суббота, 3 декабря 2016 г.

Програма до Зимової школи-семінар "Сучасні педагогічні технології 2017"

Пропоную для обговорення програму майстер-класу з дистанційного навчання на Зимову школу-семінар "Сучасні педагогічні технології - 2017" яка відбудеться 1-2 лютого 2017 р. у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут"

Сучасність показує, що дистанційні курси підвищення кваліфікації необхідно оновлювати кожні два роки. Але на даному етапі необхідно  переглянути і підготувати суттєво переглянуті програми. Запрошую Вас до обговорення програми майстер-класу та дистанційних курсів,

  1. Технологія розробки дистанційного курсу 2016-2
  2. Практикум тьютора-2016 
  3.  Куратор змісту 2016 
  4. Експертиза дистанційного курсу 
  5. Дистанційне навчання для керівників


Педагогічна екосистема викладача електронного університету

Мета: аналіз модернізованих програм підвищення кваліфікації викладача з питань дистанційного навчання, визначити шляхи саморозвитку викладача університету

На засіданнях майстер-класу будуть розглянуті питання формування педагогічної екосистеми викладача, особливості та вимоги до сучасного електронного університету, шляхи його формування. Суттєву роль у роботі електронного університету відіграє система підвищення кваліфікації викладачів на базі технологій дистанційного навчання. Для визначення особливостей такої системи необхідно врахувати нові вимоги до викладача, його інформаційну культуру та вміння опрацьовувати великі потоки мережевої інформації. Буде розглянуто змістовне наповнення курсів підвищення кваліфікації викладачів.

Питання майстер класу:
  1. Педагогічна екосистема: сукупність організаційних та особистих зв’язків і взаємодіючих елементів - змісту, людей, програмного забезпечення, послуг, додатків і т. ін.
  2. Сучасний електронний університет: від школи до корпорації: інформаційно-освітній простір відкритих освітніх ресурсів, МООС, дистанційних курсів, в якому гнучкий навчальний процес з використанням сучасних інформаційних технологій у змішаному навчанні дозволяє студенту обирати шляхи навчання та контролювати свій прогрес.
  3. Готовність університету до роботи у нових умовах
  4. Етапи впровадження електронного університету
  5. Абетка розробки дистанційного курсу
  6. Структура та зміст курсів системи підвищення кваліфікації викладача
    1. Створення та підготовка дистанційного курсу до навчального процесу.
    2. Експертиза дистанційного курсу
    3. Проектування змішаного навчання
    4. Керівники електронного навчання
    5. Інформаційні технології дослідника (куратор змісту)
    6. Нові інформаційні та педагогічні технології в освіті.
Питання майстер класу можуть бути корисними не тільки викладачам університетів, а й вчителям шкіл та організаторам навчання в корпораціях.


четверг, 25 августа 2016 г.

План роботи Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ "ХПІ" у 2016 році

1. Презентація монографії "Теорія та практика змішаного навчання" та навчального посібника "Куратор змісту". Місце проведення - НТБ НТУ "ХПІ". Термін проведення 5-16 вересня 2016 р.

2. Підготовка завідувачів кафедр та керівників підрозділів
2.1 Семінар «Дистанційне навчання у світі».   Термін проведення 5-16 вересня. 2016 р.
Тривалість – до 2 ак. годин. Планується вебінар.
Мета: визначення основних термінів, типи дистанційних курсів, якість дистанційних курсів, роль хмарних технологій у дистанційному навчанні. Визначення ролі відкритого дистанційного курсу «Вступ до фаху»
Програма семінару
1.    Тенденції розвитку відкритого дистанційного навчання. МООС. Профорієнтація школярів. Вимоги до профорієнтаційного курсу
2.    Визначення дистанційного курсу та його структур. Мікроуроки.
3.    Організація дистанційного навчального процесу. Змішане навчання. Вебінар.
4.    Роль портфоліо студента та його зміст.
Результат: План роботи кафедри з розвитку дистанційних курсів.

2.2 Відкритий дистанційний курс підвищення кваліфікації завідувачів кафедр та керівників підрозділів. Термін проведення 26 вересня – 23 жовтня 2016 р.
Тривалість – 4 тижні (32 години + 44 години самостійної роботи). .
Мета: отримати навички розробки дистанційних курсів (для абітурієнтів) та управління дистанційним навчальним процесом.
Результат: Захист проекту «Модернізація дистанційного курсу для абітурієнтів та студентів першого курсу» або за вибором слухача

3 Відкритий дистанційний курс "Технологія розробки дистанційного курсу" Термін проведення 10 жовтня – 17 грудня 2016 р.
Тривалість – 9 тижнів, 72 години (лекцій-вебінарів -20 год.). Навчання дистанційне, передбачаються очні консультації.
Мета: створення сучасного дистанційного курсу для визначеної цільової аудиторії.
Результат: Захист дистанційного курсу

4. Відкритий дистанційний курс «Практикум тьютора» Термін проведення 17 жовтня – 4 грудня 2016 р.
Тривалість – 7 тижнів, 72 години (лекцій-вебінарів -20 год.).  Навчання дистанційне, передбачаються очні консультації
Мета: підготовка дистанційного курсу до навчального процесу.

4. Відкритий дистанційний курс «Куратор змісту» Термін проведення 24 жовтня – 17 грудня 2016 р.
Тривалість – 7 тижнів, 72 години (лекцій-вебінарів -20 год.). Навчання дистанційне, передбачаються очні консультації.
Мета: підготовка магістрів, аспірантів, спеціалістів контент маркетингу та викладачів до опрацювання великих потоків інформації з мережі.
Запрошуються магістри та викладачі, що беруть участь у вивченні та навчанні у курсі «Інформаційні технології фаху» (назва умовна).

Всі дистанційні курси пп. 2.2, 3, 4 відповідають вимогам до курсів підвищення кваліфікації викладачів і можна отримати (платно) свідоцтво державного зразка про підвищення кваліфікації.

Точні дати проведення подій будуть розміщені у Фесбук, Гугл+. на сайтах http://dl.kharkiv.edu http://dl.khpi.edu.ua

У подіях планують взяти участь ХНАДУ. ХМПО, УФС (НУПСУ), з якими НТУ "ХПІ" співпрацює.
Відкриті - означає безкоштовні.

вторник, 23 августа 2016 г.

Впровадження електронного (дистанційного) навчання в організації

На сучасному етапі багато освітніх організацій хотіли б розгорнути у себе електронне (дистанційне) навчання. Хотіли б це зробити швидко, а як підступитись не розуміють. Тому пропоную приблизний алгоритм розвитку нових технологій навчання.

1. Сформувати команду розвитку 
Для початку треба сформувати ініціативну групу, яка має методичний та організаційний досвід впровадження нових педагогічних технологій. В команді можуть бути фахівці з ІТ, але треба враховувати, що діяльність команди стосується навчального процесу, а не придбання техніки та написання програм.

2. Описати наміри 
Протягом декількох зустрічей команда має описати наміри з впровадження електронного навчання в організації. Це може бути розміщення навчальних матеріалів на сайті організації для використання у навчальному процесі. Вони можуть бути як відкритими так і закритими. Це може бути дистанційний курс як ресурс у системі Moodle. В цьому випадку студент після авторизації отримує розкладені по тижнях навчальні матеріали і має можливість розмістити виконані завдання та пройти тест. Такий курс може бути використаний у змішаному навчанні, наприклад, у перевернутому класі. Або це може бути повноцінний дистанційний курс, в якому передбачена колективна діяльність та співробітництво. Це можуть бути інші варіанти, можливо, з точки зору команди і фантастичні.

3. Знайти кураторів змісту у цьому напряму 
Для того щоб вибрати той чи інший варіант для реалізації команді потрібна допомога. Таку допомогу може надати куратор змісту. Куратор змісту в нашому випадку – це людина, яка відслідковує в мережі розвиток електронного (дистанційного, мобільного, змішаного, соціального і т.ін.) навчання, робить у відповідних мережах (Twitter, FaceBook, Google+) репости та розміщує блоги з цієї тематики. Аналіз його діяльності дозволяє знайти надійну інформацію з питання, що цікавить команду. З куратором змісту можна зв’язатися та задати йому відповідні питання.
 Робота команди на цьому етапі повинна закінчитись переліком курсів, які орієнтовані на розробку дистанційних курсів, організацію дистанційного навчального процесу, експертизу дистанційного курсу. Таких курсів багато і куратори можуть допомогти вибрати найбільш результативні за схемою ціна/якість.

4. Підвищити кваліфікацію керівників 
Впровадження нових технологій суттєво залежить від підтримки керівників середньої ланки (деканів, завідувачів кафедр, керівників циклів тощо), тому треба підвищити їх кваліфікацію, показати переваги нових технологій та можливі перешкоди. Це може бути семінар з доповіддю запрошеного фахівця чи дистанційний курс, бажано короткотерміновий.

5. Визначити мету проекту
Після виконання цієї роботи команда розвитку повинна сформулювати мету впровадження нової педагогічної технології. Мета повинна чітко показувати короткотерміновий результат та перспективу. Бажано використовувати таксономію Блума та її вищі рівні.

 6. Написати концепцію розвитку 
Всі наробки команди розвитку повинні допомогти сформулювати концепцію розвитку нової педагогічної технології в організації. Це опис діяльності організації після впровадження інновацій. Концепція розвитку має бути обговорена у колективі та затверджена на методичній раді організації

7. Скласти план реалізації 
Впровадження концепції вимагає ресурсів – це фінанси, техніка та люди. Тому треба скласти план впровадження інновацій, звертаючи в першу чергу увагу на персонал. При наявності відповідних ресурсів впровадження можна виконати протягом року. Але треба враховувати, що інновації вимагають зміну культури в організації, а це відбувається інколи протягом 3-5 років.

 8. Підготувати технічне забезпечення 
Для впровадження електронного навчання організація повинна або мати свої сервери, або їх орендувати. В деяких випадках на перших етапах можна скористатись безкоштовними хмарними технологіями.

9. Підготувати команду програмістів 
Для створення дистанційних курсів та різноманітних завдань використовується програмне забезпечення, тому в організації повинна бути група програмістів для встановлення LMS (система управління навчанням), наприклад, Moodle, налаштування під потреби організації (встановлення різноманітних додатків), написання програмного коду до завдань, ігор, демонстрацій.

10. Організувати курси з розробки дистанційних курсів. 
Після створення технічної бази можна починати вчити викладачів створювати дистанційні курси. Багаторічна практика показала, що курс повинен створювати сам викладач, тому що педагогічні та інформаційні технології дуже щільно переплетені. На перший курс в організації треба запросити стороннього фахівці, якого можна знайти через кураторів змісту. Краще всього використати дистанційний курс, тому, що у цьому випадку до процесу можна залучити одночасно практично всіх викладачів організації. Але реально можуть закінчити курс тільки 50% через різні поважні причини. Проведені двічі на рік дистанційні курси з розробки дистанційного курсу дозволяють охопити практично всіх викладачів організації.
Всі викладачі, які створили дистанційний курс, повинні їх захистити публічно.
Команда розвитку на цьому етапі повинна слідкувати за процесом створення курсу та оцінювати часові витрати в залежності від особливості навчальних матеріалів.

11. Організувати практикум тьютора 
 Після створення дистанційного курсу та його доопрацювання (викладачі не завжди можуть вкластися в термін навчання), його та викладача треба підготувати до проведення дистанційного навчального процесу. На цьому етапі, теж бажано запросити стороннього фахівця. Наявність дистанційного курсу суттєво скорочує етап підготовки. Знайти фахівця та дистанційні курси допоможе куратор змісту. Результатом цього етапу є допуск дистанційного курсу та викладача до навчального процесу.
Команда розвитку повинна визначати витрати часу на підготовку елементів курсу до навчального процесу.

12. Провести навчання студентів з використання дистанційного курсу 
Тепер все готово до дистанційного навчального процесу, залишилось тільки підготувати до нього студента. Це можна зробити через невеличкий дистанційний курс, де студент отримає практику виконання завдань. Бажано створити тьюторіали або мікроуроки, які доступні через мобільні пристрої.

13. Провести пілотне навчання 
Для отримання практичного досвіду, перевірки різних гіпотез бажано провести пілотне дистанційне навчання протягом 3-4 тижнів. Якщо тривалість буде менше – студенти та викладачі не встигнуть зануритись у процес.
 Команда розвитку на цьому етапі провинна оцінити витрати часу викладача на проведення процесу, та студента – як витрати часу співпадають з визначеним у програмі курсу, чи не перевантажений студент.

14. Сформувати команду методистів 
Практично програма підготовки організації до впровадження дистанційного навчання виконана. Тепер необхідно з колективу викладачів виділити тих, які зацікавились цією технологією і готові у подальшому розвивати педагогічні аспекти і бути методистом. Ці методисти будуть входити до складу структурного підрозділу, який буде супроводжувати дистанційне навчання.

15. Написати нормативний документ з нормування часу викладача 
Тепер команда розробки та методисти повинні розробити внутрішній нормативний документ нормування витрат викладача на створення дистанційного курсу, його доопрацювання, на підготовку до навчання та проведення навчання. Бажано узгодити нормативи з рекомендаціями МОНУ, якщо вони є.

16. Підготувати команду експертів 
З команди методистів необхідно виділити найбільш підготовлених, при нагоді дати їм можливість підвищити кваліфікацію у провідних організаціях для виконання функцій експертів.

17. Написати положення про експертизу дистанційних курсів 
 Всі дистанційні курси мають проходити внутрішню експертизу. Для цього необхідно розробити положення про експертизу дистанційного курсу і після обговорення затвердити його на методичній раді.

Тепер організація повністю готова до проведення електронного (дистанційного) навчання. Група підтримки має бути готова надати відповідну допомогу викладачу, а декілька кураторів змісту, підготовлених в організації, – збирати досвід, нові додатки для покращення навчального процесу.

Проблемна лабораторія дистанційного навчання Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» може запропонувати відкриті дистанційні курси
1. Дистанційне навчання для керівників (пілотний курс)
2. Технологія розробки дистанційного курсу
3. Практикум тьютора
4. Експертиза дистанційного курсу.
Всі ці курси безкоштовні, але для отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації ХНАДУ відшкодувати витрати.
Я буду Вам вдячний, якщо ви надасте мені інформацію про інші дистанційні курси підготовки викладачів.

суббота, 30 июля 2016 г.

Дистанційне навчання для керівників


Світова практика розвитку дистанційного навчання показує, що успішність впровадження системи дистанційного навчання суттєво залежить від підтримки завідувачів кафедр, деканів. Тому Проблемна лабораторія дистанційного навчання НТУ «ХПІ» планує запустити чотирьохтижневий відкритий дистанційний курс для керівників. Нижче наведений приблизний опис цього курсу по тижнях.

1. Сучасна освіта

У цьому розділі будуть розглянуті основні визначення, як останнім часом використовуються у сучасній освітній літературі: хмарні обчислення (технології), програма як сервіс (SAAS), платформа як сервіс (PAAS), інфраструктура як сервіс (IAAS).

Наприклад, у технології SAAS програмне забезпечення відстежується і контролюється розробником; управління версіями спрощено; мінімізоване розповсюдження вірусів; вихідні дані і отримані файли можна зберігати, управляти централізовано на серверах розробника; можна працювати на простих конфігураціях комп'ютерів. Це дозволяє використовувати різноманітні мобільні пристрої та гаджети студентів («Принеси свій пристрій» - BYOD).

Відкритість програмного забезпечення впливає на організаційні засади освіти і поширюється використання відкритих освітніх ресурсів (під егідою ЮНЕСКО http://www.col.org/resources/publications/Pages/detail.aspx?PID=364), відкритих онлайн курсів, що дозволяє залучити до навчального процесу широкі верстви населення. Навчання стає масовим і вже нікого не дивує наявність в мережі великої кількості масових відкритих онлайн курсів (МООС, що читається як «мук»), наприклад, Прометеус (http://prometheus.org.ua/)

Технології змінюють життя і можливості отримання інформації. Кількість інформації постійно збільшується, що створює проблеми її переробки. Але як відмічає Клей Ширкі «Немає інформаційного перевантаження, є погані фільтри». Наша діяльність в мережі вже залежить від вміння вибрати (знайти) куратора змісту. Це людина, яка збирає, класифікує, аналізує та опрацьовує великі обсяги інформації відповідного тематичного напряму для користувачів мережі. Таких людей поки що не так багато, їх треба готувати, а пересічного користувача мережі   навчити їх визначати.

Сучасний розвиток технологій змінює діяльність людини у суспільстві, зникають одні професії, виникають інші. Наприклад, робочі навички 2020 р. будуть такими (http://www.slideshare.net/alexmolchanow/ss-34019566): неординарне мислення; соціальний інтелект; інноваційне та адаптивне мислення; міжкультурна компетентність; алгоритмічне мислення; уміння фільтрувати зайву інформацію; уміння працювати з сучасними медіа; уміння працювати віддалено. Ці навички потрібні і у теперішній час, але у 2020 році відсоток робітників з такими навичками повинен бути набагато вищим.

Тому повинна змінюватись і освіта, в якій повинна бути переосмислена ролі вчителів, відбутися зрушення до глибокого навчання, приділятися увага відкритим освітнім ресурсам (ВОР), поширене використання змішаного (гібридного) навчання, використовуватись інтуїтивні технології, переосмислена роботи школи.

Будуть змінюватись і навички викладача, крім відомих навичок (https://www.examtime.com/blog/teaching-skills/): обов'язковість, базова педагогічна підготовка, вміння організації навчального процесу, толерантність, гарний оповідач, відкритість до питань, будуть важливими інноваційні та соціальні навички, технологічний ентузіазм та зацікавленість і майстерність.

Рис. 1 Система підготовки викладача

На даному етапі освіти вже не можна уявити без дистанційного чи електронного навчання, яке базується на дистанційному курсі та дистанційному навчальному процесі. Дистанційний курс   це запланована викладачем діяльність для засвоєння структурованої інформації. Дистанційний навчальний процес   це відтворення традиційного навчального процесу засобами ІКТ (спілкування, співробітництво, співтворчість, самостійна робота тощо).

На практиці використовується вже три покоління дистанційної педагогіки, як три рівня навчання: когнітивістська / біхевіористська, яка сформувалась до 2000 р., соціальна конструктивістська (2000-2008 рр) та коннективістська, яка з’явилась після 2008 р. і зараз знаходиться у стадії формування.

Базою дистанційного навчання є сучасні педагогічні теорії, технічне забезпечення, інформаційні технології, система підвищення кваліфікації викладачів, пропедевтична підготовка студента та система контролю.

Найближчим часом мають з’явитися коннективістські МООС (сМООС) для підготовки магістрів, аспірантів та у системі підвищення кваліфікації. Особливостями такого курсу є: великий обсяг неструктурованої інформації, особиста мета учасника курсу, свобода діяльності студента, відсутність контролю, учасник курсу – і вчитель і учень, поява спільноти практики.
Все це створює умови формування сучасного електронного університету (рис. 2), в якому відбувається повний цикл від підготовки абітурієнтів, формування базових умінь з фундаментальних дисциплін, загально-фахової підготовки до випуску фахівців різних спеціальностей та підвищення їх кваліфікації.

Рис.2 Сучасний університет

2. Дистанційні курси

На даному етапі використовуються три типи дистанційних курсів. У першому типі діяльність студента спрямована на засвоєння часто повторюваних завдань, відповіді яких зумовлені. Вони характерні для перших курсів університету. У другому типі дистанційних курсів викладач взаємодіє зі студентами, направляючи їх навчання. Така діяльність відбувається при загально-фаховій та фаховій підготовці бакалавра. Для магістерської підготовки (третій тип) навчальний процес проводять провідні вчені в конкретних областях з використанням сучасних засобів комунікації. Це може бути або конструктивістський або коннективістський курс.

Для створення дистанційного курсу та проведення дистанційного навчального процесу використовується система управління навчальним процесом – LMS. Сучасні LMS створюють всі умови для формування для студента та викладача комфортного середовища на базі сучасних інформаційних технологій. Завдання керівника – слідкувати за тим, щоб таке комфортне середовище існувало.

На даному етапі найбільшого поширення в університетах набуло середовище LMS Moodle, яке надає можливість представити дистанційний курс за темами або планувати діяльність студента потижнево. У корпораціях практично використовують так звані слайдові курси. Це пов’язано з тим, що у студента треба сформувати конкретні практичні навички виконання діяльності на робочому місці. Для виконання творчих завдань, обговорення проблемних питань такі середовища, як правило, використовувати складно.

У середовищі Moodle найпоширенішим форматом є тижневий, зручний для планування діяльності студента. У вступній частині курсу повинні бути присутніми такі елементи: новини курсу; передмова (інформація про курс, автори курсу, тьютор, мета, результати), потижнева програма курсу з необхідними джерелами, головний глосарій, рекомендується додавати відео про курс, презентацію курсу. Як правило, тут розміщується форум для питань та відповідей.
Кожне тижневе заняття повинно вказувати на дати тижня, мати назву та мету заняття. Мета заняття повинна вказувати на діяльність, яку виконує студент. Крім того необхідно навести презентацію до розділу та план роботи на тиждень. Теоретичний матеріал може подаватися окремими сторінками у html або pdf форматі. Використання формату doc неприпустимо. Якщо треба контролювати режим роботи студентів з текстом, можна використати елемент середовища «лекція». Коли сторінок стає багато – можна використати елемент «книга».
Середовище передбачає різноманітні види діяльності: форуми завдання, тести, опитування, семінар, чат тощо. До виконання завдань рекомендується створювати або використовувати готові відеотьюторіали.

В кінці тижневого заняття наводиться сторінка з рекомендованими джерелами, ресурсами, сайтами).

Всі інформаційні матеріали тижневого заняття повинні бути структурованими з використанням мультимедіа.

Наявність дистанційного курсу дозволяє організувати змішане навчання   офіційна програма навчання, в якій студент навчається в аудиторії і через Інтернет (30% -70%) з деякими елементами студентського контролю над часом, місцем, маршрутом і темпом навчання. Одна з найбільш поширених моделей змішаного навчання – перевернутий клас, коли студенти вдома обробляють теоретичний матеріал (текст, відео), а в аудиторії виконують практичні завдання, проводять обговорення теоретичного матеріалу.

3. Особливості дистанційного навчального процесу

Розробка дистанційного курсу – це виконання проекту за етапами ADDIE: аналіз (Analyzing) потреб організації; проектування (Designing) системи для потреб організації; розвиток (Developing)системи з використанням аналізу вихідних даних; виконання (Implementing) процесів системи; оцінка (Evaluating) проекту створення та виконання.

Велику роль у дистанційному навчання відіграє правильно визначена мета окремого завдання і курсу в цілому. Мета навчання - це та поведінка, ті  знання, вміння та навички, які повинен продемонструвати студент, щоб його можна було назвати «компетентним» та опис очікувані результатів навчання, а не сам навчальний процес. Мета навчання має три складові: виконання (Що саме зможе робити студент?), умови (При яких умовах він це зможе робити?), критерії (Як добре він це зможе робити?). Це означає, що при визначені мети у курсі заборонено використовувати дієслова, що визначають стан: розуміти, знати, вміти, цінувати, бути знайомим, відчувати, бачити.

Мета завдання може бути класифікована за таксономією Блума (рис. 3). Модифікована таксономія Блума, яка показує, що знання можуть бути фактичними, концептуальними, процедурними, мета знаннями, дозволяє показати яку діяльність виконує студент та викладач на кожному рівні, сформулювати питання та тестові завдання, проаналізувати рефлексію студента та викладача та визначити результативність навчального курсу.


Рис. 3. Таксономія Блума

Важливо у дистанційному курсі організувати не тільки індивідуальне виконання завдань а й дискусії і співпраця. Все це потребує відповідної підготовки як викладача, так і студента. Правильно організоване спілкування проходить етапи: доступ і мотивація, соціалізація, обмін інформацією, конструювання знань та розвиток, і на кожному етапі вимагає підтримки викладача.

Головним результатом дистанційного навчального процесу – є якість навчання, яка забезпечується через заохочення контактів між студентами і викладачем, розвиток співробітництва студентів, використання активних засобів навчання, швидкий зворотний зв'язок, ефективне використання часу, високу мотивація, врахування здібностей студентів та використання індивідуальних маршрутів навчання.

Оцінка якості дистанційного навчання може бути виконана різними методами, наприклад, з використанням таксономії Блума, або за методом Кіркпатрик: аналіз емоцій слухача, знань, які отримав слухач, змін у поведінці на робочому місці та оцінка керівником.

4. Планування дистанційних курсів, портфоліо

Для керівника важливо вміти проектувати дистанційний курс, тому пропонується підготувати проект найскладнішого для кафедри дистанційного курсу «Вступ до фаху». Це пов’язано з тим, що для школяра важливо отримати інформацію про сучасний стан фахової області та її майбутнє, опис спеціальності та словник спеціальності, спеціалізації та перелік фахових дисциплін. Історія спеціальності та кафедри їх практично не цікавить.

Школярі у курсі хотіли б в першу чергу виконувати завдання з фаху та творчі завдання, проходити вхідні та тематичні тести, анкетування, виконувати групові проекти та проходити мікроуроки. Найменшою популярністю є формулювання питань.

Дистанційний курс «Вступ до фаху»   це діалог з абітурієнтом та їх батьками щодо вибору фаху, демонстрація сучасного стану та тенденцій розвитку фаху, допомога в опануванні найпростішої фахової діяльності, сприяння вибору напряму фахової підготовки та підготовка до навчального процесу в університеті.

Рекомендована така характеристика курсу: тривалість 4-5 тижнів, діяльність протягом тижня – 2-4 години, знайомство (форум, анкети), яскравий різноманітний інформаційний матеріал (текст, графіка, інфографіка, відео), різноманітна діяльність (тести, завдання, обговорення проблем, досліди,

Діяльність у курсі може бути такою: вхідний тест, обговорення проблемних питань у форумі та вебінарі проведення дослідів вдома, використання бейджів для заохочення, винахідництво, творчі завдання, вихідне  тестування та опитування

Дистанційний курс «Вступ до фаху» є обов’язковим для студентів першого курсу. Крім цього курсу студентам пропонується дистанційний курс «Портфоліо студента» (рис. 4). Завдання керівника – пояснити студентам важливість ведення порт фоліо протягом навчання в університеті, організувати процес роботи над портфоліо та його супроводження.


Рис. 4 Портфоліо студента
5. Практична діяльність керівника

Протягом підвищення кваліфікації керівник має засвоїти таку практичну діяльність:

  • Створення персональної навчальної мережі, отримати навички роботи з науко метричними бібліотечними базами, репозитарієм університету;
  • Отримати навички роботи з картами пам’яті, створення тестів, відео, проведення вебінарів;
  • Отримати навички супроводження дистанційних курсів у системі Moodle, аналізу статистики діяльності студента у курсі;
  • Скласти програму курсу «Вступ до фаху», формувати мету завдань, визначати базові розділи шкільної програми для своєї спеціальності, супроводжувати порт фоліо студента.

Відкритий дистанційний курс «Дистанційне навчання для керівника» планується запустити у вересні-жовтні 2016 року. Слухачі, які є керівниками кафедр або підрозділів університету і успішно виконали всі завдання курсу, отримають сертифікат НТУ «ХПІ».

среда, 20 июля 2016 г.

Дистанційне навчання для школярів

Перші дистанційні курси для школярів були запропоновані Проблемною лабораторією дистанційного навчання (ПЛДН) Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») ще у 2004 році.

Це були курси «Геометрія. Планіметрія», «Практичний курс психології», «Часові форми дієслова у англійськім мові», «Уроки цікавої математики», «Що ми знаємо про холод», «Основи інформатики», «Спілкуємося українською», «Технології веб-дизайну для школярів» та курси вчителів Києва «Ділова українська мова та культура спілкування», «Сучасна українська література для старшокласників». Вони розміщувались у середовищі «Веб-клас ХПІ» на сайті http://dl.kpi.kharkov.ua/. Приклади оформлення курсів наведені на рис. 1-4

Рис. 1. Головна сторінка курсу

Це були перші відкриті дистанційні курси в Україні для школярів. У таких курсах навчання безкоштовне і кожен учасник визначає свою особисту мету, яку планує досягти. Якщо він виконує всі завдання курсу, то отримує сертифікат університету, що у ті часи надавав пільги при вступі.


Рис. 2 Тижнева сторінка курсу 

Навчання у цих курсах відбувалося через Інтернет. Навчальний процес був спроектований за тижневим графіком (рис. 2). На кожній тижневій сторінці була вказана мета навчання на поточному тижні, посилання на теоретичні матеріали, план роботи та посилання на завдання, тести, форум, чат.  На кожному тижні учасник курсу витрачав 2-3 години на навчання.

 Учасники курсу знайомились з теоретичним матеріалом, проходили тести, виконували різноманітні завдання. Дуже популярними були дискусії у форумі та чати.

Обов’язковим елементом такого навчання було попереднє знайомство учасників навчання. Це сприяє створенню довірчої атмосфери у курсі, взаємодопомоги у навчанні.
Для участі у курсі необхідні були навички роботи з браузером та наявність доступу до мережі Інтернет.

 
Рис. 3 Розділ курсу

З 2009 року ці курси працюють у середовищі Moodle (http://dl.kharkiv.edu/), яке призначене для управління навчальною діяльністю та створення комфортного середовища для учня і викладача (рис. 4).

Тільки у 2007 році ці курси пройшли понад 200 учнів з різних куточків України під керівництвом своїх вчителів.

Але дистанційне навчання може використовуватись і для традиційного навчання у школі. У вінницькій гімназії № 17 створено понад 9000 уроків для учнів 2-11 класі практично з усіх дисциплін (http://disted.edu.vn.ua/). Вони відкриті і ними можуть користуватись як учні, так і вчителі шкіл.

З 2016 року НТУ «ХПІ» пропонує дистанційні курси з професійної орієнтації (http://dl.khpi.edu.ua/). У такому курсі можна дізнатися про сучасний стан та тенденції розвитку спеціальності, задати питання та поспілкуватися з провідним фахівцем, перевірити стан готовності до навчання за даним фахом та виконати домашні практичні завдання з використанням доступних матеріалів.

Рис. 4 Головна сторінка курсу у середовищі Moodle

Ці відкриті дистанційні курси створені на базі сучасних інформаційних технологій з використанням відео, вебінарів (семінари в Інтернет), опитувальників та різних мультимедіа додатків.



пятница, 10 июня 2016 г.

Нові видання про сучасну освіту НТУ "ХП"

Підготовлені до друку:
Колективна монографія: Теорія та практика змішаного навчання
Автори: Березенська С.М., Бугайчук К.Л., Кухаренко В.М., Олійник Н.Ю., Олійник Т.О., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г., Столяревська А.Л.
Вступ
1. Тенденції розвитку освіти
2. Система дистанційного навчання
3. Дистанційний навчальний процес
4. Змішане навчання
5. Проектування змішаного навчання
6. Визначення цілей курсу
7. Педагогічні теорії сучасного навчання
8. Методи та моделі курсу
9. Модель формування критичного мислення студента через читання та письмо
10 Гейміфікація у змішаному навчанні
11. Інструменти для змішаного навчання
12. Змішаний навчальний процес
13. Приклади використання методики «перевернутого навчання» в діяльності педагогів різних країн
14. Особливості таможливості використання змішаного навчання у навчальному шкільному процесі
15. Модель організації змішаного навчання з технічних дисциплін

Посібник: Куратор змісту
Автори: Кухаренко В.М., Главчева Ю.М., Рибалко О.В.
Вступ
1. Куратор змісту. Визначення
2. Характеристика і компетенції куратора
3. Пошук в електронній бібліотеці
4. Пошук  у наукових виданнях
5. Персональне навчальне середовище та персональна навчальна мережа куратора
6. Методи роботи куратора змісту
7. Оцінка достовірності інформації

8. Практика

Наприкінці червня 2016 р. в приміщенні НТБ НТУ "ХПІ" планується презентація нових видань.
Видання будуть друкуватися за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.
 

пятница, 29 апреля 2016 г.

Анотація монографії "Змішане навчання"

Монографія «Змішане навчання»
Група авторів (Березенська С.М., Бугайчук К.Л., Кухаренко В.М., Олійник Н.Ю., Олійник Т.О., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г., Столяревська А.Л.) підготували колективну монографію «Змішане навчання», в якій розглянута технологія розробки змішаного навчального процесу з урахуванням сучасних інформаційних технологій та оцінки якості навчання.
У главі 1 «Тенденції розвитку освіти» (Кухаренко В.М.) розглянуті статистика,  факти та загальні тенденції розвитку електронного навчання у 2015 році. Визначені нові робочі професії та показана необхідність формування грамотності населення. Пошук та аналіз інформації дозволив показати нові тенденції, проблеми та важливі події, життєвий цикл інновацій, ранжування тенденцій. Показаний пріоритетний розвиток змішаного навчання, масових відкритих онлайн курсів, нової ролі викладача.
Глава 2. «Система дистанційного навчання» (Кухаренко В.М.) надає визначення системи дистанційного навчання та її складових: Інформаційна  підсистема. Організаційна підсистема. Методична підсистема Програмна підсистема. Технічна підсистема.
Враховуючи велику роль дистанційного навчання при організації змішаного навчання, у главі 3. «Дистанційний навчальний процес»  (Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г.) розглянуті питання: структура дистанційного курсу, вимоги до дистанційного курсу та тьютора. Докладно описані модель та функції тьютора, надана характеристика дистанційного студента та можливі труднощі дистанційних студентів, особливо на  першому тижні дистанційних занять.
Визначення змішаного навчання, його характеристика та завдання наведені у главі 4. «Змішане навчання» (Кухаренко В.М.). Докладно розглянуті принципи та вимоги змішаного навчання, рівні і комбінації, асинхронні і синхронні процеси, переваги, проблеми та тенденції розвитку. Приділяється увага і змішаному навчанню у корпорації, його особливостям та перешкодам при організації змішаних навчальних курсів.
Глава 5. «Проектування змішаного навчання» (Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г.) є базовою, тому що від якості педагогічного проектування залежить і якість курсу в цілому. За основу обирається системне проектування ADDIE, докладно розглядається перший етап, присвячений аналізу спрямованості курсу, характеристикам завдань ADDIE для змішаного навчання, надаються поради з проектування. Розглянуті сучасні погляди на проектне мислення.
Глава 6. «Визначення цілей курсу» (Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г.) присвячена найбільш складному питанню будь-якого навчання – визначенню цілей навчання. Розглянуті склад цілей навчання, виконання діяльності з досягнення цілей, умови та критерії досягнення цілей. Наведено перелік ключових дієслів, прикладів тестових завдань та питань у відповідності до класифікація цілей навчання основної та переглянутої таксономії Блума.
У главі 7. «Педагогічні теорії сучасного навчання» (Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г.) розглянуті сучасні теорії навчання, діяльнісний підхід до навчання. Перші дистанційні курси базувалися на біхевіористському та  когнітивному підходах, з 2000 року перевага надавалась  конструктивізму. На сучасному етапі з 2008 року використовують різноманітні педагогічні теорії та підходи: коннективізм, формальне, неформальне та інформальне навчання, соціальне навчання  тощо.
Глава 8. «Методи та моделі курсу» (Кухаренко В.М.) представляє моделі змішаного навчання, докладно розглядаються особливості перевернутого класу та мікро-навчання і нано масові відкриті он-лайн курси (NOOC). Наведена інформація про універсальний дизайн для навчання (УДН), який, як правило, використовується на інтуїтивному рівні, та перевернутий клас.
У дистанційному навчанні дуже рідко розглядаються питання формування критичного мислення студента, тому з цими поняттями можна познайомитись у главі 9. «Модель формування критичного мислення студента через читання та письмо» (Олійник Т.О.). Критичне мислення розглянуто як інструментальна складова освіти суспільства знань, проаналізовані проблеми формування критичного мислення особистості в стратегіях формування відкритого інформаційного суспільства. Надані методичні рекомендації формування критичного мислення, відповідального ставлення студентів до власного навчання, особливості оцінювання навчальних досягнень студентів, використання портфоліо для вимірювання рівня навчальних досягнень у відповідності до таксономія педагогічних цілей Блума.
Останні часом набуває популярності використання гейміфікації у навчанні, що і було розглянуто у главі 10 «Гейміфікація у змішаному навчанні» (Столяревська А.Л.). Розглянуті: історія та основи гейміфікації, навчання та мотивація, навчання та зворотний зв'язок, гейміфікація і великі дані, ігрові елементи, розробка гейміфікованої системи, методики гейміфікації. У главі наведені приклади гейміфікованих систем  Knewton  та приклад створення гейміфікованого елемента.  У  додатках аналізується різниця між грою і гейміфікацією та наведено 47 механік.
«Інструменти для змішаного навчання» (Кухаренко В.М.) наведено у главі 11. Розглянуті особливості формування персонального навчального середовища та роль хмарних технологій у навчанні. Наведені хмарні технології для створення, редагування інтерактивного відео з тестуванням та коментуванням, сервіси для створення інфографіки
Глава 12. «Змішаний навчальний процес» (Кухаренко В.М.) присвячена організації, умовам впровадження, факторам впливу змішаного навчання, інституційному потенціалу і готовності. Розглядаються нові ролі тьюторів у змішаному навчанні: майстер у студії, адміністратор навчання, консьєрж, куратор навчання. Велику роль у будь-якому навчанні грає оцінка якості, де враховуються мотивація, рефлексія, рейтингова оцінка знань і діяльності, стандарти змішаного курсу.
У главі 13. наведені «Приклади використання методики «перевернутого навчання» в діяльності педагогів різних країн» (Бугайчук К.Л.), зроблені висновки та узагальнення, надані поради щодо використання методики «перевернутого навчання».
Досвід використання змішаного навчання Проблемної лабораторії дистанційного навчання наведено у главі 14. «Особливості та можливості використання змішаного навчання у навчальному шкільному процесі» (Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г.). Визначені важливі складники навчального процесу при проведенні для школярів дистанційних курсів «Історія України», «Практичний курс психології старшокласників», наведені особливості змішаного навчання у школі.

У главі 15. «Модель організації змішаного навчання з технічних дисциплін» (Березенська С.М., Олійник Н.Ю.) наведені теоретичні засади побудови моделі змішаного навчання технічних дисциплін, моделювання в організації змішаного навчання та визначена модель змішаного навчання технічних дисциплін 

Вихід з друку планується у червні 2016 р.

суббота, 9 января 2016 г.

Блоги учасників курсу "Куратор змісту - 4" у 2015 році

Ольга Мішина Технические новинки в библиотеке http://ola-mishina.blogspot.com/
Світлана Антонюк Використання цифрових технологій для навчання та розвитку дітей молодшого віку http://mamafest21.blogspot.com/
Ирина Селезнёва  Использование информационных технологий для  изучения проблем детского чтения http://detskoechtenie.blogspot.com/
 Светлана Петрасова E-learning: формирование образовательного пространства http://curator-content2015.blogspot.com/
 Виктория Евмина Наукова комунікація http://evminav.blogspot.com/
Людмила Понкратова Організація роботи бібліотеки щодо впровадження ІКТ у навчально-виховний процес http://bibliotekacoledg.blogspot.com/
Наталия Стрелец Бібліотечний репозитарій http://bibliorepository.blogspot.com/
Ирина Карнаух Наукоїд. Наукоед http://darmoedka.blogspot.com/
Ирина Быстрова Позитивний імідж бібліотеки http://bystrovalibrary.blogspot.com/
Марина Бутенко Информационная культура пользователей библиотеки http://bibliostudentka.blogspot.com/
 Татьяна Маликова  Реклама и привлекательность современной библиотеки http://biblionovosti2015.blogspot.com/
 Светлана Лукьянчук Библиотека вуза в медиапрстранстве http://s-lukyanchuk.blogspot.com/
 Марина Никульникова  Реклама та імідж бібліотеки http://lisbibrti.blogspot.com/
 Юлия Чередникова Використання інформаційних технологій для залучення молодіжної аудиторії в бібліотеку http://vishnya2.blogspot.com
Ольга Литвиненко Електронне навчання http://kurator4.blogspot.com/
 Ирина Загоруйко информационные технологии в библиотеке http://it-libraryhneu.blogspot.com/















































Проект здійснено за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США