Про пілотний відкритий онлайн курс "Змішане навчання 2017"

5 червня закінчився пілотний відкритий онлайн курс «Змішане навчання». Анкетування у  FaceBook виявило 318 бажаючих пройти цей курс, але записалося тільки 218 слухачів, у більшості - вчителі шкіл. Тривалість роботи слухачів протягом тижня  складала 6-8 годин.

Наведений нижче графік показує активність слухачів у курсі, кількість активних учасників традиційно зменшується і на виході ми маємо 48 активних слухачів. Повністю виконали програму курсу 18 слухачів. Для доопрацювання надано додатково два тижні.

Рис.  Кількість учасників у курсі по тижнях

Мої враження від проведеного курсу:

1. Слухачі курсу – це ентузіасти, які у себе в школі практично не користуються підтримкою.
2. Вчителі у курсі орієнтовані на співпрацю.
3. Вчителі дуже спрощено розуміють змішане навчання. Це просто очне навчання з підтримкою дистанційних технологій.
4. Матеріали до уроків представлено у більшості на сайті Google. Норм представлення дистанційного курсу немає, кожен вчитель обирає свій стиль. Орієнтація на сайті ускладнена і тільки наявність очних занять допомагає учню там орієнтуватись.
5. Вчителям важко конкретизувати діяльність учня і сформулювати мету. Таксономію Блума знають не всі.
6. Як правило, у завданнях в першу чергу описують тільки свою мету.
7. Для тестування використовують форми Google, тому кількість питань обмежена, немає випадкового вибору з бази даних. Немає автоматичного оцінювання проходження тесту.
8. Мають великий досвід створення презентацій і легко переходять до створення на їх базі відео.
9. Не розуміють переваг оцінювання, які є у Moodle, роблять все вручну
10. Опис методів навчання у курсі для використання у своєму курсі не працює. Потрібен приклад. У більшості використовують свої наробки. У запропоновані методи, як правило, додають багато зайвої діяльності, що може ускладнювати діяльність учня

Вихідне опитування показало, що головним зауваженням до курсу є відсутність прикладів використання методів навчання і тому виникало проблеми їх використання у своєму навчальному процесі. На жаль, виникало багато проблем з використання Moodlecloud, для якого поки що мало відеотьюторіалів.

Як побажання від слухачів була пропозиція створити шаблон дистанційного курсу для змішаного навчання.

Додатково у курсі відбулася дискусія «Чи потріно змішане навчання у середній школі». Результати дискусії будуть опубліковані у блозі пізніше.

Оцінка слухачами складових курсу за 10 бальною шкалою

1. робота тьютора - 9,69
2. вебінари  - 9,46
3. дизайн курсу - 9,23
4. загальна оцінка - 9,08
5. завдання - 8,75
6. теоретичний матеріал - 8,38
7. інструкції до завдань - 7,92

Це треба знати дослідникам дистанційного навчання

Trends in Distance Education Research: A Content Analysis of Journals 2009-2013

Aras Bozkurt, Ela Akgun-Ozbek, Sibel Yilmazel, Erdem Erdogdu, Hasan Ucar, Emel Guler, Sezan Sezgin, Abdulkadir Karadeniz, Nazife Sen-Ersoy, Nil Goksel-Canbek, Gokhan Deniz Dincer, Suleyman Ari, and Cengiz Hakan Aydin 
Anadolu University, Turkey

http://www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/view/1953/3192#.VO28zA-ySy8.scoopit

Найбільш цитовані дослідники

Найбільш цитовані роботи дослідників

Висновки дослідження:

Потрібні дослідження у інформальному, неформальному середовищі навчання, відкритих освітніх ресурсах, МВОК для забезпечення широких можливостей для навчання.

Кому потрібно змішане навчання

 Змішане навчання є світовим трендом і вважається руйнівною технологією, яка змінить освіту. Тому змішане навчання інколи називають гібридним навчанням, підкреслюючи, що поєднання очного і дистанційного навчання може дати нову якість, спрацює синергетичний ефект.
У США було проведено опитування понад 100 000 студентів, які вчилися за різними формами (https://www.timeshighereducation.com/news/us-blended-learning-students-least-engaged-teaching). Очне та дистанційне навчання за 10-бальною шкалою отримали 8.25 та 8.42 відповідно. Змішане навчання отримало 7.7 (переважно дистанційно) та 8.04 (переважно очно).  На думку західних педагогів, поки що не знайдено ті варіанти змішування, які забезпечать високий рівень підготовки студентів.
Саме з цією метою з 24 квітня починається пілотний відкритий дистанційний курс "Змішане навчання" (http://dl.khpi.edu.ua/course/view.php?id=229). За результатами навчання у курсі буде сформовано повноцінний відкритий дистанційний курс, який можна буде використовувати для підвищення кваліфікації викладачів.
Шоститижнева програма курсу

1. Визначення змішаного навчання
2. Проектування змішаного навчання
3. Методи та моделі змішаного навчання
4. Інструменти змішаного навчання
5. Змішаний навчальний процес
6. Співпраця у навчанні. Оцінювання.

Інформація про набір розміщена у Facebook, Linkedin, Google+. Реєстраційну анкету заповнили 276 осіб. І ось що ми маємо:

Третина учасників має досвід проведення дистанційних курсів

Приблизно третина вже використовує змішане навчання у навчальному процесі, розподіл по школам та університетам приблизно однаковий

 Але хмарними технологіями учасники опитування використовуються, можна сказати, не дуже активно.

Найбіль цікава інформація - склад слухачів: більшість - це вчителі шкіл та коледжів - 67%, викладачів вищих навчальних закладів - 18%, все інше - це спіробітники корпоративного сектору, яким змішане навчання, схоже, не потрібно 

Більшість учасників вперше дізнались про діяльність Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ "ХПІ"

Не може бути «Де ми хочемо бути» без «Де ми зараз є»

Людина, яка планує створити дистанційний курс повинна мати відповідні базові вміння та навички. Це фахова підготовка (наприклад, вища освіта), інформаційна культура (вміння користуватись комп’ютером та працювати в Інтернет та соціальних мережа) та педагогічний досвід.

Все це загалом створює зону найближчого розвитку за Л. Виготським. У центрі розміщена зона, в якій розробник курсу почуває себе комфортно і може створювати новий продукт, у другій зоні він може працювати тільки з використанням інструкцій, третя зона йому не доступна. Завдання розробника дистанційного курсу – постійно розширювати зону найближчого розвитку.

Наступне – ми повинні розуміти, що таке дистанційне навчання. Дистанційне навчання – це дистанційний курс, в якому запланована викладачем діяльність по засвоєнню структурованої інформації, та дистанційний навчальний процес ‑ це проведення традиційного навчального процесу засобами ІКТ (спілкування, співробітництво, співтворчість, самостійна робота тощо)

Не може бути «Де ми хочемо бути» без «Де ми зараз є»

В процесі розробки дистанційного курсу використовуються різноманітні інструменти, які постійно трансформуються, зникають, змінюють статус. Щорічно Джейн Харт проводить опитування педагогічних працівників і визначає 100 найбільш популярних інструментів. У 2016 році вона визначила 200 інструментів. У звіті наводиться історія розвитку інструменті, умови розповсюдження (http://www.slideshare.net/janehart/top-100-tools-for-learning-2016).

Щорічно в мережі з’являються або нагадуються  нові терміни (наприклад: МООС, НаноМООС, змішане навчання, мікро навчання, формальне, неформальне, інформальне навчання, гейміфікація, персональний підхід до навчання, мобільне навчання, перевернуте навчання, куратор змісту), що мають відношення до дистанційного навчання. На жаль у вітчизняній літературі вони трактуються дуже вільно і не завжди відповідають розповсюдженому визначенню. Рекомендується користуватися першоджерелами, які, як правило, розміщені в англомовній мережі.   

Термін «Змішане (гібридне) навчання» уведено в 2006 році Бонком і Гремом в книзі «Довідник змішаного навчання». Це офіційна програма навчання, в якій студент навчається в аудиторії і через Інтернет (30% -70%) з деякими елементами студентського контролю над часом, місцем, маршрутом і темпом навчання.

Термін «Мікро-навчання» введений в 2004 році Герхардом Гасслером - спосіб, в якому поняття та ідеї представлені в дуже маленьких фрагментах, на дуже коротких тимчасових інтервалах. Один мікроурок – одна мета

Останнім часом стає популярним термін «Гейміфікація» - використання ігрових елементів і методів ігрового дизайну в неігрових контекстах; застосування підходів, характерних для комп'ютерних ігор, в програмних інструментах для неігрових процесів з метою залучення користувачів, підвищення їх залученості в рішення прикладних задач.

Змінюються і вимоги до робочих навичок. Очікується що у 2020 році будуть важливими неординарне мислення; соціальний інтелект; інноваційне та адаптивне мислення, міжкультурна компетентність, алгоритмічне мислення; уміння фільтрувати зайву інформацію та інші (http://www.slideshare.net/alexmolchanow/ss-34019566)

Постійно відбувається еволюція навчання (рис. 1). За останні 20 років ми пройшли шлях від традиційного навчання до навчання на робочому місці та за вимогою.

Рис. 1 Еволюція навчання

Актуальним стає розвиток суспільства знань, де переваги будуть надаватися знаннєвій роботі, персональному управлінню знань, неформальному навчанню, коннективістській педагогічній теорії (рис. 2).

Рис. 2 Суспільство знань

Практично через кожні два-три роки відбуваються зміни у технології дистанційного навчання. Сучасні тенденції розвитку дистанційного навчання – це перехід від пасивного до активного, від формального до неформального, відкритого навчання, соціального та персонального навчання. 

Ранжування  тенденцій розвитку навчання показує, що переваги віддається змішаному навчанню, персональному підходу до навчання, гейміфікації, МООС. У 2017 році будуть розвиватись продовжена (AR) та віртуальна (VR) реальність, навчальна аналітика, мікронавчання та навчання на базі гри (https://www.talentlms.com/blog/top-instructional-design-trends-2017/).

Поява мережі надає необмежений доступ до інформації та методам навчання. Це ускладнює пошук інноваційних підходів, тому бажано використовувати цикл Гартнера (рис. 3) для відповідної новації. Наведений приклад показує стан розвитку МООС в освіті та терміни, коли МООС увійдуть на етап сталого розвитку.

Рис. 3 Цикл Гартнера (http://bit.ly/2lpAnMy)

Програма до Зимової школи-семінар "Сучасні педагогічні технології 2017"

Пропоную для обговорення програму майстер-класу з дистанційного навчання на Зимову школу-семінар "Сучасні педагогічні технології - 2017" яка відбудеться 1-2 лютого 2017 р. у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут"

Сучасність показує, що дистанційні курси підвищення кваліфікації необхідно оновлювати кожні два роки. Але на даному етапі необхідно  переглянути і підготувати суттєво переглянуті програми. Запрошую Вас до обговорення програми майстер-класу та дистанційних курсів,

1. Технологія розробки дистанційного курсу 2016-2
2. Практикум тьютора-2016 
3.  Куратор змісту 2016 
4. Експертиза дистанційного курсу 
5. Дистанційне навчання для керівників

Педагогічна екосистема викладача електронного університету

Мета: аналіз модернізованих програм підвищення кваліфікації викладача з питань дистанційного навчання, визначити шляхи саморозвитку викладача університету

На засіданнях майстер-класу будуть розглянуті питання формування педагогічної екосистеми викладача, особливості та вимоги до сучасного електронного університету, шляхи його формування. Суттєву роль у роботі електронного університету відіграє система підвищення кваліфікації викладачів на базі технологій дистанційного навчання. Для визначення особливостей такої системи необхідно врахувати нові вимоги до викладача, його інформаційну культуру та вміння опрацьовувати великі потоки мережевої інформації. Буде розглянуто змістовне наповнення курсів підвищення кваліфікації викладачів.

Питання майстер класу:

1. Педагогічна екосистема: сукупність організаційних та особистих зв’язків і взаємодіючих елементів - змісту, людей, програмного забезпечення, послуг, додатків і т. ін.
2. Сучасний електронний університет: від школи до корпорації: інформаційно-освітній простір відкритих освітніх ресурсів, МООС, дистанційних курсів, в якому гнучкий навчальний процес з використанням сучасних інформаційних технологій у змішаному навчанні дозволяє студенту обирати шляхи навчання та контролювати свій прогрес.
3. Готовність університету до роботи у нових умовах
4. Етапи впровадження електронного університету
5. Абетка розробки дистанційного курсу
6. Структура та зміст курсів системи підвищення кваліфікації викладача
1. Створення та підготовка дистанційного курсу до навчального процесу.
2. Експертиза дистанційного курсу
3. Проектування змішаного навчання
4. Керівники електронного навчання
5. Інформаційні технології дослідника (куратор змісту)
6. Нові інформаційні та педагогічні технології в освіті.

Питання майстер класу можуть бути корисними не тільки викладачам університетів, а й вчителям шкіл та організаторам навчання в корпораціях.

План роботи Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ "ХПІ" у 2016 році

1. Презентація монографії "Теорія та практика змішаного навчання" та навчального посібника "Куратор змісту". Місце проведення - НТБ НТУ "ХПІ". Термін проведення 5-16 вересня 2016 р.

2. Підготовка завідувачів кафедр та керівників підрозділів
2.1 Семінар «Дистанційне навчання у світі».   Термін проведення 5-16 вересня. 2016 р.
Тривалість – до 2 ак. годин. Планується вебінар.
Мета: визначення основних термінів, типи дистанційних курсів, якість дистанційних курсів, роль хмарних технологій у дистанційному навчанні. Визначення ролі відкритого дистанційного курсу «Вступ до фаху»
Програма семінару
1.    Тенденції розвитку відкритого дистанційного навчання. МООС. Профорієнтація школярів. Вимоги до профорієнтаційного курсу
2.    Визначення дистанційного курсу та його структур. Мікроуроки.
3.    Організація дистанційного навчального процесу. Змішане навчання. Вебінар.
4.    Роль портфоліо студента та його зміст.
Результат: План роботи кафедри з розвитку дистанційних курсів.

2.2 Відкритий дистанційний курс підвищення кваліфікації завідувачів кафедр та керівників підрозділів. Термін проведення 26 вересня – 23 жовтня 2016 р.
Тривалість – 4 тижні (32 години + 44 години самостійної роботи). .
Мета: отримати навички розробки дистанційних курсів (для абітурієнтів) та управління дистанційним навчальним процесом.
Результат: Захист проекту «Модернізація дистанційного курсу для абітурієнтів та студентів першого курсу» або за вибором слухача

3 Відкритий дистанційний курс "Технологія розробки дистанційного курсу" Термін проведення 10 жовтня – 17 грудня 2016 р.
Тривалість – 9 тижнів, 72 години (лекцій-вебінарів -20 год.). Навчання дистанційне, передбачаються очні консультації.
Мета: створення сучасного дистанційного курсу для визначеної цільової аудиторії.
Результат: Захист дистанційного курсу

4. Відкритий дистанційний курс «Практикум тьютора» Термін проведення 17 жовтня – 4 грудня 2016 р.
Тривалість – 7 тижнів, 72 години (лекцій-вебінарів -20 год.).  Навчання дистанційне, передбачаються очні консультації
Мета: підготовка дистанційного курсу до навчального процесу.

4. Відкритий дистанційний курс «Куратор змісту» Термін проведення 24 жовтня – 17 грудня 2016 р.
Тривалість – 7 тижнів, 72 години (лекцій-вебінарів -20 год.). Навчання дистанційне, передбачаються очні консультації.
Мета: підготовка магістрів, аспірантів, спеціалістів контент маркетингу та викладачів до опрацювання великих потоків інформації з мережі.
Запрошуються магістри та викладачі, що беруть участь у вивченні та навчанні у курсі «Інформаційні технології фаху» (назва умовна).

Всі дистанційні курси пп. 2.2, 3, 4 відповідають вимогам до курсів підвищення кваліфікації викладачів і можна отримати (платно) свідоцтво державного зразка про підвищення кваліфікації.

Точні дати проведення подій будуть розміщені у Фесбук, Гугл+. на сайтах http://dl.kharkiv.edu http://dl.khpi.edu.ua

У подіях планують взяти участь ХНАДУ. ХМПО, УФС (НУПСУ), з якими НТУ "ХПІ" співпрацює.
Відкриті - означає безкоштовні.

Впровадження електронного (дистанційного) навчання в організації

На сучасному етапі багато освітніх організацій хотіли б розгорнути у себе електронне (дистанційне) навчання. Хотіли б це зробити швидко, а як підступитись не розуміють. Тому пропоную приблизний алгоритм розвитку нових технологій навчання.

1. Сформувати команду розвитку 
Для початку треба сформувати ініціативну групу, яка має методичний та організаційний досвід впровадження нових педагогічних технологій. В команді можуть бути фахівці з ІТ, але треба враховувати, що діяльність команди стосується навчального процесу, а не придбання техніки та написання програм.

2. Описати наміри 
Протягом декількох зустрічей команда має описати наміри з впровадження електронного навчання в організації. Це може бути розміщення навчальних матеріалів на сайті організації для використання у навчальному процесі. Вони можуть бути як відкритими так і закритими. Це може бути дистанційний курс як ресурс у системі Moodle. В цьому випадку студент після авторизації отримує розкладені по тижнях навчальні матеріали і має можливість розмістити виконані завдання та пройти тест. Такий курс може бути використаний у змішаному навчанні, наприклад, у перевернутому класі. Або це може бути повноцінний дистанційний курс, в якому передбачена колективна діяльність та співробітництво. Це можуть бути інші варіанти, можливо, з точки зору команди і фантастичні.

3. Знайти кураторів змісту у цьому напряму 
Для того щоб вибрати той чи інший варіант для реалізації команді потрібна допомога. Таку допомогу може надати куратор змісту. Куратор змісту в нашому випадку – це людина, яка відслідковує в мережі розвиток електронного (дистанційного, мобільного, змішаного, соціального і т.ін.) навчання, робить у відповідних мережах (Twitter, FaceBook, Google+) репости та розміщує блоги з цієї тематики. Аналіз його діяльності дозволяє знайти надійну інформацію з питання, що цікавить команду. З куратором змісту можна зв’язатися та задати йому відповідні питання.
 Робота команди на цьому етапі повинна закінчитись переліком курсів, які орієнтовані на розробку дистанційних курсів, організацію дистанційного навчального процесу, експертизу дистанційного курсу. Таких курсів багато і куратори можуть допомогти вибрати найбільш результативні за схемою ціна/якість.

4. Підвищити кваліфікацію керівників 
Впровадження нових технологій суттєво залежить від підтримки керівників середньої ланки (деканів, завідувачів кафедр, керівників циклів тощо), тому треба підвищити їх кваліфікацію, показати переваги нових технологій та можливі перешкоди. Це може бути семінар з доповіддю запрошеного фахівця чи дистанційний курс, бажано короткотерміновий.

5. Визначити мету проекту
Після виконання цієї роботи команда розвитку повинна сформулювати мету впровадження нової педагогічної технології. Мета повинна чітко показувати короткотерміновий результат та перспективу. Бажано використовувати таксономію Блума та її вищі рівні.

 6. Написати концепцію розвитку 
Всі наробки команди розвитку повинні допомогти сформулювати концепцію розвитку нової педагогічної технології в організації. Це опис діяльності організації після впровадження інновацій. Концепція розвитку має бути обговорена у колективі та затверджена на методичній раді організації

7. Скласти план реалізації 
Впровадження концепції вимагає ресурсів – це фінанси, техніка та люди. Тому треба скласти план впровадження інновацій, звертаючи в першу чергу увагу на персонал. При наявності відповідних ресурсів впровадження можна виконати протягом року. Але треба враховувати, що інновації вимагають зміну культури в організації, а це відбувається інколи протягом 3-5 років.

 8. Підготувати технічне забезпечення 
Для впровадження електронного навчання організація повинна або мати свої сервери, або їх орендувати. В деяких випадках на перших етапах можна скористатись безкоштовними хмарними технологіями.

9. Підготувати команду програмістів 
Для створення дистанційних курсів та різноманітних завдань використовується програмне забезпечення, тому в організації повинна бути група програмістів для встановлення LMS (система управління навчанням), наприклад, Moodle, налаштування під потреби організації (встановлення різноманітних додатків), написання програмного коду до завдань, ігор, демонстрацій.

10. Організувати курси з розробки дистанційних курсів. 
Після створення технічної бази можна починати вчити викладачів створювати дистанційні курси. Багаторічна практика показала, що курс повинен створювати сам викладач, тому що педагогічні та інформаційні технології дуже щільно переплетені. На перший курс в організації треба запросити стороннього фахівці, якого можна знайти через кураторів змісту. Краще всього використати дистанційний курс, тому, що у цьому випадку до процесу можна залучити одночасно практично всіх викладачів організації. Але реально можуть закінчити курс тільки 50% через різні поважні причини. Проведені двічі на рік дистанційні курси з розробки дистанційного курсу дозволяють охопити практично всіх викладачів організації.
Всі викладачі, які створили дистанційний курс, повинні їх захистити публічно.
Команда розвитку на цьому етапі повинна слідкувати за процесом створення курсу та оцінювати часові витрати в залежності від особливості навчальних матеріалів.

11. Організувати практикум тьютора 
 Після створення дистанційного курсу та його доопрацювання (викладачі не завжди можуть вкластися в термін навчання), його та викладача треба підготувати до проведення дистанційного навчального процесу. На цьому етапі, теж бажано запросити стороннього фахівця. Наявність дистанційного курсу суттєво скорочує етап підготовки. Знайти фахівця та дистанційні курси допоможе куратор змісту. Результатом цього етапу є допуск дистанційного курсу та викладача до навчального процесу.
Команда розвитку повинна визначати витрати часу на підготовку елементів курсу до навчального процесу.

12. Провести навчання студентів з використання дистанційного курсу 
Тепер все готово до дистанційного навчального процесу, залишилось тільки підготувати до нього студента. Це можна зробити через невеличкий дистанційний курс, де студент отримає практику виконання завдань. Бажано створити тьюторіали або мікроуроки, які доступні через мобільні пристрої.

13. Провести пілотне навчання 
Для отримання практичного досвіду, перевірки різних гіпотез бажано провести пілотне дистанційне навчання протягом 3-4 тижнів. Якщо тривалість буде менше – студенти та викладачі не встигнуть зануритись у процес.
 Команда розвитку на цьому етапі провинна оцінити витрати часу викладача на проведення процесу, та студента – як витрати часу співпадають з визначеним у програмі курсу, чи не перевантажений студент.

14. Сформувати команду методистів 
Практично програма підготовки організації до впровадження дистанційного навчання виконана. Тепер необхідно з колективу викладачів виділити тих, які зацікавились цією технологією і готові у подальшому розвивати педагогічні аспекти і бути методистом. Ці методисти будуть входити до складу структурного підрозділу, який буде супроводжувати дистанційне навчання.

15. Написати нормативний документ з нормування часу викладача 
Тепер команда розробки та методисти повинні розробити внутрішній нормативний документ нормування витрат викладача на створення дистанційного курсу, його доопрацювання, на підготовку до навчання та проведення навчання. Бажано узгодити нормативи з рекомендаціями МОНУ, якщо вони є.

16. Підготувати команду експертів 
З команди методистів необхідно виділити найбільш підготовлених, при нагоді дати їм можливість підвищити кваліфікацію у провідних організаціях для виконання функцій експертів.

17. Написати положення про експертизу дистанційних курсів 
 Всі дистанційні курси мають проходити внутрішню експертизу. Для цього необхідно розробити положення про експертизу дистанційного курсу і після обговорення затвердити його на методичній раді.

Тепер організація повністю готова до проведення електронного (дистанційного) навчання. Група підтримки має бути готова надати відповідну допомогу викладачу, а декілька кураторів змісту, підготовлених в організації, – збирати досвід, нові додатки для покращення навчального процесу.

Проблемна лабораторія дистанційного навчання Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» може запропонувати відкриті дистанційні курси
1. Дистанційне навчання для керівників (пілотний курс)
2. Технологія розробки дистанційного курсу
3. Практикум тьютора
4. Експертиза дистанційного курсу.
Всі ці курси безкоштовні, але для отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації ХНАДУ відшкодувати витрати.
Я буду Вам вдячний, якщо ви надасте мені інформацію про інші дистанційні курси підготовки викладачів.