суббота, 2 января 2021 г.

2020 рік – covid-19 та екстренне дистанційне навчання

 У січні 2020 року на Зимовій школі сучасних технологій в освіті НТУ «ХПІ» висупив з майстер-класом «Стратегія дистанційного навчання», з одного боку, стратегії треба постійно переглядати та редагувати, з другого боку, це було слушно перед масовим переходом на дистанційне навчання. Але про це ще ніхто не знав.

Наступним кроком був відкритий дистанційний курс «Технології розробки дистанційного курсу, кінець якого припав на початок всесвітнього карантину та масового переходу на дистанційного навчання. У курсі був зроблений  набір та продовжений термін навчання на три тижні. У курсі навчалося 264 викладача.

На першому етапі карантину спостерігався повний хаос та розгубленість викладачів, тому було підготовлено два блоги:

1.     Щотижнева організація роботи вчителя у дистанційному навчанні (https://kvn-e-learning.blogspot.com/2020/04/blog-post.html )

2.     Чому дистанційне експрес-навчання не працює (https://kvn-e-learning.blogspot.com/2020/06/blog-post.html )

У березні місяці викладачам України був запропонований відкритий дистанційний чотиритижневий курс «Основи дистанційного навчання» на який підписалось 1500 викладачів, постійно вчилися приблизно 300 викладачів. За чотири тижні вони навчилися створювати на базі запропонованого шаблону курсу дистанційні курси-ресурси у LMS Moodle. Суттєво підвищити активність слухачів курсу щотижневі рефлексії студентів та форуми «Питання – відповіді з теми»

Через місяць цей курс був представлений в мережі як п’ятиденний марафон, де викладачі брали участь у щоденних установчих вебінарах та виконували протягом дня конкретні завдання з створення дистанційного курсу.

Після закінчення карантину зібрав представників різних навчальних закладів України (школи, профтехосвіту та заклади вищої освіти) та зробили опис напрацювань екстренного дистанційного навчання у колективні монографії, яку випустили на початку вересня 2020 р. Загалом взяли участь 37 фахівців освіти України.

У команді фахівців науково-дослідної лабораторії Інституту танкових військ створили сім дистанційних курсів для підготовки офіцерів запасу, отримали схвальні рецензії від фахівців військових кафедр України. Пілотне навчання у цих модулях з жовтня по грудень поєднали з підготовкою тьюторів. У дистанційних курсах навчалося понад 300 студентів та 50 викладачів

У жовтні 2020 року почав працювати професором кафедри технології машинобудування і ремонту машин та керівником Лабораторії інноваційних технологій в освіті Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. У попередні роки, працюючи за сумісництвом підготував в університеті сотні викладачів з технологій  дистанційного навчання, пройшли сертифікацію 75 дистанційних курсів, на початку карантину на сайті було понад 500 дистанційних курсів-ресурсів. З жовтня 2020 університет взяв курс на систематичне впровадження дистанційного навчання, реструктуровано сайт Moodle, введено штат менеджерів на кафедрах та факультетах, доопрацьована система проведення вебінарів Big Blue Button і зараз забезпечує понад 1000 коннектів одночасно. Створені нормативні документи та плани розвитку дистанційного навчання у весняному семестрі, для розробників дистанційних курсів запланований у січні-березні відкритий онлайн курс.

Таким чином, можна вважати, що 2020 рік був плідним, треба готуватись до виконання планів 2021 року, яких менше не стало

Надруковані у 2020 році статті, доповіді, монографії

1.     Кухаренко В.М. Відкриті дистанційні курси для дорослих

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта дорослих: світові тенденції, українські реалії та перспективи». (6–7 лютого 2020 року)

2.     Кухаренко В.М. Сучасний тьютор.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна VI Міжнародній науково-практична конференція 2020 "Дистанційне навчання: старт із сьогодення в майбутнє"

3.     Кухаренко В.М. Основи дистанційного навчання та створення курсу-ресурсу

Черкаський державний технологічний університет, V Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці» (ІТОНТ-2020) 21-22 травня

4.     Кухаренко В.М., Войченко О.П. Досвід проведення МООС в LMS MOODLE на хостингу спільного користування

Восьму міжнародну науково-практичну конференцію «MoodleMoot Ukraine 2020. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle» 22-23 травня 2020 р. 

5.     Кухаренко В.М. Уроки екстренного дистанційного навчання

Запорізький державний медичний університет. Всеукраїнської науково-методичної відеоконференції «Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини 2020» і навчально–методичної конференції «Сьогодення і майбутнє нових інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі ЗДМУ», що проходитимуть 19– 20 листопада 2020 року.

6.     Кухаренко В.М. Компетентність у дистанційному курсі 

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Науково-методична конференція «Теорія і практика реалізації сучасних педагогічних методик та технологій в освіті» 19-20 листопада

7.     Кухаренко В.М. Куратор змісту та майстерність персональних знань

Збірник наукових праць Вісник ХНАДУ, вип. 89, 2020, с. 139-146

8.     Кухаренко В.М., Бондаренко В.В. та ін. Екстренне дистанційне навчання в Україні: Монографія / За ред. В.М. Кухаренка, В.В. Бондаренка – Харків:. Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. – 409 с.  


Проблеми дистанційного навчання 2021

Пандемія створила нові умови для впровадження змін у вищу освіту. ЗВО повинні зрозуміти, що у навчання головним є результат навчання, а не навчальний процес. Зараз всі навчальні заклади розподілені на дві групи: ті, що вже впроваджують дистанційне навчання та ті, що вимушені почати організацію дистанційного навчання з використанням найпростіших технологій, які не завжди орієнтовані на освіту.

Враховуючи, що зміни в освіті незворотні, ЗВО бажано створити групи планування та розвитку електронного навчання. Мета такої групи – формування системи електронного навчання та визначення пріоритетних напрямів підготовки кадрів. Це дає можливість отримати конкурентні переваги. Відсутність такої групи – це втрати часу та зусиль тому, що психологічна інерція викладачів та керівників буде серйозно стримувати процес переходу на нові технології.

Які проблеми вже стоять перед закладами вищої освіти?

1. Вибір LMS. Кожний навчальний заклад повинен обрати своє перспективне середовище. Для шкіл – це, можливо, інструменти Google або MicroSoft, для університетів – середовище типу Moodle або платні середовища корпоративного сектору, де є інструменти створення сучасних дистанційних курсів для формування компетентностей та розвинена система управління навчальним процесом. Для закладів вищої освіти неправильний вибір середовища – це втрата конкурентної переваги, скоріш за все на декілька років. Дуже дивують спроби вважати різноманітні засоби доставки як LMS та використовувати для організації дистанційного навчального процесу. Але часу немає і тому ЗВО вирішать цю проблему до кінця 2021 року.

2. Наступним кроком є формування системи електронного навчання, інтегрованого у навчальний процес університету, і це стосується практично всі університетів. ЗВО мають створити нормативні документи, стандарти, інструкції, рекомендації та сформувати на їх базі організаційну структуру нового типу з менеджерами дистанційного навчання на кафедрах та факультетах. Такий підхід дозволить уникнути хаотичного використання технологій, яке має місце у теперішній час.

3. Важливим зараз є підготовка викладачів до нового ведення навчального процесу на базі сучасних технологій електронного навчання, які вже мають простий інтерфейс і легко засвоюються викладачами, а їх можливості набагато перевищують засоби доставки та комунікації типу Viber або Telegram. На даному етапі краще викладачу давати сучасні технології, ніж перенавчати його щорічно. Рекомендуємо пройти навчання у відкритих онлайн курсах для розробників дистанційних курсів, керівників середньої ланки університетів, тьюторів дистанційного та змішаного навчання Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, які пройшли багаторічну апробацію. За 20 років розвитку дистанційного навчання в Україні розроблені нормативи та стандарти дистанційних курсів. Поява нових гравців – це нові варіанти онлайн курсів, які буде важко визначити як дистанційні.

Крім перерахованих вище проблем, сподіваюсь, що будуть актуальними наступні напрями:

1. Впровадження в освітні програми компетентнісного підходу, інтеграція з промисловістю та розвиток дуального навчання. Для розвитку цього напряму є інструменти в LMS Moodle. Слід зазначити, що працювати цей напрям може тільки при сумісній діяльності університетів та промисловості. Саме тому дуальне навчання на даному етапі практично не працює.

2. У дуальному навчанні і не тільки поступово буде використовуватись підходи платформи LXP (навчальна дослідна платформа), яка буде інтегрована з LMS. Інструменти LXP тільки формуються, але окремі інструменти вже присутні в розвинених LMS.

3. Університети крім підготовки за ліцензійними програмами будуть надавати освітні послуги за окремими курсами для пересічних громадян України. І така діяльність вже почалася.

понедельник, 8 июня 2020 г.

Чому дистанційне експрес-навчання не працює

Дистанційне експрес-навчання - це організація навчального процесу під час карантину з використанням відомих викладачу інструментів мережі та наявних навчальних матеріалів.
В роботі (https://learningsolutionsmag.com/articles/emergency-remote-learning-compared-to-online-learning) надані пояснення, чому такі курси програють спеціально створеним дистанційним курсам


Онлайн навчання
Дистанційне експрес-навчання
Доставка інструкції
Онлайн завжди розглядається як основний засіб доставки інструкцій.
Заміна особистого навчання за обставинами.
Підготовка
Розробка курсу вимагає значної кількості часу, проєктування, підготовки до початку курсу.
Швидке поєднання великої кількості матеріалів курсу, підготовлених дя особистого використання, у дистанційному форматі. Це перетворення приводить до імпровізованих рішень у ході навчання.
Інтеграція технологій
Цілеспрямована інтеграція технологій у курс для створення привабливого та інтерактивного досвіду студентів.
Обмежені технології можуть привести до далеко не ідеальним ситуаціям взаємодії.
Навчання технологіям
Професійний розвиток викладачів є плановим та цілеспрямованим. Викладачі навчаються тижнями, якщо не місяцами, технологіям, які використовуються для викладання в мережі.
Викладачі швидко адаптують технології з мінімальним професійним розвитком.  Це може привести до стресової ситуації у виклкдчів.
Інтернет педагогика
Викладачі навчаються онлайн-педагогіці до перетворення курсів в онлайн-формат.
Викладачі, не проходять навчання з онлайн-педагогіки.
Дизайн курсу
Курси розроблюються у відповідності з принципами навчального  дизайну для онлайн-навчання.
Курси розрахові на очну доставку.
Доставка інструкцій
Курси в основному проводяться в асинхроних форматах з декількома синхроними зустрічами.
Курси в основному складаються з синхроних зустрічей.
Гарантія якості
Існує оценка відповідності та призначення важливіших компонентів курсу. Оценка також звертає увагу на мету та якість технологій і мультимедіа. Оценки курсу є частиною освітнього досвіду для студентів (наприклад, формуючі оценки та опитування), щоб надати викладачам дані для покращення курсу.
Оцінка неможлива через непередбачені обставини швидкого перетворення курсу для онлайн-навчання.
Зв’язок
Важлива інформація чітко висловлена та доступна студентам по узгодженим каналам.
Педагоги, учні та батьки  можуть мати труднощі у спілкуванні один з одним, тому що не знайомі з інструментами онлайн-спілкування.
Політика
Курсова та інституціональна політика чітко вказана на початку курсу.
Курсова та інституціональна політика чітко не наголошується або надається на індивідуальній основі.
Структура
Інструкція надається у різих форматах, в основному через інтеграції технологій у курсі.
Обмежена кількість часу для вивчення нових технологій може привести до повторної доставки інструкцій.
Навчальні матеріали
Використовуються різноманітні навчальні матеріали, такі як підкасти, відео, тексти, веб-сайти, ресурси, створені фахівцями, і мультимедіа.
Навчальні матеріали зазвичай складаються з текстів, роздаткових матеріалів і відео.
Оцінки
Використовується декілька стратегій оцінки для допомоги студентам застосовувати вивчений матеріал. Чіткі вказівки та очікування даються студентам з самого початку курсу. Кількість оцінок ретельно продумані для забезпечення рівномірного навантаження.
Процес трансформації і обмеження в навчанні технологій можуть призвести до повторюваних стратегій оцінки. Брак часу на підготовку до трансформації може також привести до неясних вказівок і для учнів. У той час як деякі викладачі можуть відчувати необхідність в додаткових оцінках для компетентності та розуміння студентів, тому що навчання відбувається в режимі онлайн, а не лицем до лиця. Інші можуть знизити очікування учнів через обмежені технологічні можливості і ресурси.
Навчальні заходи
Різноманітні дії студента ретельно розроблені для полегшення досягнення цілей курсу в онлайн-форматі. Навчальна діяльність узгоджена з важливими компонентами курсу і сприяє активному навчанню, підтримуючи взаємодію студента.
Навчальні заходи зазвичай призначені для полегшення досягнення цілей курсу при особистому навчанні, і в результаті навчальна діяльність може не забезпечувати адекватну підтримку активного навчання в Інтернеті.  Студенти можуть відчувати відсутність взаємодії зі своїми однолітками і інструктором.
Студентський успіх
Більшість онлайн-студентів старшого віку. Ці студенти вже можуть швидко освоїти самодисципліну для досягнення успіху.
Існує велика різноманітність в демографії студентів. Педагоги можуть помітити недостатню зрілість і самодисципліну у студентів, які не підготовлені до онлайн-навчання.
Техничні вимоги та мінімальні техничні навички
Студенти розуміють, що для участі в курсі вони повинні відповідати технічним вимогам, таким як доступ до комп'ютера або Інтернету. Вони також повинні мати мінімальні технічні навички з навігації в Інтернеті за допомогою веб-браузера або створення документів за допомогою текстового процесора.
Студенти можуть не мати доступу до комп'ютерів або надійному інтернет-з'єднання. Список технічних вимог і мінімальних технічних навичок, необхідних для студентів, може еволюціонувати через постійну трансформацію щотижневих уроків з особистого навчання.
Доступ до службової подтримки
Студентам надається доступ до служб підтримки, таким як інформаційні технології, бібліотечні ресурси або послуги репетиторів.
Багато академічних установ можуть зіткнутися з ситуацією, коли служби підтримки не доступні онлайн.
Доступність
Курси доступні для всіх студентів відповідно до рекомендацій Універсального дизайну для навчання (UDL).
Плани уроків, які могли б задовольнити потреби студентів у класі, можуть не відповідати їх потребам в онлайн.
Навигація по курсу
Дизайн курсу враховує, як студент буде послідовно і логічно орієнтуватися в курсі в системі управління навчанням.
Курс проводиться будь-яким доступним способом, з обмеженими можливостями для проектування і настройки навчального середовища.
Подтримка викладача
Викладач має допоміжний персонал, щоб допомогти йому вирішити технологічні проблеми.
викладач має обмежений, якщо такі є, допоміжний персонал, щоб допомогти йому вирішити технологічні проблеми.
Студентська подтримка
Студенти мають доступ до персоналу підтримки, щоб допомогти їм вирішити технологічні проблеми. Їм надаються чіткі вказівки щодо доступу та використання технологій курсу.
Студенти мають обмежений доступ до допоміжного персоналу для вирішення технологічних проблем. Педагоги часто виявляються технічною підтримкою на додаток до виконання інших обов'язків з навчання. Студентам надаються вказівки щодо доступу та використання технологій курсу на індивідуальній основі і в міру необхідності.

пятница, 10 апреля 2020 г.

Щотижнева організація роботи вчителя у дистанційному навчанні


  1. Тривалість заняття. Якщо у Вас один урок на тиждень (45 хвилин), завантаження учня не може бути більше 70 хвилин. 
  2. Розподіл навантаження Протягом тижня він знайомиться з новим матеріалом (до 20 хвилин) та виконує вправи (50 хвилин) 
  3. Навчальний матеріал. Матеріал може бути у підручнику або відео (2 фрагменти по 5-7 хвилин, які можна знайти в мережі). Можна скористатись уроками Вінницької гімназії № 17 (https://disted.edu.vn.ua/), де розміщено понад 12 000 уроків 1-11 класів. Можна підготувати свій матеріал та розмістити у ClassRoom у текстових файлах з питаннями або без. Бажано до цього матеріали підготувати тести або скористатись готовими на сайті вінницької гімназії № 17. 
  4. Вправи. Для виконання вправ треба дати приклад або зробити відеотьюторіал (до 7 хвилин). Для вибору вправ можна скористатись кейсами, які пропонує Гіпермаркет знань (https://edufuture.biz/). Вправи розмістити у ClassRoom та вказати кількість балів та термін виконання 
  5. План роботи. Учню треба підготувати план роботи на тиждень з необхідними посиланнями на сторінки в мережі та термінами виконання (до кінця тижня). 
  6. Консультації. У плані треба вказати час проведення синхронної консультації тривалістю до 40 хвилин у відеозустрічі ClassRoom. До цієї зустрічі питання можна задавати як коментарі до заняття. На деякі бажано відповідати відразу, деякі виносити на консультацію. 
  7. Оцінки. Необхідно слідкувати за завантаження виконаних вправ учнями і відразу їх оцінювати, це не вимагає багато часу, а учню приємно. ClassRoom збирає всі оцінки, які отримав учень, та інформує учня. 
  8. Комфорт. Створюйте комфортні умови навчання для учні, його батьків та собі. Не перевантажуйте мережу (це не показник якості навчання), проводьте тільки одну відеозустріч на тиждень, використуйте її ефективно. 
  9. Побажання. Бажано посилання на всі дисципліни розмістити на одному сайті, а плани робіт учнів та їх діяльність зробити типовими 
  10. Звіт. Вся історія діяльності учня та викладача зберігається у ClassRoom, дайте посилання на Ваш курс керівникам департаменту освіти – хай дивляться, якщо треба паперовий звіт – можуть собі надрукувати. Економте папір – бережіть природу.

пятница, 13 сентября 2019 г.

Відвідування занять студентами

Протягом декількох років у мене практично не було нормальних навчальних занять. Студенти не відвідують аудиторні заняття, навчальні матеріали, які розміщені у дистанційних курсах не читають, завдання не виконують.
І мені стало цікаво - це проблема вищої школи, чи ні.
Освітянські конференції відвідую, матеріали переглядаю, але публікацій з цього приводу немає. Тобто - це не проблема.
Що каже Гугл? знайшов одну статтю 2010 року, яку написав "хтось". Все розібрали, 42% не відвідують заняття, але є поважні причини: поганий розклад, неякісні лекції, непотрібні предмети.
КНЕУ у 2016 провів соціологічне опитування. Проблем немає.
"Аналізуючи наведені вище висновки, можна виявити, що основними чинниками низького рівня відвідування є:
  • Наявність непотрібних на думку студентів предметів
  • Низький рівень викладання
  • Неоптимальний розклад"

    Всі інші публікації стосуються порядку надання дозволу на вільне відвідування занять, розпоряджень та зборів.
    І ніхто не розповідає, як їм вдається в таких умовах готувати фахівців високого рівня для нашої промисловості та нашого бізнесу

воскресенье, 8 сентября 2019 г.

Питання якості та дуальне навчання

На сучасному етапі є важливе питання - Що треба зробити для підвищення якості нашої вищої технічної освіти? Можна розглянути таку послідовність дій:
  1. Освітня програма має базуватись на освітньому стандарті та підтримувати всі передбачені в ньому результати навчання. На жаль не всі освітні програми в університетах задовольняють цій вимозі. Бачив освітню програму, в якій була врахована тільки половина результатів навчання.
  2. Наступний етап - розподіл дисциплін між викладачами, які мають відповідний практичний та науковий досвід у визначених для них дисциплінах. На жаль, це теж не виконується в університетах.
  3. Надані до дисципліни результати навчання визначають компетентності, які треба сформувати у студента. Компетентності формулюються загальними словами, викладачу треба до кожної компетентності сформулювати показники - діяльність, яку навчиться виконувати студент. Ця діяльність може бути різного рівня і визначається таксономією Блума. Саме на цьому етапі визначається кількість кредитів, яка необхідна для виконання діяльності у курсі. Все це повинно бути узгоджено з керівником освітньої програми (як правило, завідувач кафедри). Мій практичний досвід підготовки викладачів показує, що ані завідувачі кафедр, ані викладачі у більшості не володіють цими інструментами і я не знаю, хто займається їх підвищенням кваліфікації.
  4. Найскладніший етап роботи викладача - це формулювання цілей курсу за таксономією Блума та відповідної до кожної мети діяльності. Вище я пояснив - чому? Масове навчання викладачів університету у системі підвищення кваліфікації роботі з таксономією Блума показує, що засвоюють цю технології приблизно 10-20%. Тому не треба очікувати якісних освітніх програм.
  5. Після визначення діяльності студента у курсі згідно таксономії Блума, готується теоретичний матеріал та необхідні методичні вказівки. Курс готовий до навчального процесу.
  6. Для організації навчального процесу додатково бажано використовувати систему управління навчанням (LMS) типа Moodle. У цій системі студент отримує доступ до інформаційних матеріалів, може залишити виконане завдання, пройти поточні тренувальні тести, спілкуватися з іншими студентами тощо.
  7. LMS робить контроль та моніторинг навчального процесу прозорим. Адміністратор має можливість відслідковувати активність студента, які матеріали він використовував, як виконував завдання, проходив тести. Більш ефективних систем контролю і моніторингу немає. 
  8. Але все це не буде працювати при відсутності мотивації студента. Одним з таких мотиваторів може бути стартова зарплатня та кар'єрне зростання на підприємстві. Тобто, необхідно впроваджувати дуальне навчання.
Дуальне навчання починається після третього етапу описаного вище алгоритму. Слід зазначити, що як такого дуального навчання в Україні немає, а досвід Німеччини треба адаптувати до умов України і на це треба витратити багато сил та часу. Найкраще починати з підготовки магістрів. Це дасть змогу через півтора роки отримати практичний досвід. Тому план роботи, який пропонується, орієнтований на підготовку магістра.
Для формування угоди про співпрацю з підприємством керівник освітньої програми має створити карту компетентності підготовленого фахівця та виконати такі етапи:
  1. Узгодження карти компетентностей з підприємством або консорціумом та редагування освітньої програми. Необхідно узгодити рівень засвоєної студентом діяльності, нові види діяльності, що виконуються на підприємстві, залучення у навчальний процес фахівців підприємства
  2. Враховуючи, що на завершальному етапі дуального навчання студент повинен працювати на своєму майбутньому робочому місці повний робочий день, навчання має бути організованим за дистанційною та змішаною технологією. Тому після розподілу навантаження викладачам необхідно розробити відповідного типу дистанційний курс.
  3. Університет та підприємство сумісно готують додаткові заходи з навчання на робочому місці.
  4. Для відбору студентів для дуального навчання необхідно розробити тести з визначених дисциплін бакалавського циклу та провести вхідне тестування. Це дає можливість підприємствам відібрати собі майбутніх фахівців під конкретне робоче місце. 
  5. За результатами тестування та співбесіди формується угода між студентом, підприємством та університетом, в якій прописуються всі умови. Особливо треба звернути увагу на рівень сформованих компетентностей та стартову зарплатню студента. Без цих умов дуальне навчання працювати не буде. Додатково підприємство може вимагати від студента формування портфоліо.
  6. Використання у дуальному навчанні дистанційних курсів дає змогу представникам підприємства робити моніторинг навчання студента, а на виході бачити перелік сформованих компетентностей.
Таким чином, в Україні треба впроваджувати справжнє дуальне навчання, а не застарілі радянські схеми навчальної практики. Тільки дуальне навчання має можливість підвищити якість навчання технічної освіти в Україні.