей
4. В залежності від дисципліни до кожної компетентності визначається перелік показників, які вказують на діяльність, що підтверджує наявність компетентності
5. Необхідно перевірити, чи є у курсі завдання, які відповідають за визначену діяльність і яка складність мети цього завдання. Якщо якась діяльність у курсі відсутня, її необхідно включити через відповідне завдання з конкретною метою.
6. Всі показники комепетентностей з дисциплін необхідно внести у таблицю, в якій наведено всі компетентності та відповідні їм показники. С цим документом має працювати підприємство при замовленні спеціаліста. При наявності зауважень або пропозицій з боку представника підприємства у курс можуть бути внесені зміни (додані або вилучені діяльності, змінена мета завдання, складність завдання тощо).
7. Для всіх дисциплін необхідно створити дистанційні курси, які можуть бути використані як для дистанційного та і змішаного навчання. Бажано представникам підприємства надавати доступ до цього курсу для спостереження за своїми кандидатами.
8. Підготувати завдання вхідного контролю (тести, кейси тощо) для отримання рейтингу студентів та визначення сформованих компетентностей за минулі роки навчання. Обговорити з представником підприємства.

Підприємство, з свого боку, має зробити наступне

1. У відповідності від бізнесової мети, визначити результати та потрібні компетентності працівників для нової роботи.
2. Визначити показники компетентностей, які вказують на потрібну діяльність.
3. Ознайомитись з компетентностями та їх показниками у відповідній спеціальності. Узгодити потрібний перелік компетентностей та їх показників для кожного студента, який буде навчатися за дуальною формою навчання.
4. Обговорити з представниками університету методи формування компетентностей та варіанти їх впровадження (в університеті, на підприємстві, на робочому місці тощо).
5. Проаналізувати завдання вхідного контролю та узгодити перелік отриманих студентом компетенцій.
6. Взяти участь у проведенні вхідного контролю, проаналізувати результати та визначити можливих кандидатів для подальшого навчального процесу на підприємстві.
7. Сформулювати для кожного кандидата перелік компетентностей, які він має отримати, прописати їх у контракті.

Опитування американських онлайн-студентів

Тоні Байтс навів результати опитування 1500 студентів США, що забезпечує приблизну похибку вибірки +/- 3% при 95% довірчому рівні.

Результати

• Переважний вміст для мобільних пристроїв є критичним. Переважна більшість студентів використовують мобільні пристрої не лише для пошуку своєї онлайнової програми навчання (87%), але і для курсових робіт (67%)
• Інтернет-студенти потребують кар'єрних послуг.
• Інтернет-навчання забезпечує позитивну віддачу від інвестицій студентів. Вісімдесят шість відсотків онлайн-студентів вважають, що вартість їхнього ступеня дорівнює або перевищує вартість, яку вони заплатили за це. 85% вважають, що навчання в Інтернеті є таким же гарним або кращим, ніж відвідування курсів у кампусі.
• Інтернет-студенти підтримують інновації, які знижують вартість та час для завершення ступеня. 
• Взаємодії та взаємини з колегами є ключем до успіху онлайн-студентів. П'ятдесят сім відсотків  онлайн-студентів повідомляють, що взаємодія з однокласниками є дуже важлива для їх академічного успіху.
• Багатоканальні підходи до реклами та маркетингу необхідні для залучення онлайнових студентів. 
• Вартість онлайн ступеня більше, ніж його ціна. 
• Гнучкість онлайн-програм переважає переваги викладання на кампусі для онлайн-студентів. 

Top 10 Learning Tools 2018

Every year of late, Jane Hart has polled about people’s top 10 learning tools. From this, she creates a list of the top 100 learning tools. 

1. Twitter
2. paper.li
3. Gmail: 
4. Keep
5. MS Word.
6. Power Point
7. MaindMup.
8. Moodle.
9. DIIGO.
10. Google blogger .

Please do share your list, too!

Навички пошуку від Dan Russell

Dan Russell провів опитування (http://searchresearch1.blogspot.com/2018/06/survey-results-analysis-of-advice-about.html) і визначив найбільш важливі навички тих, зто шукає інформацію в мережі

Найбільш важливі навички:

1. Формулювання запиту (і переформулювання)

2. Вивчіть попередні пошукові запити.

3. Знайте, що можливо

4. Контекст

5. Бічний пошук (за допомогою вкладок і вікон для організації пошуку)

6. Як обмежити пошук в певному домені

7. Можливість оцінити, що ви знайдете

8. Як знайти експертів і дізнатися, що вони знають

9. Критичне мислення

Найбільш важливі відносини:

1. Стійкість

2. Цікавість

3. Адаптивність

4. Інтерес

Як задати хороші питання:

1. Бути конкретним / ясним про те, що ви просите

2. Запитайте себе: WWDD (що б зробив Ден?)

3. Хто знатиме відповідь на ваше запитання ... як вони будуть розміщувати цю інформацію в Інтернеті?

4. Подумайте про альтернативні способи задати питання

5. Запустити великий пошук - не починати з нуля у певній темі

6. Коли ви застрягли, працюйте з конкретними прикладами

7. Завжди запитуйте, чому?

8. «передбачу відповідь»

9. Запитайте себе, ЧОМУ ви хочете поставити це питання.

10. Будьте відкриті для нюансів.

Інші рекомендації з опитування

1. знати інші інструменти пошуку (наприклад, тезаурус, словники, географічні інструменти, ...)

2. не обмежуйте себе англійськими і американськими сайтами.

3. Знайдіть інструменти, які допоможуть вам виконати своє завдання.

4. визнати, що Google не має всього

5. Будьте скромні в своєму пошуку

6. розгляньте мотивацію того, хто пише все, що ви читаєте. Чому вони це пишуть? Чому вони опублікували його?

7. знати про упередженість підтвердження

Чому Марк Розенберг ненавидить електронне навчання

Марк Розенберг написав, чому він ненавидить електронне навчання і я з ним повністю згоден.
Ось його аргументи:
1. Це швидко і просто!
2. Будь-хто може створити eLearning!
3. Нам не потрібен навчальний дизайн!
4. Соціальне навчання - це відповідь!
5. Велика техніка лікує всі хвороби!
6. Класна кімната мертва!
7. eLearning - чудодійний засіб!
8. Учні зрозуміють це!
9. Це дуже здорово!
10. Ніщо не піде не так!
Про це багато пишуть представники корпоративного електронного навчання. Академічний сектор про це пише мало, але використовує електронне навчання, на мій погляд, теж мало. Звикли дивитись в очі студентів в аудиторіях, які зараз майже пусті.

Чому немає автоматичного курирування контенту?

1.  Машини не можуть створити ефективний коментар
2. Ніяка машина не може розшифрувати якість
3. Машини не співчувають, їм не вистачає критичного елемента - співпереживання, який є у більшості людей . Емпатія є критичним навиком куратора. Хороша насиченість контенту викликає емоції у вашої аудиторії.
4.  Якби це було зроблено, ви б не знали

Хороше курирування контенту як і раніше вимагає участі людини.

https://curationsuite.com/curation-commentary/why-automated-curation-never-works/