Методика використання Google Classroom

 

Екстрене дистанційне навчання під час карантину базується у більшості на LMS Moodle  та Google Classroom. LMS Moodle – це гнучка розвинена система, в якій навчальний матеріал легко структурується и є багато можливостей створення шаблонів для полегшення розробки дистанційного курсу.

Google Classroom не має таких можливостей і викладачі створюють свої структури, які у більшості не прозорі в навігації та різноманітні. Це суттєво ускладнює навчання студентів, які примушені підлаштовуватись під своїх викладачів. Мій запит у Facebook (https://www.facebook.com/kukharenkovn/posts/4566671763370739) показав, що ніяких практичних рекомендацій вчителі за два роки не отримали.

Пропоную ознайомитись з анотацією блога (Kasey Bell. 10 Google Classroom Tips for Remote Learning https://shakeuplearning.com/blog/10-google-classroom-tips-for-remote-learning/), в якому надані  10 порад Google Classroom з дистанційного навчання.

Програма Google Classroom призначена для того, щоб допомогти вчителям та учням спілкуватися та співпрацювати, безпаперово керувати завданнями та залишатися організованими.

1. Співпрацюйте з іншими вчителями для узгодженого робочого процесу

Не відсилайте студентів на різні веб-сайти для отримання завдань та спілкування. Якщо ви використовуєте Google Classroom, використовуйте його постійно. Зробіть Google Classroom вашим універсальним сховищем для завдань, оголошень та спілкування.

2.      Використовуйте щоденний/тижневий контрольний список

Необхідно на кожному тижні складати контрольний список в залежності уподобань вчителя. Це може бути простий список Google Doc, Google Sheet, доданий до Google Slide або просто вказаний у завданні. Цей список призначається через Google Classroom і робиться копія для кожного учня.

3. Використовуйте щотижневу тему, щоб систематизувати свої завдання.

На сторінці "Завдання" можна створювати теми для впорядкування завдань та матеріалів. Оскільки багато шкіл дотримуються стратегії щотижневих завдань, створення теми на тиждень є дуже логічним.

4. Створіть розділ «Ресурси та навчальні посібники» та розмістить його у верхній частині сторінки завдань.

Щоб ресурси було легко знайти, створіть спеціальну тему та тримайте її вгорі сторінки.

5. Диференціальні завдання

При створенні завдання в Google Classroom є можливість вибрати «Всі учні» або просто клацнути список, що розкривається, і вибрати одного учня або групу учнів. Це зручно для модифікацій, оскільки ми намагаємось задовольнити потреби всіх учнів.

6. Додайте закладку на сторінку із завданнями.

7. Використовуйте клавіші: Ctrl + F для пошуку чисел і слів у класі.

Навіть найорганізованіша сторінка "Завдання" може стати досить довгою після кількох тижнів виконання завдань. Використовуйте клавіші Control + F для пошуку ключових слів або номерів на сторінці. Навчіть і учнів цьому трюку!

8. Налаштуйте роздільну здатність для учнів.

За замовченням для Google Classroom учні можуть публікувати повідомлення у Стрічці та коментувати публікації. Під час дистанційного навчання ця функція може бути корисною або викликати проблеми. Ви самі вирішуєте, що найкраще для ваших учнів.

9. Налаштуйте потік.

Чимало вчителів дратує Стрічка, в якій ви можете публікувати оголошення та бачити повідомлення про нові елементи, додані на сторінку "Завдання". Вчителі можуть настроювати те, що відображається на цій сторінці для кожного класу.

10. Налаштуйте сповіщення, щоб зберегти розум!

Більшість вчителів відносяться до повідомлень Google Класу з любов'ю або ненавистю. Ви можете настроїти їх у налаштуваннях.

Додаткова інформація англійською мовою

·         70+ Apps That Integrate with Google Classroom

·         10 Google Classroom Tips You Didn’t Know

·         6 Tips for Getting Started with Google Classroom

·         How to Organize Assignments in Google Classroom

·         4 Ways to Give Meaningful Feedback with Google Classroom

 

Тренди дистанційного навчання 2022

Наприкінці кожного року провідні фахівці е-навчання та фірми роблять прогнози розвитку галузі на наступний рік.

Відомий провайдер е-навчання Creativ Technologies [1] відмічає, що в опитуванні 2021року 69% користувачів заявили, що їм подобається споживати контент через відео, а не через текст чи статтю (18%).

Вони виділяють три тенденції 2022 року:

1.   Поширення використання штучного інтелекту.

2.   Розвиток  мікронавчання.

3.   Більш широке використання віртуального навчання під керівництвом тьютора з покращенням взаємодії учнів.

У роботі Simon Cooper провайдера Topyx [2] розглядається три тенденції корпоративного навчання

1.    Навчання зі швидкістю змін.

2.    Індивідуальне навчання. Це може бути складний модуль доповненої реальності (AR) для навчання співробітників використанню доступного обладнання та технологій.

3.    Підвищена потреба у навчанні питань безпеки

В роботі [3] розглядаються тенденції, орієнтовані на організацію та на студентів.

Тенденції організації

1.    Платформи навчання: LMS, LPX.

2.    Штучний інтелект.

3.    Віртуальне навчання ‑ це спосіб, яким віддалені співробітники або співробітники, розкидані по всьому світу, можуть отримати доступ до кращого у своєму класі навчання від досвідчених фасилітаторів та викладачів.

4.    Платформи для мікронавчання.

Тенденції, орієнтовані учнів

1.    Мобільне навчання.

2.    Віртуальна реальність та досвід навчання змішаної реальності.

3.    Каталог курсів для вибору персональної траєкторії навчання.

4.    Безперервне навчання.

5.    Курирування змісту.

Тренди в Україні залежать від ставлення навчальних закладів до розвитку дистанційного навчання в рамках організації та рекомендацій МОНУ (яких немає). Загальні тренди ХНАДУ та ІТВ НТУ «ХПІ» - це вдосконалення стандартизації дистанційних курсів.

Тренди, орієнтовані на студента та викладача ХНАДУ та ІТВ НТУ «ХПІ», це:

1.    Культура (етичні питання)

В результаті недотримання стандартів дистанційних курсів ускладнюється навігація у курсі, вебінари не записуються, обговорення навчального матеріалу замінюється диктуванням конспекту і т.ін., створються неетичні відношення між студентами та викладачем. Тому необхідно провести ряд заходів для формування культури дистанційного навчання.

Викладачам буде корисно керуватися такими цінностями освіти [4]:

1. Зробіть все можливе, щоб підтримати зростання та успіх ваших учнів.

2.    Зростайте і навчайтеся так, як ви очікуєте від учнів.

3.    Заохочуйте своїх колег зростати разом з вами, підтримуйте, співпрацюйте та розширюйте їх можливості.

4.    Надмірне спілкування краще, ніж недостатнє спілкування.

5.    Подбайте про себе, щоб краще підтримувати інших.

6.    Знаходьте радість у своїй роботі.

7.    Ставтеся до роботи серйозно, але ніколи не ставтеся до себе занадто серйозно.

8.    Поділіться своїм захопленням з іншими, щоб ми могли допомогти студентам знайти їхнє захоплення.

9.    Знайдіть та розвивайте сильні сторони та таланти насамперед своїх учнів та колег. Завжди починайте із позитивного.

10. Не просто цінуйте людей, а й переконайтеся, що люди знають, що їх цінують.

2. Нові форми підвищення кваліфікації викладачів  дистанційного навчання

Підвищення кваліфікації викладачів повинно забезпечувати культуру дистанційного навчання. У викладача немає часу проходити великі курси з створення дистанційних курсів та організації дистанційного навчального процесу. Це вимагає створювати велику кількість мікро уроків для проходження їх за потребою. Для контролю необхідно розробити репозиторій компетентностей викладача та створити для кожного навчальний план.

3.    Підготовка експертів (куратор змісту, лідер, навчальний інженер)

Розвиток технологій дистанційного навчання у ЗВО вимагає наявність експертів, які вміють оцінювати та сертифікувати дистанційні курси, сприяти підвищенню кваліфікації викладачів, пропонувати новітні технології. Вони повинні бути лідерами у дистанційному навчанні, кураторами змісту, володіти навичками навчального інженера. Це дозволить створити в Україні спільноту експертів, узгодити стандарти дистанційних курсів у ЗВО.

Використані джерела.

1.    What Will Happen With E-Learning In 2022? https://creativtechnologies.com/2021/12/21/what-will-happen-to-elearning-industry-in-2022-and-how/

2.    Simon Cooper. 3 Corporate Learning Trends to Expect in 2022. https://www.topyx.com/lms-blog/3-corporate-learning-trends-to-expect-in-2022

3.    Suresh Kumar. eLearning Trends To Watch Out For In 2022. https://elearningindustry.com/elearning-trends-to-watch-out-for-in-2022

4.    George Couros. 10 Core Values For Education. https://georgecouros.ca/blog/archives/13421

 

Освітній простір аспіранта

 

Визначення

Дистанційне навчання (ДН) – це організований засобами ІКТ з використанням дистанційного курсу навчальний процес, якому притаманні всі особливості звичайного (очного) навчального процесу.

Дистанційний курс – це запланована викладачем навчальна діяльність студента та його підтримка наявними інформаційними технологіями, зокрема, мультимедійними технологіями (аудіо, відео, анімація, моделювання тощо).

Система управління навчанням (віртуальне навчальне середовище) – програмне забезпечення, що призначене для організації навчального процесу, і включає середовища розробника, викладача та студента. В ХНАДУ використовується Moodle.

Система дистанційного навчання університету – складова частина системи навчання університету і складається з методичного, організаційного, кадрового, програмного, технічного забезпечення, які пов’язані з основною системою навчання.

У залежності від засобів використання дистанційного курсу навчальний процес поділяють на традиційне навчання підсилене дистанційними технологіями (до 30%), змішане навчання (blended learning) з використанням до 80% дистанційних технологій та дистанційне навчання (online learning).

Електронний університет можна розглядати як елемент електронної економіки. Тоді, за аналогією з електронним урядом можна сформулювати наступні положення про електронний університет.

Електронний університет (англ. E-University) ‑ організаційна структура надання освітніх послуг громадянам, бізнесу, іншим споживачам, при якому взаємодія на основі використання ІКТ між університетом і користувачем мінімізована.

Електронний університет ‑ система взаємодії на основі використання ІКТ, що реалізує всю сукупність управлінських та освітніх процесів і слугує меті істотного підвищення ефективності освітнього процесу і зниження витрат для клієнта.

До особливостей коннективістського «масового відкритого дистанційного курсу» (Massive Open Online Course – MOOC ‑ «мук», сМООС) відноситься: великий обсяг неструктурованої інформації, особиста мета учасника, свобода діяльності, відсутність контролю з боку викладача, учасник курсу виступає і як вчитель, і як учень.

З 2011 року у світі почалися поширюватись масові відкриті онлайн курси (хМООС), у яких з використанням біхевіористскького та конструктивістського підходів навчається понад 10 000 слухачів у кожному.

Мікро-навчання ‑ спосіб навчання, в якому поняття та ідеї представлені в дуже маленьких фрагментах, на дуже коротких тимчасових інтервалах, при необхідності, або в умовах максимальної сприйнятливості з контролем

Моделі змішаного навчання

Більшість програм змішаного навчання використовують одну з чотирьох моделей: обертання, гнучка модель, модель La Carte, і збагачена віртуальна модель, але їх набагато більше. Модель обертання включає в себе чотири підмоделі: обертання по робочим зонам, обертання лабораторій, перегорнутий клас і індивідуальне обертання. Кожна зона виконує свою роль відповідно до таксономії Блума.

Особливості підготовки аспірантів на сучасному етапі

Сучасна освіта вимагає безупинно розширювати своє сприйняття комплексності світу та формування інформаційного суспільства. Для того, щоб знання отримали конкретний зв'язок з діями, необхідно постійно "навчати себе", поповнюючи й розширюючи свою освіту.

Освіта повинна орієнтуватися на формування освіченості особистості, яка буде працювати у майбутньому інформаційному суспільстві в умовах багатовекторності технологічного розвитку, глобалізації та конкуренції ринку товарів та послуг, збереження навколишнього середовища, а також соціальної відповідальності та швидкої зміни, що очікується у майбутньому, тощо. А це означає реструктуризацію навчальних планів, переосмислення ролі викладача.

Особливості підготовки:

1.     Володіє на високому рівні інформаційним технологіями, що забезпечує вибір сучасних інструментів та швидку адаптацію до сучасних технологій освіти та науки

2.     Отримає широку підготовку з сучасних наукових напрямів, що дозволяє інтегрувати у свій науковий напрям найновіші досягнення інших галузей або змінювати напрями сввоєї наукової роботи. Результати навчання представляються як виміряні компетентності та навички ефективних досліджень. Рівень підготовки аспіранта визначається його портфоліо.

3.     Володіє іноземними мовами, що дозволяє обробляти великі потоки наукової інформації, брати участь у світових наукових спільнотах практики, проходити стажування у провідних університетах світу, друкувати статті у фахових журналах Scopus, брати участь у міжнародних конференціях.

4.     Отримає підготовку з сучасних педагогічних технологій (педагогічне проєктування навчальних курсів), що дозволяє створювати сучасні дистанційні курси та проводити дистанційний та змішаний навчальний процес, створювати хМООС з актуальних наукових напрямів, брати участь у сМООС з метою пошуків інноваційних та проривних рішень

Підготовка аспірантів в університеті відбувається у інформаційному просторі аспіранта. В свою чергу ці простори окремого університету повинні входити у єдиний інформаційний простір аспірантів України.

Інформаційний простір аспіранта:

·        інформаційна компетентність. Бажано в мережі знайти алгоритм визначення інформаційної компетентності та виміряти показники. Аспірант повинен ліквідувати прогалини.

·        нормативні документи. У цьому розділі розміщені різноманітні нормативні документи або посилання на них для успішного їх використання на різних етапах навчання

·        міжнародна діяльність. У цьому розділі надається поточна інформація щодо можливості публікації у міжнародних журналах, участі у конференціях, стажуванні та міжнародних грантах.

·        методичні матеріали. У цьому розділі надаються різноманітні методичні матеріали, які допомагають аспіранту писати статті, готувати матеріали дисертаційної роботи, оформляти аплікаційні форми грантів тощо.

·        навчальні дисципліни. Всі дистанційні курси освітньої програми підготовки аспірантів та субкурс з підсумковими оцінками дисциплін  розміщуються у цьому розділі.

·        компетентності аспіранта. В системі Moodle необхідно створити фреймворки освітнього стандарту, сформувати індивідуальні навчальні плани та забезпечити вимірювання компетенція аспіранта.

·        дистанційне навчання. Аспіранти в процесі навчання повинні опанувати технологіями створення дистанційного курсу, проведення дистанційного та змішаного навчання. У цьому розділі розміщуються дистанційні курси для проведення дистанційного навчального процесу аспірантами.

·        спільноти дослідників. Практично всі науковці світу беруть участь у відповідних спільнотах практики. Аспіранти повинні найти, а у випадку відсутності, створити спільноту практики та обговорювати професійні питання.

·        портфоліо аспіранта. Портфоліо - це задокументовані аспірантом досягнення для їх демонстрації за запитом. Аспірант повинен отримати навички роботи з портфоліо і продемонструвати його наприкінці навчання.

·        бібліотека мікроуроків. У більшості мікроуроки – невеликі порції контенту у вигляді тексту, інфографіки, відео, які орієнтовані на досягнення однієї мети з оцінкою результату. Вони використовуються для формування персональної траєкторії навчання. Такі бібліотеки підтримуються середовищем LXP.

·        Замовники. У освітньому просторі аспіранта повинні бути представлені замовники, які описують компетенції фахівців для виконання конкретних службових завдань, проблеми, з якими вони стикаються. Це може бути використано для формування тимчасових творчих колективів.

·        інструменти дослідника. Кількість інструментів дослідника в мережі постійно змінюється. Використання інструментів – це колективна робота, результати якої повинні бути представлені в мережі.

·        МООС наукових шкіл. Єдиний інформаційний простір аспіранта повинен обов’язково включати масові відкриті онлайн курси. Це можуть бути курси, створені групою фахових шкіл України. Це можуть бути коннективістські масові відкриті онлайн курси для нових напрямів розвитку наукових напрямів, або просто фахові курси для школярів та студентів.

Структура дистанційного курсу

 

 ПОЛОЖЕННЯ про дистанційний курс

Положення про дистанційний курс зазначає правила формування дистанційних курсів, які розробляються для потреб ХНАДУ.

1.  Основні визначення

1.1.  Дистанційний навчання  -‑  це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації навчання за дистанційною формою на основі інформаційних і комунікаційних технологій.

1.2.  Основними елементами дистанційного навчання є:

·         Дистанційний курс ‑ запланована викладачем навчальна діяльність слухача та його підтримка наявними інформаційними технологіями, зокрема, мультимедійними технологіями (аудіо, відео, анімація, моделювання тощо) ‑ для організації навчання через Інтернет;

·         система управління навчальним процесом:

•         інтерактивної взаємодії слухачів і викладача, який реалізує функції активних форм навчання, допомоги тощо;

•         організації самостійної роботи слухача щодо засвоєння навчального матеріалу;

•         оцінювання та контролю заань, умінь і навичок студентів перед навчанням (попередній контроль), у процесі навчання (проміжний контроль) та у кінці навчання (заключний контроль);

•         технічної підтримки дистанційного навчання.

2.  Структура та функції основних елементів дистанційного курсу:

2.1 Дистанційний курс слугує для:

·         управління навчальним процесом;

·         надання знань шляхом викладу теоретичного матеріалу;

·         формування навичок і вмінь на основі отриманих знань;

·         закріплення матеріалу;

·         контролю засвоєння теоретичного матеріалу;

·         виконання практичних завдань та їх контролю.

2.2 Дистанційний курс

Розділ «Загальне»

1.      Новини  ‑ форум викладача, в якому він розміщує оперативну інформацію для студентів;

2.   Форум  взаємодопомоги – призначений для надання допомоги студентів з загальних питань;

3.      Силабус – інформація про курс, яка написана мовою студента та включає розділи: 1. Автор курсу; 2. Реквізити дисципліни; 3. Мета; 4. Результати навчання; 5. Календарно-тематичний план; 6. Основна література; 7. Додаткова література; 9. Завдання та іспит; 10. Політика дисципліни.

4.      Глосарій – термінологія дисципліни;

5.      Вебінар – розміщуються єдина точка входу у вебінар та всі записи попередніх сеансів;

6.    Конспект  або посібник дсципліни ‑ при великому обсязі розміщуться у хмарних сховищах мережі;

7.      Вхідний контроль – тести для перевірки готовності студента до вивчення дисципліни.

Структура заняття (теми)

При самостійному вивченні дисципліни студентом без контатів з іншими студентами використовується тематичний формат представлення інформації. При організації групової роботи та спілкування треба обирати тижневий формат. Кожна тема або тижневе заняття мають такі розділи:

1.     Назва розділу;

2.     Мета і результати навчання за таксономією Блума;

3.   Теоретичні матеріали ‑ можуть бути у різних форматах; веб-сторінки (до 5 сторінок), книга (понад 5 сторінок), лекція (текст та питання до нього, студент отримує оцінки)

4.      Презентація до розділу у форматі pdf (бажано вбудовувати в сторінку). Якщо презентація завелика (понад 2 М), її треба розміщувати у хмарних сховищах;

5.      Відео до розділу – розміщується у хмарних носіях;

6.      Практичні завдання  залежать від дисципліни і можуть бути різними:

a.      Форум "Знайомство" ‑ на початку навчального процесу бажано надати можливість студенту розказати про себе та свої очікування, підготувати до групової роботи;

b.      Індивідуальне завдання – студент розміщує виконану вправу або як текст, або файл розміром до 2М, документи Word необхідно переводити у формат pdf. Відповіді студента бачить тільки викладач.

c.     Тест до розділу – тестові завдання повинні бути розміщені у відповідній категорії Банку питань. Кількість питань у категорії повинна бути у декілька разів більше, ніж у тесті;

d.   Глосарій  до теми – створюють студенти, за кожну корисну словникову статтю студент отримає бали від інших студентів або викладача;

e.  Семінар ‑ оцінка студентами робіт колег за визначеним викладаем переліком критеріїв, за об’єктивність оцінювання студент отримує бали;

f.   Форуми ‑ можуть використовуватись для розміщення завдань студентів та їх обговорення, оцінювати роботи можуть і студенти, у форумі "Контрольні питання" студент тільки після свої відповіді бачить відповіді інших студентів, форум “Питання-відповідь до теми” сприяє дискусіям у курсі.

g.   Комплексні інтерактивні елементи H5P ‑ мають багато можливостей, але вимагають створення сценарію;

7.      Рефлексія ‑ відповідь студентів на рефлексійні питання;

8.      Вихідний контроль ‑ можливі різні варіанти: тести, співбесіда у форумі, захист проєктів тощо.

Електронний журнал

1.   Всі завдання курсу повинні мати відповідні бали за виконання, які фіксуються у електронному журналі. При тижневому форматі кількість балів на всіх тижнях повинна бути однаковою.

2.      У електронному журналі всі завдання повинні розміщуватись хронологічному порядку