Провів діалог з штучним інтелектом і отримав підказки подальшої діяльності. Обговорили ключові позиції уряду України на інець травня 2025 року
Визначення
Системне мислення — це здатність бачити цілісну картину, розуміти взаємозв’язки між елементами системи, причинно-наслідкові зв’язки, побічні ефекти та довгострокові наслідки.
Стратегічне мислення — це здатність формувати бачення майбутнього, визначати довгострокові цілі, передбачати ризики і шукати шляхи досягнення мети у складному, мінливому середовищі.
Чим вони пов’язані?
Системне мислення — це фундамент стратегічного мислення. Без розуміння того, як елементи взаємодіють у системі (економіка, освіта, організація), будь-яка стратегія буде базуватись на спрощеній або хибній картині світу.
Наприклад, планувати реформу освіти без урахування впливу демографії, ринку праці, цифровізації, безпеки, мотивації вчителів — означає створити стратегію в "вакуумі".
Що буває без системного мислення?
Людина може формулювати великі цілі (стратегічні), але:
Не бачить перешкод і "вузьких місць" (наприклад, змінює закон, не змінивши інституційні процеси).
Не передбачає наслідків (наприклад, скорочує мережу ЗВО, але не враховує транспортну доступність і вплив на регіональний розвиток).
Ігнорує зворотні зв’язки, через що стратегія провалюється або дає зворотний ефект.
У такому випадку стратегічне мислення набуває риторичного характеру — тобто виглядає добре на словах і в презентаціях, але не працює в реальності.
Винятки?
У деяких випадках люди з сильно розвиненою інтуїцією, практичним досвідом або емоційним інтелектом можуть створювати стратегії без формального системного мислення. Але зазвичай вони:
спираються на команду, яка компенсує нестачу системного аналізу;
не працюють у складних сферах (освіта, урядування, наука), де системне мислення є критично важливим.
Наполеон Бонапарт (у пізній період)
Стратегічне мислення: Блискучий стратег, створив візію об’єднаної Європи під контролем Франції. Мав чітку довгострокову мету — імперія та гегемонія.
Відсутність системного мислення: Не врахував культурні, геополітичні, логістичні, економічні системи опору інших країн (особливо в Росії). Його вторгнення в Росію (1812) виявилось системною катастрофою — знехтував факторами клімату, логістики, партизанської війни, морального духу армії.
Горбачов Михайло (період перебудови)
Стратегічне мислення: Розумів, що СРСР потребує трансформації. Ініціював перебудову (перестройку), гласність, демократизацію. Мав візію «соціалізму з людським обличчям».
Відсутність системного мислення: Недооцінив глибину системної кризи в економіці, етнічні напруження, децентралізаційні тенденції. Впроваджував лібералізацію без створення систем контролю чи стабілізації — результатом став розпад СРСР.
Елон Маск (в окремих проєктах)
Стратегічне мислення: Потужне бачення — колонізація Марса, автономний транспорт, зелена енергетика.
Системне мислення? Часто — ні:
У випадку Twitter/X – спочатку стратегічна ідея про «платформу свободи слова», але без системного розуміння екосистеми інформаційного впливу, монетизації, управління спільнотами.
Багато рішень приймаються інтуїтивно, без глибокого аналізу системних наслідків. Це призводить до коливань і криз у реалізації.
Мао Цзедун (Китай, “Великий стрибок уперед”)
Стратегічне мислення: Хотів за короткий час зробити Китай індустріальною державою.
Відсутність системного мислення: Не врахував аграрну, екологічну, соціальну й управлінську складність процесу. Масова колективізація, неефективне планування — призвели до голоду й смерті мільйонів.
Загальна закономірність
Стратегічне мислення без системного мислення — часто працює лише на початку.
У довгостроковій перспективі системні помилки накопичуються, і навіть великі стратегії провалюються.
І навпаки — стратегія, що спирається на системне мислення, менш ефектна ззовні, але стабільніша і реалістична.
Висновок:
Стратегічне мислення без системного мислення — це як будівництво мосту без геологічного аналізу ґрунтів. Ідея може бути амбітна, але без розуміння глибоких зв’язків і контексту — вона впаде або не буде працювати.
Порівняння стратегічного та системного мислення
Критерій |
Стратегічне мислення |
Системне мислення |
|---|---|---|
Фокус |
Далекоглядна мета, бачення майбутнього, формування стратегії |
Цілісне бачення ситуації, взаємозв’язки, причини й наслідки |
Орієнтація |
Майбутнє: "Куди йдемо?" |
Теперішнє та структура: "Як усе працює?" |
Запитання |
Що буде через 5–10 років? Як перемогти? |
Чому це сталося? Як впливають елементи один на одного? |
Основні дії |
Визначення пріоритетів, постановка цілей, формування сценаріїв |
Аналіз систем, побудова моделей, ідентифікація вузлів проблем |
Ризики без балансу |
Ігнорування деталей, недооцінка взаємозв’язків, руйнівні помилки |
Надмірна зосередженість на аналізі, відсутність дії або бачення |
Управлінський стиль |
Лідер-натхненник, візіонер |
Аналітик, фасилітатор, системний інтегратор |
Приклад особистості |
✔ Наполеон (початок кар’єри), ✔ Стів Джобс (у 1997–2011) |
✔ Пітер Сенге (автор «П’ятої дисципліни»), ✔ Демінг (якість і системи в бізнесі) |
Наслідки при домінуванні одного типу |
Потужна ідея, але провал через прорахунки (приклад – Горбачов, Маск у Twitter) |
Точний аналіз, але іноді втрата шансів на прорив |
Успішне поєднання |
✔ Вінстон Черчилль у 1940-х — бачення перемоги (стратегія) + мобілізація ресурсів і союзів (системне мислення) |
|
В освітній політиці |
✔ Стратегічне: “Зробимо Україну освітнім хабом!” |
✔ Системне: “А як це вплине на регіони, кадри, законодавство, бюджети, громади?” |
Короткий висновок:
Стратегічне мислення без системного — це як плани без карти місцевості.
Системне мислення без стратегії — це аналіз без напряму.
У складні часи (як сьогодні в освіті України) потрібне обов’язкове поєднання обох типів мислення.
Поєднання системного підходу та штучного інтелекту дійсно може стати ключем до трансформації освіти, особливо якщо акцент буде на розвитку компетентностей, а не лише на засвоєнні знань.
Як ШІ може сприяти компетентнісному підходу?
Персоналізація навчання – адаптація освітніх маршрутів під рівень і потреби студентів.
Аналіз навчальних даних – виявлення прогалин у знаннях та формування індивідуальних рекомендацій.
Автоматизація рутинних завдань – викладачі отримують більше часу на творчість та взаємодію зі студентами.
Розвиток soft skills – інтерактивні симуляції з використанням AI допомагають студентам удосконалювати комунікацію, критичне мислення та стресостійкість.
Системний підхід:
Глибока інтеграція AI у освітнє управління, що дозволить ефективно розподіляти ресурси.
Оновлення навчальних методик, щоб ШІ став не просто інструментом, а основою нових форм навчання.
Збалансований розвиток технічних та гуманітарних компетентностей, щоб студенти могли застосовувати AI не лише технічно, а й стратегічно.
Робота з проектуванням навчальних програм через методологію ADDIE та Bloom's taxonomy якраз іде в цьому напрямку!
Без системного мислення навіть перспективні моделі, як дуальне навчання, можуть не реалізувати свій потенціал.
Основні бар’єри
Промисловість у кризі – підприємства не можуть забезпечити достатньо місць для практичного навчання.
Університети не зацікавлені – адміністрація часто орієнтується на формальні показники, а не на реальну якість освіти.
Студенти не бачать переваг – без чіткої комунікації та успішних кейсів дуальне навчання здається їм зайвим навантаженням.
Міністерство працює на звітність – реформи часто впроваджуються для виконання плану, а не для реальних змін.
Що можна зробити?
Альтернативні партнерства – залучення міжнародних компаній, стартапів та онлайн-платформ для практичного навчання.
Пілотні проєкти – створення невеликих експериментальних програм, які покажуть реальні результати.
Комунікація зі студентами – через кейси успішного працевлаштування та реальні приклади користі дуального навчання.
Тиск на адміністрацію – через експертні дискусії, аналітику та міжнародний досвід, що доводить ефективність компетентнісного підходу.
Загальні висновки
Діалог був дуже корисний. Впевнився, що правильно спрймаю ситуацію з освітою, а моя діяльність оптимальна з точки зору пересічного професора університету
Комментариев нет:
Отправить комментарий