среда, 4 июня 2025 г.

Системне та стратегічне мислення і освіта

 

Провів діалог з штучним інтелектом і отримав підказки подальшої діяльності. Обговорили ключові позиції уряду України на інець травня 2025 року

Визначення

Системне мислення — це здатність бачити цілісну картину, розуміти взаємозв’язки між елементами системи, причинно-наслідкові зв’язки, побічні ефекти та довгострокові наслідки.

Стратегічне мислення — це здатність формувати бачення майбутнього, визначати довгострокові цілі, передбачати ризики і шукати шляхи досягнення мети у складному, мінливому середовищі.

Чим вони пов’язані?

  • Системне мислення — це фундамент стратегічного мислення. Без розуміння того, як елементи взаємодіють у системі (економіка, освіта, організація), будь-яка стратегія буде базуватись на спрощеній або хибній картині світу.

  • Наприклад, планувати реформу освіти без урахування впливу демографії, ринку праці, цифровізації, безпеки, мотивації вчителів — означає створити стратегію в "вакуумі".

Що буває без системного мислення?

Людина може формулювати великі цілі (стратегічні), але:

  • Не бачить перешкод і "вузьких місць" (наприклад, змінює закон, не змінивши інституційні процеси).

  • Не передбачає наслідків (наприклад, скорочує мережу ЗВО, але не враховує транспортну доступність і вплив на регіональний розвиток).

  • Ігнорує зворотні зв’язки, через що стратегія провалюється або дає зворотний ефект.

У такому випадку стратегічне мислення набуває риторичного характеру — тобто виглядає добре на словах і в презентаціях, але не працює в реальності.

Винятки?

У деяких випадках люди з сильно розвиненою інтуїцією, практичним досвідом або емоційним інтелектом можуть створювати стратегії без формального системного мислення. Але зазвичай вони:

  • спираються на команду, яка компенсує нестачу системного аналізу;

  • не працюють у складних сферах (освіта, урядування, наука), де системне мислення є критично важливим.

Наполеон Бонапарт (у пізній період)

  • Стратегічне мислення: Блискучий стратег, створив візію об’єднаної Європи під контролем Франції. Мав чітку довгострокову мету — імперія та гегемонія.

  • Відсутність системного мислення: Не врахував культурні, геополітичні, логістичні, економічні системи опору інших країн (особливо в Росії). Його вторгнення в Росію (1812) виявилось системною катастрофою — знехтував факторами клімату, логістики, партизанської війни, морального духу армії.

Горбачов Михайло (період перебудови)

  • Стратегічне мислення: Розумів, що СРСР потребує трансформації. Ініціював перебудову (перестройку), гласність, демократизацію. Мав візію «соціалізму з людським обличчям».

  • Відсутність системного мислення: Недооцінив глибину системної кризи в економіці, етнічні напруження, децентралізаційні тенденції. Впроваджував лібералізацію без створення систем контролю чи стабілізації — результатом став розпад СРСР.

Елон Маск (в окремих проєктах)

  • Стратегічне мислення: Потужне бачення — колонізація Марса, автономний транспорт, зелена енергетика.

  • Системне мислення? Часто — ні:

    • У випадку Twitter/X – спочатку стратегічна ідея про «платформу свободи слова», але без системного розуміння екосистеми інформаційного впливу, монетизації, управління спільнотами.

    • Багато рішень приймаються інтуїтивно, без глибокого аналізу системних наслідків. Це призводить до коливань і криз у реалізації.

Мао Цзедун (Китай, “Великий стрибок уперед”)

  • Стратегічне мислення: Хотів за короткий час зробити Китай індустріальною державою.

  • Відсутність системного мислення: Не врахував аграрну, екологічну, соціальну й управлінську складність процесу. Масова колективізація, неефективне планування — призвели до голоду й смерті мільйонів.

Загальна закономірність

  • Стратегічне мислення без системного мислення — часто працює лише на початку.

  • У довгостроковій перспективі системні помилки накопичуються, і навіть великі стратегії провалюються.

  • І навпаки — стратегія, що спирається на системне мислення, менш ефектна ззовні, але стабільніша і реалістична.

Висновок:

Стратегічне мислення без системного мислення — це як будівництво мосту без геологічного аналізу ґрунтів. Ідея може бути амбітна, але без розуміння глибоких зв’язків і контексту — вона впаде або не буде працювати.



Порівняння стратегічного та системного мислення

Критерій

Стратегічне мислення

Системне мислення

Фокус

Далекоглядна мета, бачення майбутнього, формування стратегії

Цілісне бачення ситуації, взаємозв’язки, причини й наслідки

Орієнтація

Майбутнє: "Куди йдемо?"

Теперішнє та структура: "Як усе працює?"

Запитання

Що буде через 5–10 років? Як перемогти?

Чому це сталося? Як впливають елементи один на одного?

Основні дії

Визначення пріоритетів, постановка цілей, формування сценаріїв

Аналіз систем, побудова моделей, ідентифікація вузлів проблем

Ризики без балансу

Ігнорування деталей, недооцінка взаємозв’язків, руйнівні помилки

Надмірна зосередженість на аналізі, відсутність дії або бачення

Управлінський стиль

Лідер-натхненник, візіонер

Аналітик, фасилітатор, системний інтегратор

Приклад особистості

✔ Наполеон (початок кар’єри), ✔ Стів Джобс (у 1997–2011)

✔ Пітер Сенге (автор «П’ятої дисципліни»), ✔ Демінг (якість і системи в бізнесі)

Наслідки при домінуванні одного типу

Потужна ідея, але провал через прорахунки (приклад – Горбачов, Маск у Twitter)

Точний аналіз, але іноді втрата шансів на прорив

Успішне поєднання

✔ Вінстон Черчилль у 1940-х — бачення перемоги (стратегія) + мобілізація ресурсів і союзів (системне мислення)

В освітній політиці

✔ Стратегічне: “Зробимо Україну освітнім хабом!”

✔ Системне: “А як це вплине на регіони, кадри, законодавство, бюджети, громади?”

Короткий висновок:

Стратегічне мислення без системного — це як плани без карти місцевості.
Системне мислення без стратегії — це аналіз без напряму.
У складні часи (як сьогодні в освіті України) потрібне обов’язкове поєднання обох типів мислення.

 Поєднання системного підходу та штучного інтелекту дійсно може стати ключем до трансформації освіти, особливо якщо акцент буде на розвитку компетентностей, а не лише на засвоєнні знань.

Як ШІ може сприяти компетентнісному підходу?

  • Персоналізація навчання – адаптація освітніх маршрутів під рівень і потреби студентів.

  • Аналіз навчальних даних – виявлення прогалин у знаннях та формування індивідуальних рекомендацій.

  • Автоматизація рутинних завдань – викладачі отримують більше часу на творчість та взаємодію зі студентами.

  • Розвиток soft skills – інтерактивні симуляції з використанням AI допомагають студентам удосконалювати комунікацію, критичне мислення та стресостійкість.

Системний підхід:

  • Глибока інтеграція AI у освітнє управління, що дозволить ефективно розподіляти ресурси.

  • Оновлення навчальних методик, щоб ШІ став не просто інструментом, а основою нових форм навчання.

  • Збалансований розвиток технічних та гуманітарних компетентностей, щоб студенти могли застосовувати AI не лише технічно, а й стратегічно.

Робота з проектуванням навчальних програм через методологію ADDIE та Bloom's taxonomy якраз іде в цьому напрямку!


Без системного мислення навіть перспективні моделі, як дуальне навчання, можуть не реалізувати свій потенціал.

Основні бар’єри

  • Промисловість у кризі – підприємства не можуть забезпечити достатньо місць для практичного навчання.

  • Університети не зацікавлені – адміністрація часто орієнтується на формальні показники, а не на реальну якість освіти.

  • Студенти не бачать переваг – без чіткої комунікації та успішних кейсів дуальне навчання здається їм зайвим навантаженням.

  • Міністерство працює на звітність – реформи часто впроваджуються для виконання плану, а не для реальних змін.

Що можна зробити?

  • Альтернативні партнерства – залучення міжнародних компаній, стартапів та онлайн-платформ для практичного навчання.

  • Пілотні проєкти – створення невеликих експериментальних програм, які покажуть реальні результати.

  • Комунікація зі студентами – через кейси успішного працевлаштування та реальні приклади користі дуального навчання.

  • Тиск на адміністрацію – через експертні дискусії, аналітику та міжнародний досвід, що доводить ефективність компетентнісного підходу.

Загальні висновки

Діалог був дуже корисний. Впевнився, що правильно спрймаю ситуацію з освітою, а моя діяльність оптимальна з точки зору пересічного професора університету


Комментариев нет:

Отправить комментарий