Відвідування занять студентами

Протягом декількох років у мене практично не було нормальних навчальних занять. Студенти не відвідують аудиторні заняття, навчальні матеріали, які розміщені у дистанційних курсах не читають, завдання не виконують.
І мені стало цікаво - це проблема вищої школи, чи ні.
Освітянські конференції відвідую, матеріали переглядаю, але публікацій з цього приводу немає. Тобто - це не проблема.
Що каже Гугл? знайшов одну статтю 2010 року, яку написав "хтось". Все розібрали, 42% не відвідують заняття, але є поважні причини: поганий розклад, неякісні лекції, непотрібні предмети.
КНЕУ у 2016 провів соціологічне опитування. Проблем немає.
"Аналізуючи наведені вище висновки, можна виявити, що основними чинниками низького рівня відвідування є:

• Наявність непотрібних на думку студентів предметів
  
• Низький рівень викладання
  
• Неоптимальний розклад"
  
  Всі інші публікації стосуються порядку надання дозволу на вільне відвідування занять, розпоряджень та зборів.
  І ніхто не розповідає, як їм вдається в таких умовах готувати фахівців високого рівня для нашої промисловості та нашого бізнесу

Навіщо курс "організація дуального навчання"

Після 17 вересня додам посилання на запис вебінару

Питання якості та дуальне навчання

На сучасному етапі є важливе питання - Що треба зробити для підвищення якості нашої вищої технічної освіти? Можна розглянути таку послідовність дій:

1. Освітня програма має базуватись на освітньому стандарті та підтримувати всі передбачені в ньому результати навчання. На жаль не всі освітні програми в університетах задовольняють цій вимозі. Бачив освітню програму, в якій була врахована тільки половина результатів навчання.
2. Наступний етап - розподіл дисциплін між викладачами, які мають відповідний практичний та науковий досвід у визначених для них дисциплінах. На жаль, це теж не виконується в університетах.
3. Надані до дисципліни результати навчання визначають компетентності, які треба сформувати у студента. Компетентності формулюються загальними словами, викладачу треба до кожної компетентності сформулювати показники - діяльність, яку навчиться виконувати студент. Ця діяльність може бути різного рівня і визначається таксономією Блума. Саме на цьому етапі визначається кількість кредитів, яка необхідна для виконання діяльності у курсі. Все це повинно бути узгоджено з керівником освітньої програми (як правило, завідувач кафедри). Мій практичний досвід підготовки викладачів показує, що ані завідувачі кафедр, ані викладачі у більшості не володіють цими інструментами і я не знаю, хто займається їх підвищенням кваліфікації.
4. Найскладніший етап роботи викладача - це формулювання цілей курсу за таксономією Блума та відповідної до кожної мети діяльності. Вище я пояснив - чому? Масове навчання викладачів університету у системі підвищення кваліфікації роботі з таксономією Блума показує, що засвоюють цю технології приблизно 10-20%. Тому не треба очікувати якісних освітніх програм.
5. Після визначення діяльності студента у курсі згідно таксономії Блума, готується теоретичний матеріал та необхідні методичні вказівки. Курс готовий до навчального процесу.
6. Для організації навчального процесу додатково бажано використовувати систему управління навчанням (LMS) типа Moodle. У цій системі студент отримує доступ до інформаційних матеріалів, може залишити виконане завдання, пройти поточні тренувальні тести, спілкуватися з іншими студентами тощо.
7. LMS робить контроль та моніторинг навчального процесу прозорим. Адміністратор має можливість відслідковувати активність студента, які матеріали він використовував, як виконував завдання, проходив тести. Більш ефективних систем контролю і моніторингу немає. 
8. Але все це не буде працювати при відсутності мотивації студента. Одним з таких мотиваторів може бути стартова зарплатня та кар'єрне зростання на підприємстві. Тобто, необхідно впроваджувати дуальне навчання.

Дуальне навчання починається після третього етапу описаного вище алгоритму. Слід зазначити, що як такого дуального навчання в Україні немає, а досвід Німеччини треба адаптувати до умов України і на це треба витратити багато сил та часу. Найкраще починати з підготовки магістрів. Це дасть змогу через півтора роки отримати практичний досвід. Тому план роботи, який пропонується, орієнтований на підготовку магістра.

Для формування угоди про співпрацю з підприємством керівник освітньої програми має створити карту компетентності підготовленого фахівця та виконати такі етапи:

1. Узгодження карти компетентностей з підприємством або консорціумом та редагування освітньої програми. Необхідно узгодити рівень засвоєної студентом діяльності, нові види діяльності, що виконуються на підприємстві, залучення у навчальний процес фахівців підприємства
2. Враховуючи, що на завершальному етапі дуального навчання студент повинен працювати на своєму майбутньому робочому місці повний робочий день, навчання має бути організованим за дистанційною та змішаною технологією. Тому після розподілу навантаження викладачам необхідно розробити відповідного типу дистанційний курс.
3. Університет та підприємство сумісно готують додаткові заходи з навчання на робочому місці.
4. Для відбору студентів для дуального навчання необхідно розробити тести з визначених дисциплін бакалавського циклу та провести вхідне тестування. Це дає можливість підприємствам відібрати собі майбутніх фахівців під конкретне робоче місце. 
5. За результатами тестування та співбесіди формується угода між студентом, підприємством та університетом, в якій прописуються всі умови. Особливо треба звернути увагу на рівень сформованих компетентностей та стартову зарплатню студента. Без цих умов дуальне навчання працювати не буде. Додатково підприємство може вимагати від студента формування портфоліо.
6. Використання у дуальному навчанні дистанційних курсів дає змогу представникам підприємства робити моніторинг навчання студента, а на виході бачити перелік сформованих компетентностей.

Таким чином, в Україні треба впроваджувати справжнє дуальне навчання, а не застарілі радянські схеми навчальної практики. Тільки дуальне навчання має можливість підвищити якість навчання технічної освіти в Україні.

23 вересня починається курс "Організація дуального навчання"

Відкритий дистанційний курсу "Організація дуального навчання"

з 23 вересня 2019 р. – чотири тижні

Проблемна лабораторія дистанційного навчання "НТУ "ХПІ" запрошує керівників освітніх програм університетів, керівників підприємств або відповідальних за кадрову політику підприємства та всіх зацікавлених щодо компетентнісного підходу у навчанні до відкритого дистанційного курсу "Організація дуального навчання".

Мета курсу: Проаналізувати освітній стандарт спеціальності, створити карту компетентностей спеціальності, узгодити карту компетентностей з роботодавцем, спроєктувати освітню програму та організацію навчального процесу сумісно з роботодавцем з використанням дистанційного та змішаного навчання. Спроєктувати систему моніторингу та оцінки діяльності студента з використанням репозиторію компетентностей Moodle.

Дуальне навчання вимагає створення консорціуму з фаху, до складу якого мають увійти університети та підприємства. Тому бажана участь майбутніх керівників таких консорціумів

У чотиритижневому курсі  будуть розглянуті питання формування компетентностей та їх вимірювання, узгодження компетентностей з потребами підприємств, варіанти організації навчального процесу з використанням дистанційного та змішаного навчання.

Програма курсу

Тиждень 1. Теоретична база дуального навчання

Розглядається освітній стандарт, результати навчання та компетентності. Визначення показників кожної компетентності. Визначення діяльності студента та її рівня за таксономією Блума

Викладачі аналізують освітній стандарт та навчальну програму спеціальності, визначають показники та мету завдання до показника за таксономією Блума.

Роботодавці визначають компетентності фахівців промисловості, показники та діяльність за таксономією Блума.

Тиждень 2. План розвитку дуального навчання

Розглядаються шляхи формування навчального плану, які включають розробку карти компетентності фахівця, підготовленого університетом, та узгодження їх з посадовими компетентностями підприємства, визначення переліку навчальних дисциплін.

Викладачі готують карту компетентності, визначають перелік дисциплін навчального плану з урахуванням посадових компетентностій підприємства.

Роботодавці визначають посадові компетентності фахівців підприємства, аналізують карту компетентності, розробленої університетом

Тиждень 3. Аналіз карти компетентностей

На базі розробленого навчального плану проводиться аналіз карт компетентностій, рівня підготовки фахівця та визначається навчальне навантаження викладачів університету та фахівців підприємства. Визначаються теми, які бажано вивчати на робочому місці з використанням мікроуроків, та автори навчальних матеріалів.

Викладачі корегують свої карти компетентності, які повинні після узгодження з роботодавцями затверджуватись в університеті, розробляють мікроуроки для навчання на робочому місці.

Роботодавці узгоджують карту компетентності та розробляють мікроуроки для навчання на робочому місці.

Тиждень 4. Дистанційне та змішане навчання. Репозиторій компетентностей

Знайомство з структурою репозитарія компететності, редагування репозитарію, створення навчального плану, підключення показників компетентності до завдань курсу. Визначення моніторингу навчального процесу та оцінювання.

Викладачі отримують навички роботи з депозитарієм компетентностей, створення навчального плану, підключення показників компетентностей до завдань курсу

Роботодавці отримують навички моніторингу навчального процесу.

Курс проводить професор кафедри технічної кріофізики НТУ "ХПІ" Кухаренко Володимир Миколайович.
У курсі передбачені щотижневі вебінари та прес-конференції.

Запрошую тих, хто знайомий з цією проблемою та має свою точку зору приєднатися в якості експерта до проведення вебінарів та прес-конференції

Мінімальний склад команди експертів: керівник освітньої програми університету, представник керівництва підприємства та тьютор. Бажана активна участь асоціацій промисловців.

Можливо такий курс і не потрібен і всі без проблем вже організували дуальне навчання. У такому випадку можна цей курс використати для обміну досвідом та обговорення проблем. Можливо він (курс) стане конективістським і ми отримаємо спільноту практики з дуального навчання.

Курс починаєтьсяз 23 вересня на сайті НТУ "ХПІ" http://dl.khpi.edu.ua/ Передбачена само реєстрація на сайті та самозапис на курс.

Вхіду курс http://dl.khpi.edu.ua/course/view.php?id=547

Організація дуального навчання

Відкритийдистанційний курсу "Організація дуального навчання"

з 23 вересня 2019 р. – чотири тижні

Проблемна лабораторія дистанційного навчання "НТУ "ХПІ" запрошуєкерівників освітніх програм університетів, керівників підприємств або відповідальних за кадрову політику підприємства та всіх зацікавлених до відкритого дистанційного курсу "Організація дуального навчання".

Мета курсу: Проаналізувати освітній стандарт спеціальності, створити карту компетентностей спеціальності, узгодити карту компетентностей з роботодавцем, спроєктувати освітню програму та організацію навчального процесу сумісно з роботодавцем з використанням дистанційного та змішаного навчання. Спроєктувати систему моніторингу та оцінки діяльності студента з використанням депозитарію компетентностей Moodle.

Дуальне навчання вимагає створення консорціуму з фаху, до складу якого мають увійти університети та підприємства. Тому бажана участь майбутніх керівників таких консорціумів

У чотиритижневому курсі  будуть розглянуті питання формування компетентностей та їх вимірювання, узгодження компетентностей з потребами підприємств, варіанти організації навчального процесу з використанням дистанційного та змішаного навчання.

Програма курсу

Тиждень 1. Теоретична база дуального навчання

Розглядається освітній стандарт, результати навчання та компетентності. Визначення показників кожної компетентності. Визначення діяльності студента та її рівня за таксономією Блума

Викладачі аналізують освітній стандарт та навчальну програму спеціальності, визначають показники та мету завдання до показника за таксономією Блума.

Роботодавці визначають компетентності фахівців промисловості, показники та діяльність за таксономією Блума.

Тиждень 2. План розвитку дуального навчання

Розглядаються шляхи формування навчального плану, які включають розробку карти компетентності фахівця, підготовленого університетом, та узгодження їх з посадовими компетентностями підприємства, визначення переліку навчальних дисциплін.

Викладачі готують карту компетентності, визначають перелік дисциплін навчального плану з урахуванням посадових компетентностій підприємства.

Роботодавці визначають посадові компетентності фахівців підприємства, аналізують карту компетентності, розробленої університетом

Тиждень 3. Аналіз карти компетентностей

На базі розробленого навчального плану проводиться аналіз карт компетентностій, рівня підготовки фахівця та визначається навчальне навантаження викладачів університету та фахівців підприємства. Визначаються теми, які бажано вивчати на робочому місці з використанням мікроуроків, та автори навчальних матеріалів.

Викладачі корегують свої карти компетентності, які повинні після узгодження з роботодавцями затверджуватись в університеті, розробляють мікроуроки для навчання на робочому місці.

Роботодавці узгоджують карту компетентності та розробляють мікроуроки для навчання на робочому місці.

Тиждень 4. Дистанційне та змішане навчання. Репозиторій компетентностей

Знайомство з структурою репозитарія компететності, редагування репозитарію, створення навчального плану, підключення показників компетентності до завдань курсу. Визначення моніторингу навчального процесу та оцінювання.

Викладачі отримують навички роботи з депозитарієм компетентностей, створення навчального плану, підключення показників компетентностей до завдань курсу

Роботодавці отримують навички моніторингу навчального процесу.

У курсі передбачені щотижневі вебінари та прес-конференції.

Запрошую тих, хто знайомий з цією проблемою та має свою точку зору приєднатися в якості експерта до проведення вебінарів та прес-конференції

Мінімальний склад командиекспертів: керівник освітньої програми університету, представник керівництва підприємства та тьютор. Бажана активна участь асоціацій промисловців.

Можливо такий курс і не потрібен і всі без проблем вже організували дуальне навчання. У такому випадку можна цей курс використати для обміну досвідом та обговорення проблем. Можливо він (курс) стане конективістським і ми отримаємо спільноту практики з дуального навчання.

Курс починаєтьсяз 23вересня на сайті НТУ "ХПІ" http://dl.khpi.edu.ua/ Передбачена само реєстрація на сайті та самозапис на курс.

Вхіду курс http://dl.khpi.edu.ua/course/view.php?id=547

Відкритий дистанційний курс "Організація дуального навчання"

Проблемна лабораторія дистанційного навчання "НТУ "ХПІ" звертає увагу, що найкращий варіант організації дуального навчання - це використання дистанційного та змішаного навчання з використанням дистанційних курсів.
Ми завершуємо розробку відкритого дистанційного курсу "Організація дуального навчання". Курс орієнтований на керівників освітніх програм університетів, керівників підприємств або відповідальних за кадрову політику підприємства та всіх зацікавлених.
У чотиритижневому курсі  будуть розглянуті питання формування компетентностей та їх вимірювання, узгодження компетентностей з потребами підприємств, варіанти організації навчального процесу.
У курсі передбачені щотижневі вебінари та прес-конференції.
Запрошую тих, хто знайомий з цією проблемою та має свою точку зору приєднатися до проведення вебінарів та прес-конференції
Мінімальний склад команди: керівник освітньої програми університету, представник керівництва підприємства та тьютор. Бажана активна участь асоціацій промисловців.
Можливо такий курс і не потрібен і всі без проблем вже організували дуальне навчання. У такому випадку можна цей курс використати для обміну досвідом та обговорення проблем. Можливо він (курс) стане конективістським і ми отримаємо спільноту практики з дуального навчання.
Курс буде проведено у вересні-жовтні на сайті НТУ "ХПІ" http://dl.khpi.edu.ua/. Передбачена самореєстрація.

Зміст посібника "Тьютор дистанційного та змішаного навчання"

Підготовлено до друку посібник "Тьютор дистанційного та змішаного навчання", який вийде у світ у 2019 році

Зміст
ВСТУП .................................................................................................................. 3
1. СУЧАСНА ОСВІТА ........................................................................................ 6
1.1. Терміни ...................................................................................................... 6
1.2. Мережева епоха ........................................................................................ 9
1.3. Відкрита освіта ........................................................................................ 13
1.4. Педагогічна культура ............................................................................. 14
1.5. Персональна екосистема ........................................................................ 15
1.6. Сучасний університет ............................................................................. 17
1.6.1. Доуніверситетська підготовка ........................................................ 18
1.6.2. Базова підготовка студента ............................................................. 19
1.6.3. Загальноспеціальна підготовка ....................................................... 19
1.6.4. Магістерська підготовка .................................................................. 19
1.6.5. Система підготовки викладача ....................................................... 19
1.7. Змішане навчання ................................................................................... 20
1.8. Маніфест серйозного навчання ............................................................. 23
1.9. Компетентнісний підхід ......................................................................... 25
2. ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС ............................................................................. 27
2.1. Модель дистанційного навчання ........................................................... 27
2.2. Типи дистанційних курсів...................................................................... 32
2.3. Курси змішаного навчання .................................................................... 33
2.4. Структура дистанційного курсу ........................................................... 36
2.5. Вимоги до дистанційного курсу ............................................................ 38
2.6. Презентація курсу ................................................................................... 40
2.7. Відкриті курси ......................................................................................... 42
2.7.1. Відкритий дистанційний курс ......................................................... 42
2.7.2. Конективістський дистанційний курс ............................................ 44
2.8. Мікро-уроки ............................................................................................ 48
2.9. Відкриті освітні ресурси, авторські права ............................................ 52
2.10. Ліцензія Creative Commons .................................................................. 57
2.11. Пошук інформації у відкритих освітніх ресурсах ............................. 60
2.12. Універсальний дизайн для навчання .................................................. 61
2.13. LMS Moodle ........................................................................................... 66
Питання до глави 2 ........................................................................................ 69
3. ТЬЮТОР ......................................................................................................... 70
3.1. Тьютор – ключова фігура дистанційного навчання ............................ 70
3.2. Модель тьютора ...................................................................................... 71
3.3. Функції тьютора-керівника .................................................................... 75
3.4. Обов’язки тьютора .................................................................................. 78
3.5. Правила мережевого етикету ................................................................. 80
3.6. Підготовка тьютора ................................................................................ 81
3.7. Компетенції тьютора .............................................................................. 86
3.8. Майстерність персональних знань ........................................................ 89
3.8.1. Визначення ........................................................................................ 89
3.8.2. Чому важлива майстерність персональних знань: ........................ 90
3.8.3. Основа майстерності персональних знань ..................................... 90
3.8.4. Склад майстерності персональних знань ....................................... 92
3.8.5. Оцінка веб-ресурсів .......................................................................... 95
3.9. Тьютор – куратор змісту ........................................................................ 96
3.10. Портфоліо тьютора ............................................................................... 99
3.11. Тьютор у змішаному навчанні ........................................................... 101
3.12. Тьютор у відкритих курсах ................................................................ 102
Питання до глави 3 ...................................................................................... 103
4. СТУДЕНТ ..................................................................................................... 105
4.1. Характеристика дистанційного студента ........................................... 105
4.2. Допомога студентам ............................................................................. 110
4.3. Труднощі дистанційних студентів ...................................................... 113
4.4. Психологічні тести ............................................................................... 115
4.5. Персональне навчальне середовище ................................................... 118
4.6. Персональна навчальна мережа .......................................................... 121
4.7. Студент у відкритих курсах ................................................................. 125
4.8. Рефлексія у навчанні ............................................................................ 125
4.9. Критичне мислення .............................................................................. 130
4.9.1. Історія .............................................................................................. 130
4.9.2. Визначення критичного мислення................................................ 130
4.9.3. Критичний процес мислення ......................................................... 131
4.9.4. Компоненти процесу ...................................................................... 131
4.9.5. Критичні розумові здібності ......................................................... 133
4.9.6. Необхідні знання ............................................................................ 134
Питання до розділу 4 ................................................................................... 136
5. КЕРУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИМ КУРСОМ ........................................... 137
5.1. Керування навчальним процесом........................................................ 137
5.2. Рейтингова система оцінки студента .................................................. 143
5.3. Підготовка дистанційного курсу до навчального процесу............... 146
5.4. Особливості першого тижня дистанційних занять ........................... 148
5.5. Сценарій роботи тьютора ..................................................................... 150
5.5.1. Підготовчий період ........................................................................ 150
5.5.2. Перший тиждень навчання ............................................................ 152
5.5.3. Основне навчання ........................................................................... 153
5.5.4. Заключний період ........................................................................... 154
5.6. Мотивація у навчанні ........................................................................... 154
Питання до глави 5 ...................................................................................... 161
6. НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС .......................................................................... 162
6.1. Метод Ган’є ........................................................................................... 162
6.2. Конструктивізм ..................................................................................... 164
6.3. Діяльнісна теорія навчання .................................................................. 168
6.4. Персоналізоване навчання ................................................................... 171
6.4.1. Елементи персоналізованого навчання ........................................ 172
6.4.2. Поточний стан персоналізованого навчання ............................... 173
6.4.3. Переваги персоналізованого навчання ........................................ 173
6.4.4. Стратегії персоналізованого навчання ......................................... 174
6.5. Модель 70:20:10 .................................................................................... 175
6.5.1. Модель 70:20:10 для навчання і розвитку ................................... 175
6.5.2. Формальне навчання ...................................................................... 176
6.5.3. Неформальне навчання .................................................................. 176
6.5.4. Соціальне навчання ........................................................................ 179
6.5.5. Методологія 70:20:10 - ................................................................... 179
6.5.6. Навчання на робочому місці в моделі 70:20:10 ........................... 181
6.5.7. Використання підходу 70:20:10 .................................................... 182
6.5.8. Підхід 70:20:10 і змішане навчання .............................................. 184
6.5.9. Способи активізації навчання ....................................................... 184
6.6 Гейміфікація ........................................................................................... 187
Питання до глави 6 ...................................................................................... 189
7. СПІЛКУВАННЯ У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ ........................... 191
7.1. Загальні положення про спілкування ................................................. 191
7.2. П’ятикрокова модель спілкування ...................................................... 193
7.3. Класифікація методів спілкування ...................................................... 198
7.4. Запитування ........................................................................................... 200
7.4.1. Роль питань у навчанні .................................................................. 200
7.4.2. Запитування .................................................................................... 203
7.4.3. Елементи питання ........................................................................... 203
7.4.4. Мета питань .................................................................................... 204
7.4.5. Функції питання ............................................................................. 204
7.4.6. Педагогічне запитування ............................................................... 205
7.4.7. Механіка та техніки запитування ................................................. 205
7.4.8. Запитування на семінарі ................................................................ 206
7.4.9. Рекомендації щодо створення питань .......................................... 207
7.4.10. Сократове запитування .............................................................. 2088
7.5. Тьютор - модератор дискусії ............................................................... 211
7.6. Чат .......................................................................................................... 215
7.7. Вебінар ................................................................................................... 221
Питання до глави 7 ...................................................................................... 231
8. РОБОТА У ГРУПАХ .................................................................................. 232
8.1. Типи груп у дистанційному навчанні ................................................. 232
8.2. Характеристики групи .......................................................................... 235
8.3. Види діяльності групи .......................................................................... 237
8.4. Керування роботою групи ................................................................... 240
8.5. Спільнота практики .............................................................................. 242
8.6. Проблемне навчання ............................................................................. 246
8.8. Ситуаційні вправи ................................................................................. 251
8.9. Етапи створення кейсу як творчий процес: ....................................... 256
8.10. Студент навчає студента .................................................................... 259
8.10.1 Міжгруповий обмін ....................................................................... 259
8.10.2 Лобзикове навчання ...................................................................... 260
8.10.3 Тут кожен вчитель ......................................................................... 262
8.10.4 Уроки студентів ............................................................................. 263
8.10.5 Створені учасниками цільові дослідження ................................ 264
Питання до глави 8 ...................................................................................... 265
9. ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ .............................. 266
9.1. Карта пам’яті ......................................................................................... 266
9.2. Інфографіка ............................................................................................ 268
9.2.1. Типи інфографіки ........................................................................... 268
9.2.2. Анімована інфографіка .................................................................. 272
9.3. Закладки та коментування документів ............................................... 273
9.4. Навчальна аналітика ............................................................................. 274
9.4.1. Визначення аналітики навчання ................................................... 274
9.4.2. Джерела даних ................................................................................ 275
9.4.3. LMS для цільових ресурсів онлайн-навчання ............................. 276
9.4.4. Технічна інфраструктура ............................................................... 278
9.4.5. SWOT аналіз аналітики ................................................................. 279
9.4.6. Точність прогнозуючих моделей аналітики ................................ 280
9.4.7. Альтернативи прогнозуючим моделям ........................................ 280
9.4.8. Як аналітики використовувалися? ................................................ 281
9.4.9. Студентські сприйняття ................................................................. 281
9.5. Компетентності у Moodle ..................................................................... 281
Список літератури ........................................................................................... 284
Зміст……………………………………… ………………………………….303

Загальні питання слухачів майстерні «Сучасний тьютор» (31 січня 2019 р.)

1.    Чи є перспектива у сучасної освіти наздогнати передові країни у напрямі дистанційної освіти?
В Україні сформована методична база розробки дистанційної освіти, перешкодами є, в першу чергу, низький рівень кадрового забезпечення та організаційні проблеми

2.    Як ви вважаєте, за який час ЗВО перейдуть на дистанційне навчання і це можливо?
Для переходу ЗВО на дистанційне навчання потрібно понад три-п'ять років. Основна причина - кадрова.

3.    Якими можуть бути шляхи мотивації розвитку дистанційного навчання для ректорату, завідувача кафедри, викладача, студентів?
Мотивація гравців може бути різна, але головна: ректор - забезпечення високого рівня у міжнародних рейтингах, завідувача кафедри - забезпечення високої якості підготовки фахівця за освітньою програмою, викладача - забезпечити високу якість вивчення дисципліни при зменшенні навантаження та рутинної роботи.

4.    Як підтримати викладача для розробки дистанційного курсу?
Забезпечити методичну та технічну підтримку, адміністративне стимулювання.

5.    Чи змінить ситуацію суттєві зміни (позитивні) у зарплатні викладача?
Зарплатня  ніколи не була важливим чинником, але тих, хто бажає створювати дистанційний курс вона мотивує

6.    Хто має бути джерелом фінансування організації та реалізації дистанційного навчання?
В першу чергу - університет, але цього замало, треба шукати гранти або спонсорів.

7.    Як бути викладачу, який розуміє, що дистанційне навчання – це важливо і він готовий творити якісний дистанційний курс, а програмні документи на кафедрі зроблені неякісно?
За освітню програму несе відповідальність завідувач кафедри, він доручає викладачу створити курс. За якість дистанційного курсу несе відповідальність викладач.

8.    На круглий стіл: Особливості змішаного навчання. Приклади. Практичний досвід.
Всі особливості змішаного навчання описані у монографії "Теорія та практика змішаного навчання" (http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23536)
 
9.    Чи забезпечує система ДН у ХПІ підтвердження особи, яка виконує контрольні завдання?
Це дуже легко з’ясувати на очних сесіях.

10.    Визначається в ХПІ ефективність навчання в системі ДН. Якщо визначається, то як саме?
Ефективність дистанційного навчання в ХПІ забезпечується сертифікацією дистанційного курсу та сертифікати підвищення кваліфікації викладача у дистанційних курсах "Технологія розробки дистанційного курсу" та "Практикум тьютора"
 
11.    У ЗВО країни не передбачено навчання студентів з обмеженими можливостями, яким чином вирішити це питання?
При створенні дистанційного курсу необхідно використовувати UDL (універсальний навчальний дизайн), який враховує проблеми студентів з обмеженими можливостями. В ХПІ це враховано у нормативних документах для експертизи. Це питання має вирішувати навчальний заклад.

12.    У яких ЗВО Харкова розвинуто дистанційне навчання і хто використовує Мудл?
Провідними ЗВО у Харкові є НТУ "ХПІ", НФаУ, ХНУ ім. Каразіна, ХНУРЕ, ХРІДУ. Практично всі вони використовують Мудл.

13.    Хто володіє інтелектуальною власністю на дистанційний курс?
Інтелектуальною власністю на дистанційний курс, який включений у навчальну програму, володіє той, хто прописаний у контракті викладача. По замовченню - викладач та ЗВО.

14.    На круглий стіл: звернення до МОН щодо врегулювання питань навчання при змішаному навчанні, як очному так і заочному, особливо щодо врахування навантаження викладачів, посилаючись на виклики часу та досвід закордонних ЗВО
Всі ці питання у компетентності університету, до МОНУ звертатися не потрібно.

15.    Де ви бачите місце викладача, що навчає дистанційно: у викладацькій аудиторії, спеціалізованому місці, вдома, де ще?
В першу чергу - викладачу повинно бути зручно, але університет у будь якому випадку повинен створити умови для роботи викладача.

16.    Як найбільш оптимально організувати робочий час викладача ДН, чи потрібно їх переводити на особисті графіки роботи і де це треба фіксувати?
За визначенням, у викладача ненормований робочий день.


проф. Кухаренко В.М., автор майстерні "Сучасний тьютор" 16 Зимової школи-семінару "Сучасні технології в освіті" 30 січня - 1 лютого 2019 р.

Питання слухачів майстерні "Сучасний тьютор" (31 січня 2019 р.)

1.    Чи можливо уникнути розробки дистанційного курсу?

Дистанційний курс - це розпланована викладачем діяльність студента по засвоєнню структурованого інформаційного матеріалу для виконання завдань. Немає дистанційного курсу - немає дистанційного навчання.

2.    На ваш погляд, тьютор – це викладач, який забезпечує зміст і викладання дисципліни або людина, яка займається лише супроводженням різних курсів?
Супроводженням дистанційних курсів займається адміністратор, він може бути один на весь навчальний заклад. Тьютор - фахівець конкретної предметної області.

3.    Яким чином викладач може проявити свої педагогічні здібності при дистанційній освіті?
Дистанційне навчання вимагає підвищення педагогічної майстерності за визначенням. Тому зрозуміло, що він не тільки проявляє свої педагогічні здібності, а й повинен їх постійно вдосконалювати.

4.    За якими критеріями, як на практиці викладач може провести оцінку своєї роботи з курсом? Які технології самоаналізу ефективності своєї роботи можливо застосувати?
Є дуже багато методів проведення самооцінки дистанційних курсів, наприклад, таксономія Блума. Яких результатів досягли мої студенти. Може бути використано метод Кіркпатріка: реакція того, хто навчається, навчання - що вивчив і як, поведінка - що змінилося, результати за оцінкою інших. Та багато інших.

5.    Чи змінюються підходи до розробки дистанційного курсу в залежності від спеціальності або освітнього рівня підготовки?
Так, підходи повинні бути різними. При опанування фундаментальних дисциплін бажано користуватися біхевіористськими та когнітивними підходами, при підготовці бакалаврів - конструктивістськими, для магістрів можна користуватися коннективістськими підходами.

6.    Чи є певні особливості розробки дистанційних курсів при організації підвищення кваліфікації фахівців?
При організації підвищення кваліфікації фахівців треба враховувати їх практичний досвід. Бажано організувати обмін досвідом та його обговорення.

7.    Яка методика може застосовуватися для визначення обсягу знань, компетентностей, навичок, які отримали тим чи іншим способом?

8.    Як оцінити інформаційну цінність відомостей, які отримує студент? З якої точки зору можна оцінювати інформаційну цінність?
Інформаційна цінність оцінюється сформованими компетентностями

9.    У нас є група студентів з 20 осіб. Половина відвідує заняття, половина – працює. Хто з них буде вчитися дистанційно?
Це залежить від викладача, контролю навчального процесу з боку адміністрації

10.    Чи зможе ДН змінити мотивацію студентів до навчання?
Є багато засобів впливу на мотивацію студентів і серед них є дистанційне навчання. Але як один з засобів.

11.    Як керувати мотивацією, заохочувати в дистанційних курсах?
Створити для студента комфортне середовище для навчання та пояснити як ним користуватися.

12.    Перевернути клас: міф чи реальність?
Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу з подальшим обговоренням в аудиторії використовується вже давно. З появою інформаційних технологій цьому методу дали назву перевернуте навчання або перевернутий клас. Тому це не міф.

13.    З якого віку потрібно готувати людину до змішаного навчання?
Змішане навчання - це гнучка форма навчання, її можна використовувати вже в середній школі при відповідному рівні підготовки, який визначає вчитель.

14.    Що таке компетентність?
Використовується таке визначення: Компетентність – це здатність особи виконувати певний вид діяльності за допомогою здобутих знань, розумінь, умінь, цінностей та інших особистих якостей.

15.    Компетенції: хто розробляє, хто контролює, як перевіряє? Нормативні документи?

Державний стандарт визначає Національну рамку кваліфікацій - системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів. На базі цього стандарту створюються стандарти освітніх програм для окремих спеціальностей. За виконання цього стандарту відповідає завідувач кафедри. Він доручає викладачу забезпечити у курсі ті чи інші результати навчання, з якими зв’язані компетентності. Завідувач кафедри контролює якість виконання.

16.    Яке співвідношення понять компетентність, здатність, готовність, ЗУНи, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-цінністного ставлення до світу?
Для вимірювання цих здібностей у студента треба визначити показник, запланувати діяльність та оцінити рівень виконання завдань, де виконується ця діяльність.

17.    Як практично у дистанційному курсі використовуються компетентності?
Компетентності використовуються для проектування курсів. Спочатку визначаються показники компетентності, потім діяльність та перелік завдань. Таки чином можна визначити потрібну кількість кредитів.

18.    Як відмічається засвоєння студентом конкретної компетентності при оцінці виконаних завдань?
У курсі при виконані завдань відмічаються показники компетентності, по закінченні курсу система видає інформацію про досягнені компетентності.

19.    Як добитися реалізації компетенцій у курсах ДН? Приклад
Відповідь у попередніх питаннях. Через виконання завдань.

20.    70:20:10 – це обсяг знань, які здобуває ефективний менеджер, чим цей обсяг можна виміряти?
Це компетентності, які набуває студент за визначений час

21.    70:20:10 – чи це час, який витрачає людина для здобуття знань?
Так

22.    Якщо при змішаному навчанні студенти, слухачі та інші навчаються =10% +20%, то що викладі повинні робити решту 70% часу, як цю систему адаптувати для наших ЗВО?

23.    Чи створюються в ХПІ в рамках розвитку дистанційного навчання мікро-уроки? Приклади
У відкритих дистанційних курсах Проблемної лабораторії дистанційного навчання слухачів створюють свої мікро-уроки.

24.    Яке місце у дистанційному навчанні займає вебінар чи заняття у Скайпі?
Вебінар або Скайп - це методи синхронної комунікації в курси. Вони дуже важливі, але їх частоту використання визначає тьютор курсу.

25.    Чи можливо зловживання навчальною аналітикою з боку адміністратора? 
Особливо, коли адміністратор не дуже компетентній. Які можна передбачити напрями такого зловживання?
Можливе. Уникнути цього можна тільки призначивши на цю посаду компетентного  адміністратора

Відповідав проф. Кухаренко В.М., автор майстерні "Сучасний тьютор" 16 Зимової школи семінару "Сучасні технології в освіті" 30 січня - 1 лютого 2019 р.

Перші враження 2019 року

В мережі збільшилась кількість інформації за тими напрямами що я курирую. Вже не встигаю обробляти. Треба змінювати фільтри. Але які? На що орієнтуватися?

На сучасний розвиток дистанційного навчання в Україні?

На відкриті дистанційні курси підвищення кваліфікації викладачів університетів та вчителів України з розробки дистанційних курсів, тьюторів, кураторів змісту щорічно підписуються приблизно 500 осіб, працюють приблизно 300, успішно закінчуюють 50. Якщо спробувати залучити всіх викладачів університету, то будуть щось робити 10%. Тобто 90% викладачів не сприймають дистанційне навчання.
Одна з проблем викладачів - невміння і небажання працювати з інформацією. У кращому випадку використовують пошукач Гугла у найпростішому варіанті. І цього вистачає.

Розібрався з освітніми стандартами для бакалаврів та магістрів. Гарна річ. Допомагає створювати повноцінну навчальну програму та якісні курси, що дійсно забезпечують набуття необхідних компетенцій. Але цей інструмент не працює, завідувачі кафедр (керівники освітніх програм) не можуть пояснити викладачам, як треба користуватись компетенціями.

Дуальне навчання, яке не базується на компетенціях, не використовує дистанційне та змішане навчання, працювати не буде. Але прем'єр-міністр сказав - всі будуть звітувати у 2020 році про успішне впровадження дуального навчання.

Проблемна лабораторія НТУ "ХПІ" закриває ці проблеми. Але цього замало.

Орієнтуватися на західні напрями?

Закриваються cМООС. Це підтверджується аналізом трендів 2019 року

Причини -  зменшення інтересу до сМООС:

• більшість учнів MOOC николи не повертаються посля першого року навчання;
• зростання участі у MOOC забезпечується багатими країнами світу; 
• низькі показники завершення не покращились за останні шість років.

Наступний етап розвитку сМООС потребує зміни орієнтації від великої кількості контенту до розробки більшої кількості програм для формування іншої мотивації, здібностей та цілеспрямованості.

Питання "які навчальні проблеми ми намагаємось розв'язувати і як технології можуть це підтримати" привело до появи нового напряму - навчального інжінірингу Планується створити освітню програму з випуску навчальних інженерів. А коли вони у нас стануть потрібними?

Постійно піднімається питання відкритих освітніх ресурсів та їх використання. У світі їх багато, але вони англомовні. Де наші розробки у цьому напрямі? Де знайти оглядові сайті для школи, коледжа, університету? Спробу продавати через мережу методичні розробки для НУШ бачив, але знайти відкриті ресурси - ні.

Наводиться багато прикладів використання Лего і не тільки у школі. А де у нас?

Тоні Бейтс пише, на що треба звернути у 2019 році:

серйозні ігри

штучний інтеллект

обучающая аналитика

начальна педагогіка

різоматичне навчання

хьютагогіка

питання етики та безпеки при використанні цифрових медіа.

А що з цією інформацією робити? Я не знаю, кому у нас зараз потрібні навчальні інженери, або куратори змісту. Для продовженої та віртуальної реальності в університетах немає коштів. І не тільки на ці напрями. Немає коштів на впровадження інноваційних технологій.
Така у нас ситуація.

Проблемна лабораторія дистанційного навчання НТУ "ХПІ" планує до літніх канікул провести відкриті дистанційні курси "Технологія розробки дистанційного курсу" та "Тьютор дистанційного та змішаного навчання", восени обов'язково буде проведений модернізований курс "Куратор змісту". У цих курсах можна дізнатися про нові розробки західних педагогів.