Питання якості та дуальне навчання

На сучасному етапі є важливе питання - Що треба зробити для підвищення якості нашої вищої технічної освіти? Можна розглянути таку послідовність дій:

1. Освітня програма має базуватись на освітньому стандарті та підтримувати всі передбачені в ньому результати навчання. На жаль не всі освітні програми в університетах задовольняють цій вимозі. Бачив освітню програму, в якій була врахована тільки половина результатів навчання.
2. Наступний етап - розподіл дисциплін між викладачами, які мають відповідний практичний та науковий досвід у визначених для них дисциплінах. На жаль, це теж не виконується в університетах.
3. Надані до дисципліни результати навчання визначають компетентності, які треба сформувати у студента. Компетентності формулюються загальними словами, викладачу треба до кожної компетентності сформулювати показники - діяльність, яку навчиться виконувати студент. Ця діяльність може бути різного рівня і визначається таксономією Блума. Саме на цьому етапі визначається кількість кредитів, яка необхідна для виконання діяльності у курсі. Все це повинно бути узгоджено з керівником освітньої програми (як правило, завідувач кафедри). Мій практичний досвід підготовки викладачів показує, що ані завідувачі кафедр, ані викладачі у більшості не володіють цими інструментами і я не знаю, хто займається їх підвищенням кваліфікації.
4. Найскладніший етап роботи викладача - це формулювання цілей курсу за таксономією Блума та відповідної до кожної мети діяльності. Вище я пояснив - чому? Масове навчання викладачів університету у системі підвищення кваліфікації роботі з таксономією Блума показує, що засвоюють цю технології приблизно 10-20%. Тому не треба очікувати якісних освітніх програм.
5. Після визначення діяльності студента у курсі згідно таксономії Блума, готується теоретичний матеріал та необхідні методичні вказівки. Курс готовий до навчального процесу.
6. Для організації навчального процесу додатково бажано використовувати систему управління навчанням (LMS) типа Moodle. У цій системі студент отримує доступ до інформаційних матеріалів, може залишити виконане завдання, пройти поточні тренувальні тести, спілкуватися з іншими студентами тощо.
7. LMS робить контроль та моніторинг навчального процесу прозорим. Адміністратор має можливість відслідковувати активність студента, які матеріали він використовував, як виконував завдання, проходив тести. Більш ефективних систем контролю і моніторингу немає. 
8. Але все це не буде працювати при відсутності мотивації студента. Одним з таких мотиваторів може бути стартова зарплатня та кар'єрне зростання на підприємстві. Тобто, необхідно впроваджувати дуальне навчання.

Дуальне навчання починається після третього етапу описаного вище алгоритму. Слід зазначити, що як такого дуального навчання в Україні немає, а досвід Німеччини треба адаптувати до умов України і на це треба витратити багато сил та часу. Найкраще починати з підготовки магістрів. Це дасть змогу через півтора роки отримати практичний досвід. Тому план роботи, який пропонується, орієнтований на підготовку магістра.

Для формування угоди про співпрацю з підприємством керівник освітньої програми має створити карту компетентності підготовленого фахівця та виконати такі етапи:

1. Узгодження карти компетентностей з підприємством або консорціумом та редагування освітньої програми. Необхідно узгодити рівень засвоєної студентом діяльності, нові види діяльності, що виконуються на підприємстві, залучення у навчальний процес фахівців підприємства
2. Враховуючи, що на завершальному етапі дуального навчання студент повинен працювати на своєму майбутньому робочому місці повний робочий день, навчання має бути організованим за дистанційною та змішаною технологією. Тому після розподілу навантаження викладачам необхідно розробити відповідного типу дистанційний курс.
3. Університет та підприємство сумісно готують додаткові заходи з навчання на робочому місці.
4. Для відбору студентів для дуального навчання необхідно розробити тести з визначених дисциплін бакалавського циклу та провести вхідне тестування. Це дає можливість підприємствам відібрати собі майбутніх фахівців під конкретне робоче місце. 
5. За результатами тестування та співбесіди формується угода між студентом, підприємством та університетом, в якій прописуються всі умови. Особливо треба звернути увагу на рівень сформованих компетентностей та стартову зарплатню студента. Без цих умов дуальне навчання працювати не буде. Додатково підприємство може вимагати від студента формування портфоліо.
6. Використання у дуальному навчанні дистанційних курсів дає змогу представникам підприємства робити моніторинг навчання студента, а на виході бачити перелік сформованих компетентностей.

Таким чином, в Україні треба впроваджувати справжнє дуальне навчання, а не застарілі радянські схеми навчальної практики. Тільки дуальне навчання має можливість підвищити якість навчання технічної освіти в Україні.