1. Чи є перспектива у сучасної освіти наздогнати передові країни у напрямі дистанційної освіти?
В Україні сформована методична база розробки дистанційної освіти, перешкодами є, в першу чергу, низький рівень кадрового забезпечення та організаційні проблеми
2. Як ви вважаєте, за який час ЗВО перейдуть на дистанційне навчання і це можливо?
Для переходу ЗВО на дистанційне навчання потрібно понад три-п'ять років. Основна причина - кадрова.
3. Якими можуть бути шляхи мотивації розвитку дистанційного навчання для ректорату, завідувача кафедри, викладача, студентів?
Мотивація гравців може бути різна, але головна: ректор - забезпечення високого рівня у міжнародних рейтингах, завідувача кафедри - забезпечення високої якості підготовки фахівця за освітньою програмою, викладача - забезпечити високу якість вивчення дисципліни при зменшенні навантаження та рутинної роботи.
4. Як підтримати викладача для розробки дистанційного курсу?
Забезпечити методичну та технічну підтримку, адміністративне стимулювання.
5. Чи змінить ситуацію суттєві зміни (позитивні) у зарплатні викладача?
Зарплатня ніколи не була важливим чинником, але тих, хто бажає створювати дистанційний курс вона мотивує
6. Хто має бути джерелом фінансування організації та реалізації дистанційного навчання?
В першу чергу - університет, але цього замало, треба шукати гранти або спонсорів.
7. Як бути викладачу, який розуміє, що дистанційне навчання – це важливо і він готовий творити якісний дистанційний курс, а програмні документи на кафедрі зроблені неякісно?
За освітню програму несе відповідальність завідувач кафедри, він доручає викладачу створити курс. За якість дистанційного курсу несе відповідальність викладач.
8. На круглий стіл: Особливості змішаного навчання. Приклади. Практичний досвід.
Всі особливості змішаного навчання описані у монографії "Теорія та практика змішаного навчання" (http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23536)
9. Чи забезпечує система ДН у ХПІ підтвердження особи, яка виконує контрольні завдання?
Це дуже легко з’ясувати на очних сесіях.
10. Визначається в ХПІ ефективність навчання в системі ДН. Якщо визначається, то як саме?
Ефективність дистанційного навчання в ХПІ забезпечується сертифікацією дистанційного курсу та сертифікати підвищення кваліфікації викладача у дистанційних курсах "Технологія розробки дистанційного курсу" та "Практикум тьютора"
11. У ЗВО країни не передбачено навчання студентів з обмеженими можливостями, яким чином вирішити це питання?
При створенні дистанційного курсу необхідно використовувати UDL (універсальний навчальний дизайн), який враховує проблеми студентів з обмеженими можливостями. В ХПІ це враховано у нормативних документах для експертизи. Це питання має вирішувати навчальний заклад.
12. У яких ЗВО Харкова розвинуто дистанційне навчання і хто використовує Мудл?
Провідними ЗВО у Харкові є НТУ "ХПІ", НФаУ, ХНУ ім. Каразіна, ХНУРЕ, ХРІДУ. Практично всі вони використовують Мудл.
13. Хто володіє інтелектуальною власністю на дистанційний курс?
Інтелектуальною власністю на дистанційний курс, який включений у навчальну програму, володіє той, хто прописаний у контракті викладача. По замовченню - викладач та ЗВО.
14. На круглий стіл: звернення до МОН щодо врегулювання питань навчання при змішаному навчанні, як очному так і заочному, особливо щодо врахування навантаження викладачів, посилаючись на виклики часу та досвід закордонних ЗВО
Всі ці питання у компетентності університету, до МОНУ звертатися не потрібно.
15. Де ви бачите місце викладача, що навчає дистанційно: у викладацькій аудиторії, спеціалізованому місці, вдома, де ще?
В першу чергу - викладачу повинно бути зручно, але університет у будь якому випадку повинен створити умови для роботи викладача.
16. Як найбільш оптимально організувати робочий час викладача ДН, чи потрібно їх переводити на особисті графіки роботи і де це треба фіксувати?
За визначенням, у викладача ненормований робочий день.
проф. Кухаренко В.М., автор майстерні "Сучасний тьютор" 16 Зимової школи-семінару "Сучасні технології в освіті" 30 січня - 1 лютого 2019 р.