Коли показник стає ціллю,
він може спотворити самі процеси,
які він має контролювати.
Закон Гудхарта.
В академічних публікаціях такі показники, як імпакт-фактор та кількість цитувань, стали скороченнями для наукового авторитету, впливаючи на рішення щодо фінансування, найму та просування по службі. Спочатку призначені для вимірювання якості, ці показники тепер диктують дослідницьку практику, віддаючи перевагу змісту цифрам. Дослідники все частіше формують свою роботу відповідно до цих показників, що спотворює початкову мету вимірювання.
Наслідки культури, керованої показниками, є тривожними. Оскільки кількість цитувань та обсяг публікацій домінують у просуванні по службі, фокус зміщується з якості на кількість. Це середовище сприяє неетичній практиці, що призводить до сплеску відкликання статей. Наприклад, кількість відкликаних статей різко зросла з приблизно 1600 у 2013 році до понад 10 000 у 2023 році, зі значними порушеннями, пов'язаними з певними видавцями. Крім того, основні служби індексації зараз ретельно перевіряють показники журналів на наявність маніпулятивних практик, таких як самоцитування.
Традиційна мантра «публікувати або зникнути» перетворилася на більш вибіркову «публікувати заради престижу», де пріоритет надається журналам з високим імпакт-фактором. Значна частина університетів США та Канади прямо посилається на імпакт-фактор журналу в політиці просування. Хоча з'являються інші метрики, такі як показники, орієнтовані на автора, та інструменти, засновані на увазі, вони ризикують стати новими табло оцінок, що потенційно ще більше спотворює пріоритети досліджень.
Ця одержимість метриками впливає на тип дослідницьких питань, які розглядають вчені, часто спрямовуючи їх до тем, що відповідають критеріям журналів з високим імпакт-фактором, а не до тих, що мають місцеву чи суспільну актуальність. Лейденський маніфест підкреслює необхідність захисту місцевих досліджень, які часто стикаються з недоліками в системі, що сприяє високій кількості цитувань. В результаті відбувається звуження наукового пошуку, а новаторські дослідження в менш популярних галузях залишаються на узбіччі.
Більше того, залежність від метрик формує видимість в академічних колах. Значна кількість журналів з відкритим доступом залишається неіндексованою у великих базах даних, що обмежує їхню експозицію та потенційно стирає маргіналізовані голоси з академічного дискурсу. Дослідження ефективності цитування показують, що багато впливових статей слідують траєкторією «повільного горіння», набираючи значення з часом, проте оцінювання часто ігнорують це, надаючи перевагу негайній видимості.
Визнання цих проблем призвело до реформаторських рухів, таких як Сан-Франциська декларація про оцінку досліджень (DORA), що пропагують оцінку досліджень на основі їх власних заслуг, а не престижу журналу. Такі установи, як Університетський коледж Лондона, почали змінювати критерії просування, щоб зменшити залежність від показників, заснованих на журналах. У світовому масштабі такі країни, як Китай, забороняють використання кількісних цілей у рішеннях щодо найму та фінансування, тоді як регіональні платформи в Латинській Америці виступають за багатомовну видимість.
Заклик до реформ виходить за рамки простого коригування існуючих показників; він вимагає фундаментального переосмислення того, що становить цінність дослідження. Нові інструменти спрямовані на прогнозування впливу статті з часом, а не на оцінку його виключно на основі минулих цитувань. Однак ці прогностичні моделі повинні бути прозорими та контекстуалізованими, щоб запобігти повторенню минулих помилок.
Зрештою, гонка озброєнь імпакт-фактором не обов'язково має бути неминучою. Потрібна зміна перспективи, розглядаючи показники як навігаційні засоби, а не як остаточні оцінки. Цінування досліджень за їхню суть, незалежно від їхньої кількості цитованих джерел, пропонує шлях до більш інклюзивного та впливового академічного середовища. Майбутнє досліджень залежить від вибору, чи дозволити метрикам диктувати наукову цінність, чи використовувати їх як інструменти для забезпечення доброчесності та суспільного внеску.
https://scholarlykitchen.sspnet.org/2025/09/11/guest-post-when-the-scoreboard-becomes-the-game-its-time-to-recalibrate-research-metrics/
