пятница, 18 апреля 2014 г.

Материалы дискуссии «Общение текстом» открытого дистанционного курса «Технологии проектирования дистанционного курса»

Привожу материалы дискуссии «Общение текстом». Материалы не комментирую, предлагаю это сделать читателям блога.


1.Восприятие текста

 «Тексты, научились писать для традиционного обучения или науки - совсем не годятся для ДО. Текст надо адаптировать, как минимум в трех направлениях: самое легкое - технологическая адаптация (визуализация), затем понятное, но по другим правилам - педагогическая адаптация (сделать текст учебным и обучающим). Коротко об этом в презентации: http://www.slideshare.net/ssuser7ddf96 К сожалению, ссылки на источники остались в статье //Дистанционное и виртуальное обучение. – 2013. - № 4. – С.51-61» (Саврасова А.)
 «Скажите, а вот "эффективность восприятия медиа-объектов пользователями учебных курсов" как была измерена и кем?
Дело в том, что в прошлом году на вебинаре Владимир Николаевич рассказывал, что согласно американским исследованиям, мультимедиа не слишком влияют на повышение качества обучения. Может быть, я переврал, но вот так помню. И Владимир Наумов тоже упоминал этот вопрос вот здесь http://blog.newedu.su/2014/01/e-learning.html и ранее.» (Ткачёв И.)
«И.: Если правильно поняла, то речь идет о мультимедиа в связи с тем, что текст понимается в электронном обучении как объект мультимедиа. Кроме текста их огромное видовое разнообразие - картинки, ролики, анимашки, виртуальные симуляторы и пр. Думается, именно о последних и рассуждал В.Наумов. Не вижу никакого противоречия: обучение взрослых зависит от их опыта, а он, думается, был "книжным", т.к. учились все по текстам и привыкли к этому. А все новомодные мультики всерьез еще не научились воспринимать (это скорее для поколения Z, "играющих" в Сети). Это отдельная интересная, всеми обсуждаемая тема (например, ближайшее: http://smart-elearning.ru/программа-4/). Но предлагаю пока ограничиться обсуждением текста.» (Саврасова А)
«Ссылка на статью, посвященную проблеме восприятия электронных текстов http://www.textology.ru/article.aspx?aId=103.
В ней, в частности приводятся данные исследований, Дж. Нильсена (полный отчет об экспериментах на http://www.useit.com):средний веб-сайт становится на 53% удобней для восприятия пользователя, если текст написан сжато и кратко, на 47% удобней, если текст легко просматривается и на 27% удобней, если текст написан в информативном стиле.
Структурные, содержательные и стилистические требования к гипертексту:
1. Информационное наполнение:
  • простые и понятные заголовки;
  • использование нейтрального языка;
  • использование стандартной терминологии;
  • отведение отдельного абзаца для каждой идеи;
  • использования исходящих гипертекстовых ссылок,
  • наличие ссылок повышает доверие пользователей к сайту
2. Структура (дизайн). Веб-страницы следует писать так, чтобы их было легко просматривать. Для этого используют:
  • меньшее количество слов, чем в обычной статье;
  • выделения ключевых слов, гипертекстовые ссылки могут служить как один из видов выделения;
  • к нему можно добавить выделение цветом и шрифтом;
  • визуальное членение текста с использованием подзаголовков;
  • списки с маркерами;
  • стандартные цвета ссылок – это облегчает узнавание уже просмотренных страниц;
  • графические элементы, однако, только в том случае, если они дополняют текст;
  • принцип «перевернутой пирамиды» в написании текста.» (Олейник Н)
 «Я думаю, что для академического сообщества проблема создания текстов для ДО будет состоять в том, чтобы адекватно согласовать требования к учебному тексту и гипертексту. Хотя в будущем, наверное, это будет специальная профессия, типа копирайтера (http://wlcm-to-el.blogspot.ru/2014/02/whois.html). А пока будем осваивать все эти требования сами!» (Саврасова А)
«А как Вы относитесь к обработчикам текстов, например wordle.net?» (Чала М)
 «М.: Это из области украшательства: бантики и фенечки. Мне больше нравятся аналитические программы, которые анализируют тексты по разным серьезным критериям: http://advego.ru/text/seo/ или не очень http://www.analizpisem.ru/index.html или Онлайн сервисы и программы для проверки текста – http://www.sembook.ru/book/instrumentariy-dlya-prodvizheniya/online-servisy-programmy-dlya-proverki-teksta/» (Саврасова А)
 «1. Визуальное восприятие текста. Люблю шрифты с засечками (Times) - глаз движется вдоль по строчкам; Шрифты без засечек - Arial использую для заголовков. Межстрочный интервал - в презентации делаю 1,15, в тексте 1,5. Не люблю моношинные (одинаковой ширины) - Courirer. Старый добрый ГОСТ рекомендует заголовки шрифтом без засечек, основной текст - шрифт с засечками, размер шрифта 12-14, межстрочный интервал 1,5. Я использую Times 12, интервал 1,5. Да, дизайнеры говорят, на странице нельзя ставить больше 2-х разных шрифтов - моветон.
2. Стиль изложения. Чуть-чуть писал про это в блоге. Есть индексы, для его измерения. Но они достаточно грубые. Вообще стиль - это индивидуально.
3. Понимание текста. Есть такая наука - герменевтика о понимании и толковании текста. Лучше никто ничего с тех пор не придумал.
4. Оживить текст - используйте цитаты, метафоры и пр. Но с этим лучше к педагогам по литературе.
5. Проблема понимания текста в интернете. На взгляд - там проблема понимания на уровне контекста. Собеседник брякнул чего-нибудь, а для полного понимания нужен контекст. Его начинаешь придумывать сам. « (Гущин А.)
 «и я люблю шрифты с засечками, но совсем недавно прочитала, что от такого глаза быстрее утомляются» (Ибрагимова И)
 «вот одно из исследований по поводу фонтов
J Hum Ergol (Tokyo). 2010 Jun;39(1):15-21.
An eye movement study for identification of suitable font characters for presentation on a computer screen.
Author information Banerjee J, Majumdar D, Majumdar D, Pal MS.
Abstract
We are experiencing a shifting of media: from the printed paper to the computer screen. This transition is modifying the process of how we read and understand a text. It is very difficult to conclude on suitability of font characters based upon subjective evaluation method only. Present study evaluates the effect of font type on human cognitive workload during perception of individual alphabets on a computer screen. Twenty six young subjects volunteered for this study. Here, subjects have been shown individual characters of different font types and their eye movements have been recorded. A binocular eye movement recorder was used for eye movement recording. The results showed that different eye movement parameters such as pupil diameter, number of fixations, fixation duration were less for font type Verdana. The present study recommends the use of font type Verdana for presentation of individual alphabets on various electronic displays in order to reduce cognitive workload.
в хорватском журнале прочитала, что рекомендуют Arial и Verdana...но это такой женский журнал о здоровом образе жизни - там обычно ссылок нет» (Ибрагимова И)
 «Ссылку нашел http://bit.ly/1hU9xUj
Школьник 10 класса провел исследование на эту тему. Может учителям будет интересно.
В поисковике нашел кучу интересных ссылок
Инженерная психология восприятия http://bit.ly/1ha85Yb
А вот тут даже формулы с таблицами с какого расстояния, какой шрифт, чтобы ребенок видел http://bit.ly/1gH5Ko8
Но так, чтобы один шрифт был лучше другого нет. « (Гущин А)
Психология восприятия шрифтов
"Антиквенные шрифты (с засечками) типа Times, Times New Roman и Palatino - это компромисс между старым и новым. Четкие и достаточно простые, они обладают хорошо выраженной формой и округлостью, намекающей на неоклассическую традицию и преемственность. Они вызывают чувство доверия, поэтому являются фаворитами у адвокатов и уважаемых представителей традиционного бизнеса." (Олейник Н)
 «Автор, а в нашем случае еще и дизайнер текстов вправе выбирать тот шрифт, который ему больше нравится, кажется ему более уместным. Кроме вкуса дизайнера на выбор шрифта может влиять история появления шрифта, его вид, назначение текста, возраст и социальный статус аудитории.
Однако есть и общие положения.
· Текст, набранный прописными буквами, замедляет скорость чтения, а кроме того занимает больше места, порой на 50%.
· Курсив читать труднее, чем прямое начертание.
· Очень короткие строки, так же как и очень длинные, читать труднее.
Здесь более детально http://www.printer-publisher.ruprint.ru/stories/24/62_1.php.» (Олейник Н)

2.Главное не переборщить...

 «Абсолютно согласна с тьюторами, что текст лекций, заданий, комментариев в дистанционном обучении, в условиях отсутствия живого общения, приобретает особую значимость, и ему, конечно, нужно уделять особое внимание. Но мне не совсем понятен тезис "… тексту стоит уделять особое внимание, не только и не столько информации, но и форме представления информации". По-моему, прежде всего информации, а потом уже оформлению. Ведь дело не в красивом фантике, а в содержании. Тем более опыт общения со студентами, показывает, что студентам гораздо важнее содержание и скорость загрузки файла.
С другой стороны Я. А. Коменский еще в XVII веке сформулировал принцип наглядности: "…все, что только можно, предоставлять для восприятия чувствами". Это, безусловно, относится и к тексту. И здесь, как минимум, два направления: стилевое оформление и визуальное.
Сделать текст наглядным достаточно просто, хоть это и требует определенного навыка работы с текстовыми редакторами и, естественно, времени. В интернете полно рекомендаций.
Вот пять самых быстрых способов сделать текст презентабельным:
1. Выделяйте жирным важные факты, выгоды и предложения.
2. Разбивайте длинные параграфы на короткие.
3. Используйте списки и нумерацию там, где это применимо.
4. Делайте текст «читабельным»: оптимальный вариант - черное на белом.
5. Используйте таблицы, графики, фотографии и картинки и т.д.
Главное не переборщить. Так как изобилие различных вставок, пиктограм, картинок может отвлекать внимание.
Гораздо хуже обстоят дела с формированием содержания текста. Не затрагивая тему литературных приемов оживления текста (звукопись, гиперболы и т.д.), я хотела бы обратить внимание на обязательность определенной синтаксической архитектуры текста:
• предложения должны быть относительно короткими, простыми по синтаксической конструкции;
• фразы должны быть выразительными и однозначными;
• желательно употребление слов и выражений: "рассмотрим", "обратите внимание", "далее остановимся", "подведем итоги" и т.д., кстати это дает определенный эффект присутствия преподавателя;
• безусловным является соблюдение правил грамматики, пунктуации, разумное использование лексического богатства языка
И еще раз о второстепенности визуального оформления теста. Предлагаю коллегам посетить Coursera и обратить внимание на дизайн курсов. Очень скромненько, а популярность огромная. Значит дело, все-таки, не в дизайне курсов, а в их содержании.» (Олейник Н)
 «давайте посмотрим с другой стороны: "очень скромненько, а популярность огромная" - это как раз подтверждает тезис о важности внешнего оформления! Вы же не описываете содержание, как там все интересно, глубоко и пр., наоборот, то, что "бросилось в глаза" = именно внешнее оформление! На ориентировочном этапе, когда пользователь открывает интернет-ресурс, он за секунду сканирования (беглого просмотра) формулирует отношение к этому ресурсу - интересно/неинтересно, /не/удобно, /не/красиво, /не/читабельно, долго/быстро и пр. Поэтому очень важно не отпугнуть сразу и уделить внимание внешнему оформлению. Оценка содержания - это следующий этап работы с ресурсом. Об этом много написано в исследованиях по психологии рекламы, в частности интернет-маркетинга.» (Саврасова А.)
«Для того, чтобы определить влияет ли дизайн Курсеры на восприятие курсов и как, стоило бы рассмотреть один из их курсов в скромненьком и нескромненьком оформлении. А популярность может объясняться другими факторами...» (Ткачёв И)
 «абсолютно с Вами согласна. Встречают по одежке... Вы очень хорошо написали "...очень важно не отпугнуть сразу". Но и усердствовать с внешним оформлением тоже не стоит. Текст, безусловно, должен быть оформлен, но грамотно, с учетом и эргономических требований - http://www.potext.ru/informatika/2614/index.html.
Текст должен работать - http://www.seo-copywrite.ru/57/.» (Олейник Н)
 «Можливо тоді варто в дистанційному курсі розділити навчальні матеріали (тексти), на ті які розраховані виключно для самостійного опрацювання (і їх оформлювати відповідно до ідеї викладача, тут розмір і колір шрифтів, можуть бути важливими) і на ті матеріали, де передбачений також зворотній зв'язок з викладачем та обговорення.
В цьому разі вже більш доцільно зосередитись на акцентах складних для розуміння студентами, (які виявлені саме в результаті спілкування) та надати їм додаткові матеріали.
Додакові матеріали можуть бути зовсім не текстовими (відео, схеми, інтерактивні скріншоти та ін.).» (Сусь Б)
 «Еще из университета помню, что нас учили во время создания электронных конспектов использовать шрифты, которые хорошо читаются: Times New Roman и Arial, а также не сильно насыщать страницы разнообразными средствами визуализации, поскольку тогда теряется восприятие важной информации.
Сейчас я стараюсь делать конспект простым и понятным для студента, чтобы информация была только основной и запоминающейся. Естественно, нужно делать схемы и картинки по теме, чтобы выделить нужные моменты. Однако часто замечаю, что большинство из нас делает серьезный учебный материал слишком детским, я же считаю, что так он воспринимается несерьезно, особенно студентами.
Желательно делать всего в меру.» (И. Юстик)

3.разметка в коде HTML

 «не все знают, как делать разметку в коде HTML, и качественный дистанционный курс не дело рук/голов одного человека, нужны как минимум автор (специалист) + педагогический дизайнер! « (М. Чала)
 «Если учитывать требования специалистов к визуальному оформлению текстов, то знания нескольких тег кода HTML достаточно. А вот, что касается требования стилистики, педагогических требований, то здесь ... поле не паханное. « (Олейник Н)
 «Я думаю, що матеріал можна оживляти як за дизайном, так і за контекстом.
За дизайном - питання знання техніки і художніх здібностей. Можна використовувати зовнішні веб-редактори (напр. Dreamweaver) та потім вставляти в Moodle.
А можна використовувати зовнішні посилання (фільми, демонстрації і все, що завгодно) які теж оживлюють матеріал.
Наприклад дитячі книжки виграють не стільки від вигляду шрифтів, скільки від красивих малюнків і роботи художника.
Інколи буває так, що навчальний матеріал оновлюється дуже швидко - (програмування, або юридичні закони), і витрачати час на красиве оформлення не зовсім доцільно, основне його вчасно помістити у віртуальне середовище, принаймні на рівні ескізів. Пізніше його можна покращувати (напр. замінювати чорнобілі ілюстрації на кольорові та ін.).,якщо він не застаріє і не доведеться його замінювати повністю.
А якщо це курс фундаментальний чи класичний, тоді варто наперед продумати, спланувати, як зробити його якмога більш зручним та красивим. « (Сусь Б)
«А что вы так к Дримвиверу прикипели? Довольно старый продукт. Полно же редакторов. Вот уже гугл сервис выпустил на эту тему

4.Искусство работы с текстом

 «В своем курсе мы должны прежде всего обеспечить "понимаемость" поданного нами материала. Что такое "понимаемость"? Это свойство учебного материала минимизировать интеллектуальные усилия, необходимые для его понимания. Минимизация интеллектуальных затрат учащихся - важная обязанность автора.
Все любят учиться без излишней траты умственных сил.
К сожалению, многие составители учебных материалов не учитывают это правило. Почему? Ответ прост. Если мы хорошо разбираемся в чем-то, нам трудно представить, что ощущает человек, не обладающий нашими знаниями.
Результат нередко оказывается плачевным: теряя "контакт" с обучаемым, мы создаем текстовые материалы, похожие на запутанный лабиринт. Чтобы избежать подобных промахов, дальновидный автор старается поставить себя на место тех, кому ничего или почти ничего не известно о предмете публикации. Такой прием помогает взглянуть на свое текстовое произведение со стороны, увидеть его в новом свете.
В самом деле, то, что кажется легким и понятным автору, может оказаться трудным и даже непосильным для обучаемого. Именно автор несет ответственность за производительность труда учащихся, так как хорошо написанную книгу можно изучить быстро, без лишнего труда. Улучшая "понимаемость" материала, автор минимизирует интеллектуальные затраты обучаемого и тем самым повышает производительность его труда.
Часто говорят: чтобы написать какой-либо учебный текст, нужно глубоко знать свой предмет и обладать талантом писателя. Однако жизнь показывает, что этого недостаточно.
Учебный текст (в случае с ДО материал для изучения поданный в курсе) - средство визуальной коммуникации. Он предназначен для передачи информации, которая должна быть обработана, отобрана обучаемым. Чтобы увеличить коммуникативную мощь информации, нужно знать и уметь использовать эргономические правила. Эти правила позволяют выбрать надлежащую организацию текста, провести грамотную структуризацию учебного материала, увеличить его понимаемость. Они лежат в основе многочисленных норм издательского дизайна и позволяют придать сообщению визуальную привлекательность. Но самое главное - они дают возможность эффективно регулировать сознательные и бессознательные процессы, протекающие в мозгу читателя, повышая их эффективность и продуктивность.
Таким образом, использование научно-обоснованных и эффективных эргономических приемов позволяет облегчить и сделать более производительным умственный труд учащихся.
О создании электронных обучающих средств, в том числе о написании текстов и наглядности очень хорошо сказано здесь http://imp.rudn.ru/ido.aspx?id=book2. Мне рекомендовали эту книгу давно, но применять ее тогда было негде. А теперь есть, воспользуюсь.
Считаю, что подаваемый материал должен быть ясным и доходчивым, доступным для восприятия и понимания, мне кажется , что если нет восприятия то содержание тоже исчезает.
Как "оживить текст"? В моем курсе текст для детей. Его (в идеале) можно наполнить эмоциональными сообщениями, воспользоваться возможностями визуализации, использовать вопросы прямо в тексте (чтобы не терялось внимание), сократить до минимума и четко структурировать сам текст подаваемого материала, воспользоваться возможностями редактора для выделения ключевых моментов. Многое из этого применимо и для взрослой аудитории. Главное, чтобы всего этого было в меру. Но в первую очередь все зависит от цели автора и от категории обучаемых. Каждый в своем курсе выберет свои методы и если они будут не эффективны, хороший автор их заменит и сделает свой курс интересным.» (Никитинская С)
 «Важно научиться размещать текст так, чтобы работа с ним приносила результат. То есть автор учебного дистанционного курса, должен относиться к работе с текстом так же, как к другой осмысленной деятельности. Чтобы текст стал контентом дистанционного курса с ним нужно осмысленно работать. 
Несколько советов по обработке текста: информация «порциями»; ассоциативные пиктограммы; выделение основных моментов (определений); схемы, графики, диаграмы, таблицы; градация текста (основной, вспомогательный, всплывающие подсказки);кнопки, примеры; визуализация текста - иллюстрации, анимации, обратная связь!
Свод правил и рекомендаций, подготовленный Alexey Timatkov на основе всех возможных справочников и устоявшихся традиций и талантливо оформленный Anton Mizinov. 
По-страничный:
Постерная версия:
 «Оформление текста
1.Сократить употребление технических терминов (если это возможно) до минимума.
2.Короткие предложения, небольшие разделы.
3. Использовать наглядные образы.
4. Использование конкретных примеров.
5. Обязательно следование содержанию, если это дистанционный курс - логическая связь между элементами.
6.Выделять важные мысли, идеи.
7.Наличие вопросов для стимулирования познавательной деятельности.» (Бузько В)
 «Предлагаю рекомендациями по типографике, которые можно применять на практике:
1. Правильно выбранный размер шрифта значительно повышает читабельность текста. Пользователи любят, когда о них заботятся, и вряд ли захотят настраивать шрифт самостоятельно. Мелкий шрифт их отпугнет, а слишком большой — напряжет. Вы точно не ошибетесь, если выберете стандартные размеры — 12, 13 или 14 кегль.
2. Не стоит заполнять текстом и картинками все пространство сайта: это утомит пользователя и он не захочет просматривать такую страницу целиком. Играйте с отступами и старайтесь оставлять свободные пространства вокруг текста. Такой подход сотворит чудо — ваш контент будут читать. Попав на страницу, пользователь сразу увидит, где начало и конец текста. Его глаза не устанут при чтении, и сайт будет производить хорошее впечатление..
3. Подчеркивание слов в тексте и большое количество гиперссылок — пережитки прошлого. Раньше онлайн-ресурсы «радовали» возможностью кликать по словам со стандартным синим шрифтом. Сегодня это не сработает. Постоянное выделение слов раздражает читателя и вынуждает его быстрее перейти по предложенной ссылке, чтобы избавиться от неприятного графического наваждения. Поэтому если необходимо выделить слово или фразу, лучше воспользоваться курсивом.
4. В хорошем контенте обязательно должны быть изображения, которые привлекут внимание посетителей сайта. Но хаотично расположенные и абсолютно бесполезные картинки никому не нужны. Размещать изображения на сайте нужно обдуманно.
5. Удачный заголовок — это треть или даже половина успеха статьи. Прежде всего следует обратить внимание на его размер. В идеале он должен находиться в диапазоне от 18 до 29 кегля. Если название статьи состоит всего из одного-двух слов, можно выбрать и более крупный кегль. Точку в конце заголовка не ставят, а восклицательный и вопросительный знаки при необходимости можно использовать.
6. Делайте акцент на словах при помощи стилей текста (курсив, капслок или полужирное начертание) и разных шрифтов. Наиболее выигрышный вариант — сочетание шрифтов с засечками и без них. Раньше шрифты без засечек чаще использовались в заголовках, а основной текст писался с засечками. Сегодня все чаще склоняются к миксу.
7. Важную роль при восприятии контента играют цветовые комбинации текста и фона. Белые буквы на черном фоне читаются хуже, чем черные на белом. Но и от угольно-черного написания на белоснежном фоне лучше тоже отказаться, так как такое сочетание дискомфортно для глаз. Черный шрифт лучше заменить более мягким тоном, а вместо белого фона выбрать молочный или другие оттенки. Независимо от того, какую палитру вы используете, главное понять следующее: если текст по цвету похож на фон, он читается плохо. Текст должен быть контрастным фону.
Помните, что типографика работает на текст, а не текст на типографику. « (Литвиненко О)
 «вдалий заголовок - половина успіху! Адже дослідження показали, що увага тих, хто навчається, концентрується по-перше, недовго, а по-друге, переважно на заголовках та інших яскравих об’єктах.» (Г. Скрипка)
 «Чесно кажучи, прочитавши Ваше повідомлення, я зробила для себе відповідні висновки. До сьогоднішнього дня, я теж виділяла головне, навіть у своєму курсі, кольором та курсивом! Проте, я бачу, що є більш прогресивніші і цікавіші способи привернути увагу читачів!
Тепер продумуватиму "смачні" назви)))» (Андрющенко Я)
 «Рекомендації щодо оформлення лекційних матеріалів дистанційного курсу
(Джерело: www.do.dmmi.edu.ua завантажити документ)
Лекційний матеріал повинен бути адаптованим для самостійного вивчення. Він має містити матеріал у послідовності, за якою повинен вивчатися, а також мати всю необхідну інформацію для розкриття питань, які виносяться на тестування за матеріалом модуля та підсумкову атестацію.
Лекційний матеріал, рекомендується робити інтерактивним (об’єднаним із комп’ютерним тестуванням за матеріалом модуля). Матеріал рекомендується оформлювати за допомогою інструменту «Лекція», поділяючи теоретичний матеріал та контрольні запитання. Рекомендується поділяти лекцію на кілька сторінок. Обсяг однієї сторінки лекції не повинен перевищувати 3-4 машинописних аркушів. Окрім тексту, рекомендується використовувати графічні та відеоматеріали.
Рекомендується використання методик корекції знань за результатами відповідей студента на контрольні запитання при тестуванні за матеріалом модуля.  
Дозволяється лекційний матеріал надавати у вигляді одного, або кількох файлів (формат ppt, pps, pdf, або doc), з розміщенням посилання на них на стартовій сторінці курсу, у відповідному модулі. Можливе надавання лекційного матеріалу у вигляді відео- або аудіозаписів. У цих випадках в модуль потрібно включати контрольні запитання, які оформлені за допомогою інструменту «Тест».
Обсяг лекційного матеріалу у текстовому вигляді повинен бути не меншим ніж 10000 знаків (1/4 друкованого аркуша) на 1 академічну годину. Дозволяється заміщувати частину лекційного матеріалу (або повністю) відео- або аудіо записами» (Буртовой do14С)
 «В своем сообщении я хочу обратить внимание на тексты, которые содержат много формул.
В обсуждении не поднималась проблема особенностей восприятия текста учащимися с разными психологическими характеристиками: у кого-то развита зрительная память, а кто-то запоминает по логике изложения...
При подаче теоретического материала, на мой взгляд, необходимо очень четко структурировать его содержание, в том числе в виде таблиц, схем, номерного или маркерного перечислений свойств, характеристик и т.д. Подробное выделение логических связей между элементами знаний позволят ускорить процесс восприятия и понимания материала. Выделение окончательной или дополнительной информации (формулы, теоремы...) в виде рамки, цветом, шрифтом позволяет запомнить главное, а при зрительной памяти при необходимости - вспомнить выделенное. Эффективным приемом является объяснение метода, алгоритма и т.д. на примере решения определенной задачи.
С другими рекомендациями коллег на форуме я согласна...» (Стадниченко С)
«На мою думку впродовж текстового повідомлення потрібно ставити запитання для студентів для активізації їх сприйняття інформації. Використовувати кольорові схеми, логічні ланцюги метаболічних процесів з теми біохімії, прикладне значення порушень обміну речовин, що вивчаються. Висновки для узагальнення можна робити коли текстове повідомлення є великим. Розставляти акценти на тих моментах, які є лейтмотивом теми заняття.» (Пeлешенко А)
 «Цей документ адресований авторам електронних навчальних посібників. Він у вигляді коротких тез перелічує критерії оцінки якості навчальних матеріалів, призначених для сприйняття з екрана. Виконання викладених нижче вимог значно спростить сприйняття Ваших навчальних матеріалів та гарантує, що викладена інформація буде правильно відображатися на більшості комп’ютерних моніторів.
Текст
Мова
Мова викладу інформації має бути простою і зрозумілою.
Діліть великі блоки інформації на підрозділи: структурований і впорядкований матеріал легше засвоюється. Краще створити багато пов’язаних сторінок, ніж одну велику.
Надавайте інформацію про структуру електронного курсу (план, карта курсу тощо).
Сторінки мають бути максимально незалежними, адже читач може почати читання з будь-якої сторінки, і переходити до іншої в довільному порядку.
Давайте посилання на сторінки з потрібною довідковою інформацію (визначеннями термінів, формулами тощо).
Текст має бути максимально коротким, бо читання довгих текстів з екрану дуже обтяжливе, особливо для дітей та підлітків.
Найважливіші тези та висновки мають бути розташовані на початку тексту, щоб полегшити їх пошук.
Один абзац мусить містити лише одну думку, тому що читач часто переходить до іншого абзацу після того, як зрозумів одну ідею поточного абзацу.
Важливо, щоб текст викликав довіру, був написаний об’єктивним стилем, та мав посилання на інші джерела, в яких можна знайти підтвердження (сторінки з інших сайтів, цитат із книг, журналів).
Слід уникати зайвого формалізму у стилі, бо це нехарактерно для Інтернет-середовища і може відштовхнути читача.
Заголовки матеріалів мають бути зрозумілими (слід уникати занадто спеціальних термінів, скорочень) і допомагати читачу знайти потрібну інформацію.
Уникайте складних, переобтяжених компонентами речень, бо з екрана вони сприймаються ще гірше ніж з паперу.
Узгоджуйте та пояснюйте скорочення та абревіатури.
Перед розміщенням в Інтернет ретельно перевіряйте матеріали на наявність граматичних помилок.
Не варто зловживати декоративним оформленням. Важливо, щоб текст навіть у неформатованому вигляді лишався зрозумілим.
Інформація повинна вчасно оновлюватися, причому пов’язані між собою частини мають оновлюватися синхронно для уникнення невідповідностей у змісті.
Передбачте можливість зворотного зв’язку читача з автором (вкажіть електронну адресу, телефон тощо).
Оформлення
Намагайтесь якнайменше змінювати стандартне оформлення, створене досвідченим дизайнером, тому що це ускладнює та значно сповільнює процес електронної публікації навчальних матеріалів, зменшує зручність користування та ефективність навчання.
Обов’язкові вимоги
Шрифт – Tahoma або Verdana.
Розмір – не фіксувати
Колір – не фіксувати.
Дозволяється
- Виділення жирним шрифтом.
- Застосування стилю для заголовків, посилань, списків. таблиць
Зрідка (і обов’язково попередивши співавторів) можна використати
- шрифт з фіксованою шириною символів (Courier New);
- курсив;
Забороняється
- Використовувати шрифти, не згадані вище.
- Виділяти текст підкресленням, великими літерами
- Встановлювати особливі кольори символів.
Таблиці
Заголовки таблиці, а також заголовки окремих рядків і колонок бажано виділяти (кольором або жирним шрифтом).
Розмір таблиці має бути не більшим за розмір екрану (як ширина, так і висота), бо це ускладнює роботу з матеріалом: якщо таблиця занадто довга неможливо одночасно побачити її цілком і відповідно встановити зв’язок між даними та назвами категорій у заголовку, до яких вони належать.
Бажано додавати до таблиць узагальнені описи, в яких аналізується поданий матеріал.
Зображення, анімація, мультимедіа
Якщо ви використовуєте інтерактивні зображення, графічні схеми - додавайте текстові еквіваленти до кожного активного об`єкта інтерактивної графічної схеми.
Також давайте текстовий еквівалент до будь-якого нетекстового елемента (зображення; графічні елементи в тексті, що включають символи - формули тощо; анімація, аплети і програмовані об'єкти, фрейми, скрипти, звуки, аудіо- , відеотреки тощо). Це має бути опис, який адекватно передає інформацію наявну у вигляді мультимедіа, зображення чи схеми і може бути повноцінним їх замінником у випадку недоступності потрібних ресурсів.
Якщо є можливість одночасного відтворення мультимедійних об’єктів та текстових пояснень до них, потурбуйтесь про те, щоб ці компоненти відтворювалися синхронно і не виникало невідповідності між текстом (або звуком) і зображенням.
Малюнки
Для чого потрібні малюнки
Якщо Вам потрібно проілюструвати навчальний матеріал схемами, фотографіями, графіками або малюнками.
Також вам можуть знадобитися малюнки у випадку, якщо у Вашому навчальному матеріалі або тестовому завданні зустрічаються складні формули.
Для дітей та підлітків малюнки потрібно використовувати частіше, ніж для дорослих.
Вимоги до малюнків.
Формат файла - jpg або gif.
Розмір файла - не більше 300 Кб.
Малюнок має бути невеликий за розміром. Максимально допустима величина 500 пікселів у висоту 700 у ширину - щоб малюнок вільно поміщався на екрані.
Малюнок повинен повинен супроводжуватись повним описом.
Рекомендації
Якщо вам потрібен великий малюнок, створіть зменшене зображення, яке учень побачить негайно та посилання «Переглянути збільшене зображення»
Звуки
Для чого потрібні звукові файли
Якщо Вам потрібно проілюструвати навчальний матеріал звуковими файлами.
Для дітей та підлітків звукові файли потрібно використовувати частіше, ніж для дорослих.
Вимоги до звукових файлів.
Формат файлів - mp3, mov або rm.
Розмір файлів - не більше 300 Кб., якщо курс призначений для розміщенні в Інтернет, але може бути більшого розміру, якщо призначений для компакт-диску.
Звуковий файл повинен супроводжуватись повним описом.
Рекомендації
Якщо навчальні матеріали містять звукозаписи, розмістіть в тексті опис звукозапису та посилання «Прослухати звук»
Відеозаписи
Для чого потрібні відеозаписи
Якщо Вам потрібно проілюструвати навчальний матеріал відеозаписами,
Для дітей та підлітків відеозаписи потрібно використовувати частіше, ніж для дорослих.
Вимоги до відео.
Формат файлів - avi, mpg, mov або rm.
Розмір файлів - не більше 300 Кб., якщо курс призначений для розміщенні в Інтернет, але може бути більшого розміру, якщо призначений для компакт-диску.
Відеофайл повинен супроводжуватись повним описом.
Рекомендації
Якщо навчальні матеріали містять відеозаписи, розмістіть в тексті опис відеозапису та посилання «Переглянути»
Цінний матеріал. Знайшла його на сторінці http://sites.znu.edu.ua/fra_gram/112.ukr.html « (Голодюк Л)
 «В українській мові доволі багато висловів, що прийшли з латинської мови та стали крилатими. Серед них відомі нам такі:
- "Справжній друг виявляється в біді".
- "Платон мені друг, та правда понад усе" (Аристотель).
- "Перемога любить підготовку".
- "Небо для тих, хто має крила" та інші.
Серед таких крилатих висловів є "Arbor mala, mala, mala", що означає "Погане дерево – погані плоди" (дослівно "яблука"). Ось таким "плодом" може бути "поганий" текст, вирощений на "поганому" дереві (недотримання вимог щодо оформлення тексту).
Тому подамо вимоги до стилю оформлення.
Основні вимоги:
1.Короткий текст.
2.Інформація – блоками.
3.Основний текст на початку, більшими літерами, іншим шрифтом. Допускається іншим кольором.
4.Текст – у правому куті, зображення (рисунки, ілюстрації, схеми) – у лівому.
5.Довільний перехід текстом.
6.Посилання на джерела.
7.Постійне оновлення сторінок.
Спеціальні вимоги.
1.Текст – напівжирний або курсив.
2.Текст не виділяється підкресленням.
3.Текст – не використовувати великі літери, окрім назви (тези, статті, будь-який матеріал).
4.У таблиці не зазначати стовпчик „номер по порядку” (№ п/п).
5.У таблиці в кінці речень не ставити крапку.
6.Під час використання рисунків має бути їхній короткий опис.
7.Текст чітко структурований і має логічне завершення.
Хай Ваше особисте „дерево” дає тільки гарні, здорові, чудові плоди!
І хай у вас буде тільки „Arbor bonum, bonum, bonum”!» (І. Небеленчук)

5."Живой" текст

 «На мой взгляд, "живой" текст - это текст, с которым хочется работать. Скучный текст, который отличает монотонность, однообразие изложения, чрезмерный объем, как правило, не привлекает к себе внимания и не вызывает особого интереса. Поэтому задача преподавателя подать текст так, чтобы студенту захотелось прочитать его от начала до конца и максимально понять излагаемый материал. Для этого при составлении текста не следует чрезмерно увлекаться объемом. Желание дать как можно больше информации можно реализовать путем предоставления списка литературы по теме. Наиболее значимые фрагменты обязательно выделять цветом, шрифтом и т.д., но при этом не увлекаться чрезмерной пестротой стилей. "Оживить" текст помогают и разнообразные "иконки", которые выделяют структурные части текста. Уместными будут и вопросы, обращенные к читателю, которые располагаются в разных частях теста и помогают осмыслить прочитанный материал.» (О. Медведева)
 «живий текст завжди читають без уникнення так би мовити зайвого. Обсяг тексту справді не повинен зашкалювати, проте іноді обємність змісту теми не уникнути. Я у своєму курсі спробувала додати інформаційні презентації аби зменшити обсяг лекційний... А взагалі намагаюсь себе запитати: тобі дана інформація насквільки корисна і цікава - від того і відштовхуюсь... « (Трубина В)
 «Чому одні статті чіпляють, заворожують, з них хочеться дізнатись все більше й більше, а інші – не спонукають читача просунутися далі першого абзацу? Одні тексти немов живуть своїм життям, інші тексти – це просто тексти. Як же перетворити просто текст в живий текст?
Можна виділити декілька основних рекомендацій по оформленню матреіалу:
- Всю інформацію розбити на блоки та подавати частинами;
- Чергувати подачу матеріалу з таблицями, рисунками чи фото.
- Використовувати різни види шрифту та кольору;
- Доречно буде розмістити питання для рефлексії, щоб відволікти студента від монотонного читання тексту. Вони допомужуть ще раз переосмислити матеріал.» (И. Семененко)
 «А як бути з оживленням матеріалу на лабораторній роботі, якщо там просто подається інструкція до виконання ?» (Андрющенко do14Я)
 «Звичайно, "оживити" інструкції для виконання лабораторної роботи буде нелегко, але одним із варіантів може бути розміщення прикладів виконання певних завдання та питань для рефлексії.» (И. Семененко)
«существует множество способов и приемов для "оживления текста" который представлен на мониторе ПК, я считаю, что каждый преподаватель выбирает те приемы и способы, которые он считает необходимыми для работы с текстом.
Я при составлении текста в своем ДК разбиваю текст лекции на несколько подразделов (2-3 стр), даю заголовки, для выделения главной мысли использую курсив, часто использую списки, гиперссылки использую.
Прослушав вебинар данной неделе узнала много важной информации по поводу правильного оформления текста. Нравиться когда приводятся цитаты и фразы известных людей по теме. Это действительно заставляет подумать и более глубоко вникнуть в изучающую тему.» (Гнедкова О)
 «какие приемы позволят вам "оживить" текст
просмотрела веcь текст своего курса -из перечисленных подходов и приемов, к сожалению, использую очень ограниченный перечень:
- стараюсь, чтобы каждая тема была не длиннее двух страниц- но это не всегда получается, особенно, когда надо включить несколько изображений (screenshot)
- часто использую списки
- делаю короткие абзацы
- использую не более двух шрифтов
- изображения использую, к сожалению, только при описании ресурсов интернета и поиска в различных базах данных
- очень осторожно использую вопросы в тексте - так как почти всегда студенты это воспринимают, как задание, на которое нужно прислать ответ
явные недостатки моих текстов:
- мало графического представления материала
- практически всегда все пишу в пассивной форме - за что меня очень критиковали мои американские коллеги - а я искренне верила, что это особенность русского языка, которую я переношу и на английский
- совсем не использую цвет
- очень много специфической терминологии с самого начала курсов, а это многим моим студентам затрудняет понимание текста
Несколько лет назад был такой грустный пример - в начале дистанционного курса для врачей из Узбекистана, я получила обвинение от руководитееля группы, что тексты написаны не человеком, а представляют собой машинный перевод с английского. Было очень обидно - так как машинным переводом я никогда не пользовалась...Но, значит, таков был мой русский, что он звучал, как иностранный» (Ибрагимова И)
 «когда начинаешь анализировать свою работу понимаешь, что не все так гладко. Я столкнулась с тем же. А по поводу "машинного перевода" мне тоже приходится воевать с собой. А еще очень трудно, когда тематика обучения предполагает знание нормативной базы, конкретной терминологии чисто научно-делового стиля, избежать "официоза" очень сложно...» (Трубина В)
 «как же хорошо вы проанализировали собственный продукт - очень грамотно и понятно, что разобрались и в достигнутом и в возможностях. На самом деле, сегодня преподаватель должен быть отменным литератором: уметь писать традиционные лекции, уметь писать научные работы, а теперь еще и для ДО - специфические тексты. Может нам уже требуется филологическая компетентность для работы в вузе?! Кстати, я бы с удовольствием посетила бы соответствующий тренинг!» (Саврасова А)
 «Досить важливим моментом в дистанційній освіті є онлайн-спілкування між викладачем та студентом. Це спілкування відбувається завдяки тексту. Це основний спосіб спілкування та навчання.
Тому, текст повинен відповідати певним вимогам:
1. Лише головний матеріал
2. Раптові та влучні запитання для рефлексії
3. Візуальні знаки для привернення уваги до головного(виділення тексту,курсив, колір)
4. Додавання необхідних пояснювальних схем та малюнків.
5. Творчі завдання після теорії.» (Андрющенко Я)
 «Суттєвою особливістю дистанційного навчання є відсутність аудиторного контакту викладача і слухача при викладенні і опануванні навчального змісту. Більшість часу належить самостійній роботі. До того ж візуальна передача та сприйняття лекційного матеріалу позбавлена можливості для коригування форми викладу змісту та його адаптації до конкретної аудиторії. Аби не «занудити» матеріал та не збити у суцільний текстовий файл є потреба у його «оживленні».
Коли вперше знайомилась з дистанційним курсом навчання, за яким ми навчаємось, я дещо не розуміла яскравості та, так би мовити, «оригінальності» подачі матеріалу, проте багато чого імпонувало: окремо окреслені завдання, виділення певних визначень, яскраві схеми тощо.
Розробляючи курс, розумію, що без цього не обійтись.
Можливо, деякі думки щодо «оживлення тексту» статті можуть стати у пригоді, зокрема: шокування через певний час, аби «струсити» аудиторію (це можливо робити певними незвичними (шокуючими) завданнями чи запитаннями, уникання штампованих слів та словосполучень, менше узагальнень а більше характеристик. Ще можна спробувати застосувати прийом оживлення внутрішньої форми слова, що застосовується в поезії ( за нагоди спробую це зробити).» (Трубина В)
 «… не варто навчальний матеріал подавати суцільним текстовим файлом. Адже в системі Мудл є багато можливостей представити його структуровано. Це і елемент «Лекція», ресурс «Книга», та інші. « (Воровченко Н)
 «Позвольте поделится опытом - может кому-то пригодится!
Наиболее качественно структурировать материал позволяет именно "Лекция", но это настолько трудоемкий элемент, что многие от него отказываются. Проще сделать структурирование в виде "Книги". Но визуально структуру видно только тогда, когда книга открыта. Если нужно, чтобы студенты видели всю структуру теоретического материала, то тогда можно использовать "Страницу". Но опять же, если таких страниц в теме будет много - структура потеряется.» (С. Березенская)
 «Проанализировала три текста на сайте http://www.analizpisem.ru/ap.php. Один свой фрагмент из учебного текста, второй случайный из сети и третий текст из сказок Пушкина А.С.
О своем получила отзыв – короткий, сконцентрированный (правда, старалась самое важное описать); случайный текст из Интернета был охарактеризован как пассивный, безучастный (он нес просто нужную информацию); третий текст из сказок Пушкина - яркий, выдающийся. Интересно еще привести интерпретацию результатов анализа этих текстов: о моем тексте – “склонен к излишней систематизации” (это правда); второй текст – “сейчас больше полагается на судьбу”; третий текст – “светя другим, сгораю сам”.
Из анализа поняла, что свой текст точно надо оживить. Попробую. Может проанализировать еще ключевые слова. Ведь иногда недостаточно того какие засечки стоят в тексте, какого цвета шрифт, есть более важные моменты.
Принцип онлайн-анализа писем и текстов основан на том, что человек в своей речи употребляет определенные буквы чаще или реже средней частоты встречаемости. Фоносемантический анализ оценивается по 25 шкалам, разработанных на основании исследований авторами большой аудитории. Сервис анализирует настроение и эмоциональное состояние человека на основании текста. Можно к этому относиться критично, но было интересно поработать над разными текстами.» (Л. Кротенко)

6.Як оживити тексті з природничих наук на мобільному пристрої (чи навіть на папері)

 «Запитання переважно стосується математики, фізики та хімії, де використовується багато формул.
В електронних системах переважно використовуються HTML сторінки (з flash та ін.), PowerPoint презентації та PDF.
Такі електронні навчальні матеріали можна комфортно проглядати на персональному комп'ютері, де можна відривати кілька вікон одночасно, а на електронних рідерах та мобільних телефонах починаються різні нюанси: За допомогою гіперпосилань текст можна оживити, надавати багато додаткової інформації.
Але що є оптимальним?
HTML зі скролінгом швидко втомлюють порівняно з паперовою книгою, особливо якщо є формули, і необхідно повертатись та "стрибати" в тексті назад, на кілька сторінок, щоб щось пригадати, або далеко вперед, щоб проглянути список літератури. (в паперовій книжці, це зробити зовсім не складно).
З іншого боку HTML дуже легко і зручно оперативно модифікувати в віртуальному навчальному середовищі, коли необхідно додати щось нове в навчальний курс.
Інколи під час читання виникає необхідність робити помітки на полях, часом досить складні (напр. помітку з формулою на мобільному пристрої одразу написати може не вийти, (добре, якщо є стилус і можна рисувати)
Є проблеми сумісності, запуску мультимедійних додатків, особливо інтерактивних на мобільних пристроях. (Більшість рідерів орієнтовані лише на читання звичайного художнього тексту).
Невеликі розміри екрана мобільних пристроїв (5-6 дюймів), не дають можливості комфортно читати навчальні матеріали які містять формули та складне форматування. Якщо екран чорнобілий, логічні наголоси за допомогою виділення кольором також не сприймаються.
PowerPoint не завжди можна проглянути на мобільному пристрої.
Цікаво почути Ваші думки та пропозиції, як бути з такими навчальними матеріалами, і чи варто їх робити універсальнми.
Для прикладу 2 варіанти представлення одного і того ж тексту.
http://dl.kharkiv.edu/mod/resource/view.php?id=14983
http://dl.kharkiv.edu/mod/resource/view.php?id=14991
(в PDF версії, всі посилання зображені на полях), файли з ними можуть бути в окремому архіві чи папці, їх можна проглядати пізніше на комп'ютері, якщо мобільнмй пристрій не надає такої можливості.» (Сусь Б)
 «Вот тут и первая проблема для преподавателя - оформить материал так, чтобы студенты могли "використовувати цей матеріал на їх девайсах та гаджетах". Мне кажется, что здесь нужно отказываться от размещения материалов в виде файлов doc, pdf и т.д. - не везде они открываются, а если и открывается, то не видно текста, кодировка не совпадает и т.д. Формат html более уместен, но это очень большие временные затраты на оформление схем, формул в тексте для преподавателя (а преподаватель и так загружен!!!!!) физики, химии, математики и др. "природничих наук". Как выход - это использование ссылок на "качественные" страницы по теме других авторов, но тогда возникает вопрос: "Зачем мне учить курс у этого преподавателя, если он постоянно меня куда-то перенаправляет?"» (С. Березенская)

7.Общение текстом

 «Тема этой недели очень богата, и ей наверное, надо посвящать целый учебный курс. Постольку что текст в дистанционном обучении - главный инструмент общения,
Как будет читать этот текст студент, и что из него поймет, и за какое время он его изучит, с каким КПД. От этого зависит обучение, от этого зависит и прохождение курса.
Законы восприятия работают в дистанционном обучении в полную силу, поэтому важно
1. Оформление
2. Содержание
3. Украшение
4. Эмоциональное влияние
Текст в дистанционном курсе учебный, и у него есть свои правила, вытекающие из целей обучения, поэтому текст должен не только существовать для запоминания и заучивания, а и учить мыслить, и отслеживать логику, и содержание не потерять
В форуме столько важных интересных мыслей и практических заметок, которые хотелось бы со временем обобщить. Добавлю и свои.
1. Шрифт:
• Без засечек;
• Размер – 12
• Цвет – черный по-белому
• В одном тексте не более 2-х видов шрифтов
• Тире на экране читается легче, чем двоеточие и точка с запятой.
2. Абзац делает текст менее монотонным
• Величина абзаца – 4-5 строк
• Количество предложений - 2
• Длина предложения – 2 строки
• Длина строки по некоторым данным 60-80 символов
• Абзацы желательно отделять друг от друга интервалом
• Абзацы лучше чередовать большие и маленькие
§ Заголовки:
печатается шрифтом более крупного размера и выделяться жирным;
• не должны быть длинными, более 2-х строк
• заголовок, помещенный в кавычки, приковывает больше внимания.
3. Оживляет текст:
• маркированные и нумерованные списки, лучше даже нумерованные, срабатывает еще и внимание (память), например здесь 3 момента
• ключевые мысли и фразы нужно выделять, чтобы читателю было за что «зацепиться» взглядом
• прямую речь или цитаты желательно выделять курсивом, но с курсивом важно соблюдать меру, при большом количестве курсива внимание перестает его воспринимать(из опыта).
4. Информация в пределах экрана воспринимается по правилу буквы«F», т.е взгляд сканирует текст именно так, и об этом следует помнить» (Т. Фокина)
 «Три совета по написанию текста. Нашла в интернете.
  • Чтобы люди тебя читали, пиши так же как когда разговариваешь сам с собой.
  • Пиши текст самыми простыми словами, которые может понять любой человек.
  • Любое предложение, абзац или фразу можно сделать более короткой и от этого более выразительной и информативной.
А вот несколько способов, чтобы оживить текст: http://www.chernila.org.ua/?p=40» (Воровченко Н.)
 «В своей практике столкнулась с проблемой изложения информации (как теоретического материала, так и текстов заданий) в дистанционном курсе. Оказалось, что не все студенты однозначно понимают текст, написанный в курсе. Пришлось вспоминать институтский курс психологии - еще тогда преподаватель нам говорил, что сказать и написать об одном и том же - это разные вещи. А мы никак не могли понять эту разницу. Из того же курса психологии я вспомнила понятия "устная речь" и "письменная речь". "Великий Google" с ходу дал советы по особенностям письменной речи. Уже первые ссылки очень информативны (дальше еще буду просматривать):
В своем курсе я работаю с техническим текстом, да еще и для студентов ВУЗа, т.е. всякие украшательства и "оживления" должны быть умеренными и уместными. Поэтому максимум, что использую - это структурирование информации, выделение полужирным и подчеркиванием. "Оторваться" могу только при использовании элемента "Пояснение" - вот здесь и цвет, и интересная картинка для привлечения внимания студента.» (С. Березенская)
 «О том, как правильно использовать возможности оформления и структурирования текста, задумывалась давно. Результатами поисков стало несколько пособий для учителей и воспитателей дошкольных учреждений (одно заняло почётное первое место на престижном конкурсе инновационных методических разработок в системе последипломного педагогического образования), в которых с целью актуализации знаний, активизации мыслей, рефлексии я использовала тесты вначале и после параграфа (раздела), вопросы и задания разного уровня сложности, делала вставки с интересным материалом и некоторые другие вещи.
Например:
 – стислий зміст теоретичної частини навчального заняття;/
 – проблемне запитання для колективного обговорення;
* – запитання репродуктивного характеру; спочатку виконується самостійно, а потім відбувається його колективне обговорення
 ** – запитання або завдання конструктивного характеру; спочатку виконується самостійно, а потім відбувається його колективне обговорення
 *** – запитання або завдання творчого рівня; спочатку виконується самостійно, а потім відбувається його колективне обговорення
 –1 «методична скарбничка» (поради, рекомендації)
 – «методична скарбничка» та висловлювання науковців та видатних діячів освіти і культури
• – «методичний архів» педагога (базова інформація, яка повинна бути добре відома для педагогів; на занятті застосовується з метою актуалізації та активізації навчальної діяльності слухачів).» (Коченгина М)
 «У дистанційному навчанні спілкування між тьютором та студентами, а також студентів один із одним відбувається переважно опосередковано, у письмовій формі. Отже, важливо вміти писати так, щоб передати одночасно й інформацію й потрібні емоційні відтінки, психологічний підтекст.
Для кращого сприймання навчальної інформації, крім відповідних синтаксичних конструкцій, необхідно використовувати унаочнення за допомогою різних засобів - таблиць, схем, ілюстрацій, інфографіки, мультимедіа. Але в той же час слід дбати про те, щоб за візуалізацією не втратити зміст і логіку матеріалу, що викладається, не переобтяжити його спецефектами.
Важливим фактором під час сприймання тексту є його колірне забарвлення, яке має акцентувати увагу читача на важливих моментах, але не відволікати при цьому від загального змісту.
Серед мовних прийомів "оживлення" тексту можна виділити використання активної форми, звертань до власного досвіду студентів, питальних речень, риторичних запитань.
Залишилося навчитися все це використовувати у своєму курсі))))) « (Ишутина Е)
 «Насправді питання "оживлення" тексту - не зовсім просте. Означу деякі з важливих моментів.
Інтерфейс дистанційного курсу.
Для зручності користувача дистанційного курсу необхідно закріпити в рамках інтерфейсу основні елементи управління дистанційним курсом (кнопки навігації, меню, дані про проходження дистанційного курсу і т.д.). Користувачеві в цьому випадку буде значно легше освоїти роботу з дистанційним курсом.
Розміщення тексту та ілюстрацій на сторінці дистанційного курсу.
При розміщенні тексту та ілюстрацій на сторінці дистанційного курсу слід враховувати право-ліву асиметрію головного мозку людини. Доцільно розміщувати текстові повідомлення в правій частині сторінки дистанційного курсу, а ілюстрації - у лівій. Це пов’язане з тим, що ліва та права півкуля по різному сприймають і переробляють інформацію (при запам’ятовуванні слів основну роль відіграє ліва півкуля, а при запам’ятовуванні образів - права).
Кількість елементів на сторінці дистанційного курсу.
Не бажано розміщувати на одній сторінці дистанційного курсу більше 9 різних об’єктів (ілюстрацій, текстових повідомлень тощо). Це обумовлено тим, що людина не здатна утримувати в оперативній пам’яті інформацію про більшу кількість об’ктів.
Розміщення даних на сторінці.
Слід розміщувати текстові фрагменти на сторінці таким чином, щоб погляд користувача переміщався в потрібному напрямку. Більше таких правил можна знайти за посиланнями: http://www.usability.gov/how-to-and-tools/methods/eye-tracking.html, http://lonewolflibrarian.wordpress.com/tag/eye-tracking/, http://nellatnci.wordpress.com/.
Характеристика яскравості.
Яскравість об’єктів на екрані не повинна перевищувати 64 кандел/м2.
Колеги, напишіть, як можна перевірити яскравість об’єктів на екрані (можливо, є онлайнові ресурси). Буду вдячна!
Характеристика колірного сприйняття.
При узгодженні кольорів символів і фону необхідно враховувати, що сприйняття символів є максимальним для контрасних кольорів (тобто, відносяться до протилежних кордонів спектра). Якщо контрасність менша 60%, сприйняття символів різко погіршується. Кольорові калькулятори для перевірки контрасності знаходяться за посиланнями: http://www.color-wheel-pro.com/, http://www.tigercolor.com/Features1.htm.
Текст.
Текстова частина не повинна займати більше двох екранів. Якщо тексту більше, слід розбити його на декілька частин (а не використовувати смугу прокрутки).
Пропоную більше прочитати про помилки проектування дистанційного курсу: http://bit.ly/1kIZNvT» (Г. Скрипка)



Комментариев нет:

Отправить комментарий