Дистанційне навчання для керівників

Світова практика розвитку дистанційного навчання показує, що успішність впровадження системи дистанційного навчання суттєво залежить від підтримки завідувачів кафедр, деканів. Тому Проблемна лабораторія дистанційного навчання НТУ «ХПІ» планує запустити чотирьохтижневий відкритий дистанційний курс для керівників. Нижче наведений приблизний опис цього курсу по тижнях.

1. Сучасна освіта

У цьому розділі будуть розглянуті основні визначення, як останнім часом використовуються у сучасній освітній літературі: хмарні обчислення (технології), програма як сервіс (SAAS), платформа як сервіс (PAAS), інфраструктура як сервіс (IAAS).

Наприклад, у технології SAAS програмне забезпечення відстежується і контролюється розробником; управління версіями спрощено; мінімізоване розповсюдження вірусів; вихідні дані і отримані файли можна зберігати, управляти централізовано на серверах розробника; можна працювати на простих конфігураціях комп'ютерів. Це дозволяє використовувати різноманітні мобільні пристрої та гаджети студентів («Принеси свій пристрій» - BYOD).

Відкритість програмного забезпечення впливає на організаційні засади освіти і поширюється використання відкритих освітніх ресурсів (під егідою ЮНЕСКО http://www.col.org/resources/publications/Pages/detail.aspx?PID=364), відкритих онлайн курсів, що дозволяє залучити до навчального процесу широкі верстви населення. Навчання стає масовим і вже нікого не дивує наявність в мережі великої кількості масових відкритих онлайн курсів (МООС, що читається як «мук»), наприклад, Прометеус (http://prometheus.org.ua/)

Технології змінюють життя і можливості отримання інформації. Кількість інформації постійно збільшується, що створює проблеми її переробки. Але як відмічає Клей Ширкі «Немає інформаційного перевантаження, є погані фільтри». Наша діяльність в мережі вже залежить від вміння вибрати (знайти) куратора змісту. Це людина, яка збирає, класифікує, аналізує та опрацьовує великі обсяги інформації відповідного тематичного напряму для користувачів мережі. Таких людей поки що не так багато, їх треба готувати, а пересічного користувача мережі   навчити їх визначати.

Сучасний розвиток технологій змінює діяльність людини у суспільстві, зникають одні професії, виникають інші. Наприклад, робочі навички 2020 р. будуть такими (http://www.slideshare.net/alexmolchanow/ss-34019566): неординарне мислення; соціальний інтелект; інноваційне та адаптивне мислення; міжкультурна компетентність; алгоритмічне мислення; уміння фільтрувати зайву інформацію; уміння працювати з сучасними медіа; уміння працювати віддалено. Ці навички потрібні і у теперішній час, але у 2020 році відсоток робітників з такими навичками повинен бути набагато вищим.

Тому повинна змінюватись і освіта, в якій повинна бути переосмислена ролі вчителів, відбутися зрушення до глибокого навчання, приділятися увага відкритим освітнім ресурсам (ВОР), поширене використання змішаного (гібридного) навчання, використовуватись інтуїтивні технології, переосмислена роботи школи.

Будуть змінюватись і навички викладача, крім відомих навичок (https://www.examtime.com/blog/teaching-skills/): обов'язковість, базова педагогічна підготовка, вміння організації навчального процесу, толерантність, гарний оповідач, відкритість до питань, будуть важливими інноваційні та соціальні навички, технологічний ентузіазм та зацікавленість і майстерність.

Рис. 1 Система підготовки викладача

На даному етапі освіти вже не можна уявити без дистанційного чи електронного навчання, яке базується на дистанційному курсі та дистанційному навчальному процесі. Дистанційний курс   це запланована викладачем діяльність для засвоєння структурованої інформації. Дистанційний навчальний процес   це відтворення традиційного навчального процесу засобами ІКТ (спілкування, співробітництво, співтворчість, самостійна робота тощо).

На практиці використовується вже три покоління дистанційної педагогіки, як три рівня навчання: когнітивістська / біхевіористська, яка сформувалась до 2000 р., соціальна конструктивістська (2000-2008 рр) та коннективістська, яка з’явилась після 2008 р. і зараз знаходиться у стадії формування.

Базою дистанційного навчання є сучасні педагогічні теорії, технічне забезпечення, інформаційні технології, система підвищення кваліфікації викладачів, пропедевтична підготовка студента та система контролю.

Найближчим часом мають з’явитися коннективістські МООС (сМООС) для підготовки магістрів, аспірантів та у системі підвищення кваліфікації. Особливостями такого курсу є: великий обсяг неструктурованої інформації, особиста мета учасника курсу, свобода діяльності студента, відсутність контролю, учасник курсу – і вчитель і учень, поява спільноти практики.
Все це створює умови формування сучасного електронного університету (рис. 2), в якому відбувається повний цикл від підготовки абітурієнтів, формування базових умінь з фундаментальних дисциплін, загально-фахової підготовки до випуску фахівців різних спеціальностей та підвищення їх кваліфікації.

Рис.2 Сучасний університет

2. Дистанційні курси

На даному етапі використовуються три типи дистанційних курсів. У першому типі діяльність студента спрямована на засвоєння часто повторюваних завдань, відповіді яких зумовлені. Вони характерні для перших курсів університету. У другому типі дистанційних курсів викладач взаємодіє зі студентами, направляючи їх навчання. Така діяльність відбувається при загально-фаховій та фаховій підготовці бакалавра. Для магістерської підготовки (третій тип) навчальний процес проводять провідні вчені в конкретних областях з використанням сучасних засобів комунікації. Це може бути або конструктивістський або коннективістський курс.

Для створення дистанційного курсу та проведення дистанційного навчального процесу використовується система управління навчальним процесом – LMS. Сучасні LMS створюють всі умови для формування для студента та викладача комфортного середовища на базі сучасних інформаційних технологій. Завдання керівника – слідкувати за тим, щоб таке комфортне середовище існувало.

На даному етапі найбільшого поширення в університетах набуло середовище LMS Moodle, яке надає можливість представити дистанційний курс за темами або планувати діяльність студента потижнево. У корпораціях практично використовують так звані слайдові курси. Це пов’язано з тим, що у студента треба сформувати конкретні практичні навички виконання діяльності на робочому місці. Для виконання творчих завдань, обговорення проблемних питань такі середовища, як правило, використовувати складно.

У середовищі Moodle найпоширенішим форматом є тижневий, зручний для планування діяльності студента. У вступній частині курсу повинні бути присутніми такі елементи: новини курсу; передмова (інформація про курс, автори курсу, тьютор, мета, результати), потижнева програма курсу з необхідними джерелами, головний глосарій, рекомендується додавати відео про курс, презентацію курсу. Як правило, тут розміщується форум для питань та відповідей.
Кожне тижневе заняття повинно вказувати на дати тижня, мати назву та мету заняття. Мета заняття повинна вказувати на діяльність, яку виконує студент. Крім того необхідно навести презентацію до розділу та план роботи на тиждень. Теоретичний матеріал може подаватися окремими сторінками у html або pdf форматі. Використання формату doc неприпустимо. Якщо треба контролювати режим роботи студентів з текстом, можна використати елемент середовища «лекція». Коли сторінок стає багато – можна використати елемент «книга».
Середовище передбачає різноманітні види діяльності: форуми завдання, тести, опитування, семінар, чат тощо. До виконання завдань рекомендується створювати або використовувати готові відеотьюторіали.

В кінці тижневого заняття наводиться сторінка з рекомендованими джерелами, ресурсами, сайтами).

Всі інформаційні матеріали тижневого заняття повинні бути структурованими з використанням мультимедіа.

Наявність дистанційного курсу дозволяє організувати змішане навчання   офіційна програма навчання, в якій студент навчається в аудиторії і через Інтернет (30% -70%) з деякими елементами студентського контролю над часом, місцем, маршрутом і темпом навчання. Одна з найбільш поширених моделей змішаного навчання – перевернутий клас, коли студенти вдома обробляють теоретичний матеріал (текст, відео), а в аудиторії виконують практичні завдання, проводять обговорення теоретичного матеріалу.

3. Особливості дистанційного навчального процесу

Розробка дистанційного курсу – це виконання проекту за етапами ADDIE: аналіз (Analyzing) потреб організації; проектування (Designing) системи для потреб організації; розвиток (Developing)системи з використанням аналізу вихідних даних; виконання (Implementing) процесів системи; оцінка (Evaluating) проекту створення та виконання.

Велику роль у дистанційному навчання відіграє правильно визначена мета окремого завдання і курсу в цілому. Мета навчання - це та поведінка, ті  знання, вміння та навички, які повинен продемонструвати студент, щоб його можна було назвати «компетентним» та опис очікувані результатів навчання, а не сам навчальний процес. Мета навчання має три складові: виконання (Що саме зможе робити студент?), умови (При яких умовах він це зможе робити?), критерії (Як добре він це зможе робити?). Це означає, що при визначені мети у курсі заборонено використовувати дієслова, що визначають стан: розуміти, знати, вміти, цінувати, бути знайомим, відчувати, бачити.

Мета завдання може бути класифікована за таксономією Блума (рис. 3). Модифікована таксономія Блума, яка показує, що знання можуть бути фактичними, концептуальними, процедурними, мета знаннями, дозволяє показати яку діяльність виконує студент та викладач на кожному рівні, сформулювати питання та тестові завдання, проаналізувати рефлексію студента та викладача та визначити результативність навчального курсу.

Рис. 3. Таксономія Блума

Важливо у дистанційному курсі організувати не тільки індивідуальне виконання завдань а й дискусії і співпраця. Все це потребує відповідної підготовки як викладача, так і студента. Правильно організоване спілкування проходить етапи: доступ і мотивація, соціалізація, обмін інформацією, конструювання знань та розвиток, і на кожному етапі вимагає підтримки викладача.

Головним результатом дистанційного навчального процесу – є якість навчання, яка забезпечується через заохочення контактів між студентами і викладачем, розвиток співробітництва студентів, використання активних засобів навчання, швидкий зворотний зв'язок, ефективне використання часу, високу мотивація, врахування здібностей студентів та використання індивідуальних маршрутів навчання.

Оцінка якості дистанційного навчання може бути виконана різними методами, наприклад, з використанням таксономії Блума, або за методом Кіркпатрик: аналіз емоцій слухача, знань, які отримав слухач, змін у поведінці на робочому місці та оцінка керівником.

4. Планування дистанційних курсів, портфоліо

Для керівника важливо вміти проектувати дистанційний курс, тому пропонується підготувати проект найскладнішого для кафедри дистанційного курсу «Вступ до фаху». Це пов’язано з тим, що для школяра важливо отримати інформацію про сучасний стан фахової області та її майбутнє, опис спеціальності та словник спеціальності, спеціалізації та перелік фахових дисциплін. Історія спеціальності та кафедри їх практично не цікавить.

Школярі у курсі хотіли б в першу чергу виконувати завдання з фаху та творчі завдання, проходити вхідні та тематичні тести, анкетування, виконувати групові проекти та проходити мікроуроки. Найменшою популярністю є формулювання питань.

Дистанційний курс «Вступ до фаху»   це діалог з абітурієнтом та їх батьками щодо вибору фаху, демонстрація сучасного стану та тенденцій розвитку фаху, допомога в опануванні найпростішої фахової діяльності, сприяння вибору напряму фахової підготовки та підготовка до навчального процесу в університеті.

Рекомендована така характеристика курсу: тривалість 4-5 тижнів, діяльність протягом тижня – 2-4 години, знайомство (форум, анкети), яскравий різноманітний інформаційний матеріал (текст, графіка, інфографіка, відео), різноманітна діяльність (тести, завдання, обговорення проблем, досліди,

Діяльність у курсі може бути такою: вхідний тест, обговорення проблемних питань у форумі та вебінарі проведення дослідів вдома, використання бейджів для заохочення, винахідництво, творчі завдання, вихідне  тестування та опитування

Дистанційний курс «Вступ до фаху» є обов’язковим для студентів першого курсу. Крім цього курсу студентам пропонується дистанційний курс «Портфоліо студента» (рис. 4). Завдання керівника – пояснити студентам важливість ведення порт фоліо протягом навчання в університеті, організувати процес роботи над портфоліо та його супроводження.

Рис. 4 Портфоліо студента

5. Практична діяльність керівника

Протягом підвищення кваліфікації керівник має засвоїти таку практичну діяльність:

• Створення персональної навчальної мережі, отримати навички роботи з науко метричними бібліотечними базами, репозитарієм університету;
• Отримати навички роботи з картами пам’яті, створення тестів, відео, проведення вебінарів;
• Отримати навички супроводження дистанційних курсів у системі Moodle, аналізу статистики діяльності студента у курсі;
• Скласти програму курсу «Вступ до фаху», формувати мету завдань, визначати базові розділи шкільної програми для своєї спеціальності, супроводжувати порт фоліо студента.

Відкритий дистанційний курс «Дистанційне навчання для керівника» планується запустити у вересні-жовтні 2016 року. Слухачі, які є керівниками кафедр або підрозділів університету і успішно виконали всі завдання курсу, отримають сертифікат НТУ «ХПІ».