Визначення
Дистанційне навчання (ДН) – це організований засобами ІКТ з використанням дистанційного курсу навчальний процес, якому притаманні всі особливості звичайного (очного) навчального процесу.
Дистанційний курс – це запланована викладачем навчальна діяльність студента та його підтримка наявними інформаційними технологіями, зокрема, мультимедійними технологіями (аудіо, відео, анімація, моделювання тощо).
Система управління навчанням (віртуальне навчальне середовище) – програмне забезпечення, що призначене для організації навчального процесу, і включає середовища розробника, викладача та студента. В ХНАДУ використовується Moodle.
Система дистанційного навчання університету – складова частина системи навчання університету і складається з методичного, організаційного, кадрового, програмного, технічного забезпечення, які пов’язані з основною системою навчання.
У залежності від засобів використання дистанційного курсу навчальний процес поділяють на традиційне навчання підсилене дистанційними технологіями (до 30%), змішане навчання (blended learning) з використанням до 80% дистанційних технологій та дистанційне навчання (online learning).
Електронний університет можна розглядати як елемент електронної економіки. Тоді, за аналогією з електронним урядом можна сформулювати наступні положення про електронний університет.
Електронний університет (англ. E-University) ‑ організаційна структура надання освітніх послуг громадянам, бізнесу, іншим споживачам, при якому взаємодія на основі використання ІКТ між університетом і користувачем мінімізована.
Електронний університет ‑ система взаємодії на основі використання ІКТ, що реалізує всю сукупність управлінських та освітніх процесів і слугує меті істотного підвищення ефективності освітнього процесу і зниження витрат для клієнта.
До особливостей коннективістського «масового відкритого дистанційного курсу» (Massive Open Online Course – MOOC ‑ «мук», сМООС) відноситься: великий обсяг неструктурованої інформації, особиста мета учасника, свобода діяльності, відсутність контролю з боку викладача, учасник курсу виступає і як вчитель, і як учень.
З 2011 року у світі почалися поширюватись масові відкриті онлайн курси (хМООС), у яких з використанням біхевіористскького та конструктивістського підходів навчається понад 10 000 слухачів у кожному.
Мікро-навчання ‑ спосіб навчання, в якому поняття та ідеї представлені в дуже маленьких фрагментах, на дуже коротких тимчасових інтервалах, при необхідності, або в умовах максимальної сприйнятливості з контролем
Моделі змішаного навчання
Більшість програм змішаного навчання використовують одну з чотирьох моделей: обертання, гнучка модель, модель La Carte, і збагачена віртуальна модель, але їх набагато більше. Модель обертання включає в себе чотири підмоделі: обертання по робочим зонам, обертання лабораторій, перегорнутий клас і індивідуальне обертання. Кожна зона виконує свою роль відповідно до таксономії Блума.
Особливості підготовки аспірантів на сучасному етапі
Сучасна освіта вимагає безупинно розширювати своє сприйняття комплексності світу та формування інформаційного суспільства. Для того, щоб знання отримали конкретний зв'язок з діями, необхідно постійно "навчати себе", поповнюючи й розширюючи свою освіту.
Освіта повинна орієнтуватися на формування освіченості особистості, яка буде працювати у майбутньому інформаційному суспільстві в умовах багатовекторності технологічного розвитку, глобалізації та конкуренції ринку товарів та послуг, збереження навколишнього середовища, а також соціальної відповідальності та швидкої зміни, що очікується у майбутньому, тощо. А це означає реструктуризацію навчальних планів, переосмислення ролі викладача.
Особливості підготовки:
1. Володіє на високому рівні інформаційним технологіями, що забезпечує вибір сучасних інструментів та швидку адаптацію до сучасних технологій освіти та науки
2. Отримає широку підготовку з сучасних наукових напрямів, що дозволяє інтегрувати у свій науковий напрям найновіші досягнення інших галузей або змінювати напрями сввоєї наукової роботи. Результати навчання представляються як виміряні компетентності та навички ефективних досліджень. Рівень підготовки аспіранта визначається його портфоліо.
3. Володіє іноземними мовами, що дозволяє обробляти великі потоки наукової інформації, брати участь у світових наукових спільнотах практики, проходити стажування у провідних університетах світу, друкувати статті у фахових журналах Scopus, брати участь у міжнародних конференціях.
4. Отримає підготовку з сучасних педагогічних технологій (педагогічне проєктування навчальних курсів), що дозволяє створювати сучасні дистанційні курси та проводити дистанційний та змішаний навчальний процес, створювати хМООС з актуальних наукових напрямів, брати участь у сМООС з метою пошуків інноваційних та проривних рішень
Підготовка аспірантів в університеті відбувається у інформаційному просторі аспіранта. В свою чергу ці простори окремого університету повинні входити у єдиний інформаційний простір аспірантів України.
Інформаційний простір аспіранта:
· інформаційна компетентність. Бажано в мережі знайти алгоритм визначення інформаційної компетентності та виміряти показники. Аспірант повинен ліквідувати прогалини.
· нормативні документи. У цьому розділі розміщені різноманітні нормативні документи або посилання на них для успішного їх використання на різних етапах навчання
· міжнародна діяльність. У цьому розділі надається поточна інформація щодо можливості публікації у міжнародних журналах, участі у конференціях, стажуванні та міжнародних грантах.
· методичні матеріали. У цьому розділі надаються різноманітні методичні матеріали, які допомагають аспіранту писати статті, готувати матеріали дисертаційної роботи, оформляти аплікаційні форми грантів тощо.
· навчальні дисципліни. Всі дистанційні курси освітньої програми підготовки аспірантів та субкурс з підсумковими оцінками дисциплін розміщуються у цьому розділі.
· компетентності аспіранта. В системі Moodle необхідно створити фреймворки освітнього стандарту, сформувати індивідуальні навчальні плани та забезпечити вимірювання компетенція аспіранта.
· дистанційне навчання. Аспіранти в процесі навчання повинні опанувати технологіями створення дистанційного курсу, проведення дистанційного та змішаного навчання. У цьому розділі розміщуються дистанційні курси для проведення дистанційного навчального процесу аспірантами.
· спільноти дослідників. Практично всі науковці світу беруть участь у відповідних спільнотах практики. Аспіранти повинні найти, а у випадку відсутності, створити спільноту практики та обговорювати професійні питання.
· портфоліо аспіранта. Портфоліо - це задокументовані аспірантом досягнення для їх демонстрації за запитом. Аспірант повинен отримати навички роботи з портфоліо і продемонструвати його наприкінці навчання.
· бібліотека мікроуроків. У більшості мікроуроки – невеликі порції контенту у вигляді тексту, інфографіки, відео, які орієнтовані на досягнення однієї мети з оцінкою результату. Вони використовуються для формування персональної траєкторії навчання. Такі бібліотеки підтримуються середовищем LXP.
· Замовники. У освітньому просторі аспіранта повинні бути представлені замовники, які описують компетенції фахівців для виконання конкретних службових завдань, проблеми, з якими вони стикаються. Це може бути використано для формування тимчасових творчих колективів.
· інструменти дослідника. Кількість інструментів дослідника в мережі постійно змінюється. Використання інструментів – це колективна робота, результати якої повинні бути представлені в мережі.
· МООС наукових шкіл. Єдиний інформаційний простір аспіранта повинен обов’язково включати масові відкриті онлайн курси. Це можуть бути курси, створені групою фахових шкіл України. Це можуть бути коннективістські масові відкриті онлайн курси для нових напрямів розвитку наукових напрямів, або просто фахові курси для школярів та студентів.