Що таке політика ШІ в освіті і навіщо вона потрібна?

 Що таке політика ШІ в освіті і навіщо вона потрібна?

---

Уявіть, що у вашій аудиторії сидить студент, який швидко пише есе, створює тести для одногрупників і сам готується до іспиту, спілкуючись із ChatGPT. А тепер уявіть, що ви викладаєте курс, і вам потрібно оцінити роботу, яку створив не студент, а штучний інтелект. Ви готові до цього? І чи знаєте ви, як діяти етично, законно, відповідально?

Відповіді на ці запитання дає політика штучного інтелекту (ШІ) в освіті. Це не про заборони чи технічні інструкції — це про усвідомлене співіснування людини і ШІ в освітньому середовищі, де викладач і студент зберігають свободу думки, критичність і відповідальність.

Що таке політика ШІ в освіті?

Політика ШІ — це офіційно сформульовані принципи, правила та рекомендації, які визначають, як, навіщо і з якими обмеженнями можна використовувати штучний інтелект в університеті.

Вона охоплює:

• етичні норми (наприклад, що можна вважати академічною доброчесністю);
• технічні рамки (які інструменти дозволені та підтримуються);
• педагогічні підходи (як використовувати ШІ у навчанні, не замінюючи викладача);
• управлінські правила (хто несе відповідальність і як забезпечити прозорість процесів).

Навіщо потрібна така політика?

1. Щоб уникнути хаосу. Коли кожен викладач і студент по-різному розуміє межі дозволеного, це призводить до конфліктів, недовіри і зниження якості освіти.
2. Щоб підтримати етику і доброчесність. Студенти мають знати: ШІ — це не “шпаргалка”, а інструмент, який треба використовувати свідомо.
3. Щоб допомогти викладачу. Політика задає орієнтири: що можна використовувати, як оцінювати, як уникнути упереджених алгоритмів або дезінформації.
4. Щоб зберегти роль людини. Гуманістична освіта — це не тільки знання, а ще й діалог, критика, креативність. ШІ має допомагати, а не замінювати викладача.

Хто створює документ політики ШІ?

Національні органи (МОН, агентства якості, наукові ради) можуть задавати загальні рамки.

Університети створюють власні політики або "Положення про використання ШІ", де враховують специфіку навчальних програм, ІТ-інфраструктури та цінностей.
Усе частіше — спільно: викладачі, адміністрація, ІТ-фахівці, студенти, юристи працюють над створенням документу разом.

Роль викладача і студента

• Викладач — не лише користувач, а й співтворець політики. Саме ви визначаєте, як інтегрувати ШІ в навчання, на яких умовах і з якими застереженнями.
• Студент — не лише споживач, а й відповідальний учасник процесу. Він має навчитися етично користуватися ШІ, критично оцінювати його відповіді, зазначати, де використовував ШІ у своїй роботі.

Як працює політика ШІ?

Політика діє у три виміри:

1. Педагогічний — змінює підходи до викладання й оцінювання.
2. Управлінський — встановлює правила, ролі, відповідальність.
3. Операційний — впроваджує інструменти, інструкції, підтримку.

Вона працює не лише як текст — а як жива система, що оновлюється, адаптується і включає всіх учасників освітнього процесу.

Чи потрібно створювати окреме Положення?

Так, окреме "Положення про використання ШІ в освітньому процесі" доцільне, якщо:

• університет хоче мати локальний документ, адаптований до своїх умов;
• є потреба регламентувати використання конкретних сервісів (ChatGPT, Copilot, Grammarly тощо);
• потрібно дати викладачам і студентам орієнтири для щоденної роботи з ШІ.

Таке положення варто робити зрозумілим, коротким і гнучким, з прикладами і поясненнями.

Як онлайн-курс може допомогти викладачу?

Коннективістський онлайн-курс (тобто побудований на ідеях взаємозв’язків, співтворення знань, відкритості) — це ідеальне середовище, щоб викладач розібрався з ШІ та політикою.

У такому курсі ви зможете:

• обговорювати приклади використання ШІ зі своїми колегами;
• брати участь у формуванні чернетки політики або Положення;
• навчитися ставити правильні запитання до ШІ, оцінювати його відповіді;
• створити завдання для студентів із прозорим використанням ШІ;
• зрозуміти, як політика працює у вашій практиці — не на словах, а в аудиторії.

Це не буде «традиційний курс», а скоріше спільнота практики, де всі навчаються одне в одного і формують політику як живий документ.

Післямова

ШІ — не ворог, і не магія. Це новий інструмент, який або стане частиною якісної освіти, або її дезорієнтує. І від нас, викладачів, залежить, чи буде політика ШІ формальністю, чи дорогою до відповідального і сильного університету.

Тому — не чекай на рішення зверху. Стань учасником процесу. Політика — це і твоя справа.