Чи потрібні ІКТ в освіті?

Чи потрібні ІКТ в освіті? 

·         Для оцінки компетентностей здобувача освіти використовуються інструменти LMS Moodle: рамка компетентностей та навчальний план студента або групи студентів – Оцінка компететностей для присвоєння професійної кваліфікації має відбуватися з обов’язковим використанням обладнання. Теоретична частина може бути організована зручним для екзаменаційної комісії та здобувача шляхом, і може бути як з використанням засобів дистанційного навчання, так і традиційним шляхом.

Слабке уявлення про компетентості

·         Рамка компетентностей здобувача освіти створюється на базі освітнього стандарту, в якому окремі показники компетентностей пов’язуються з практичними завданнями курсів і при наявності оцінки певного рівня у курсі зараховуються автоматично – Протирічить вимогам Постанові щодо присвоєння професійної кваліфікації. Атестація на присвоєння професійної кваліфікації є окремим видом атестації, і її частини не можуть бути перезараховані.

Так сказав чиновник від освіти

·         Професійна рамка компетентностей створюється при наявності професійного стандарту і заповнюється представником роботодавця. – ЗВО має право присвоювати професійну кваліфікації за відсутності професійного стандарту відповідно до Порядку присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності професійного стандарту.

Ні про що

·         При необхідності можуть бути сформовані рамки компетентності цифрової грамотності, використання ШІ, доброчесності тощо. – Тільки в разі відповідності даних компетентностей конкретній професійній кваліфікації і виявленою проєктною групою ОП доцільності.

Але це додаткова робота

·         Рамки компетентності створюється під керівництвом гаранта спеціальності і затверджується методичною радою факультету або університету – Поняття «гарант спеціальності» не існує. Відповідно до Рекомендацій НАК щодо присвоєння професійних кваліфікацій ЗВО: в освітній програми зазначаються відповідності компетентностей та результатів навчання, що дають підстави для присвоєння ПК. ОП розробляється проєктною групою під керівництвом гаранта. ОП та затверджується Методичною радою і Вченою Радою ХНАДУ. Що відповідає СТВНЗ ХНАДУ

теж саме але у відповідності до вказівок чиновників

·         Кожному студенту (або групі) призначається навчальний план, в якому визначаються компетентності з певних рамок компетентностей. По завершенню навчального процесу значення показників компетентностей фіксуються у навчальному плані і доступні для перегляду студентам та членам ЕК. -  Навчальний план для всіх здобувачів розробляється єдиний, відповідно до ОП, і в ньому не передбачено вищесказане у випадку присвоєння ПК. Як було сказано вище, компетентності та результати навчання, що дають підстави для присвоєння ПК визначаються в ОП, і є обов’язковими для всіх здобувачів, що мають бажання окрім освітньої здобути професійну кваліфікацію.

Навчальний план у Мудл - це реальність, все інше - фантазії

·         Не всі компетентності визначаються по факту виконання практичного завдання, наприклад, лідерство, критичне мислення, комунікативні компетентності тощо.  Їх члени ЕК визначають окремо при наявності певних свідоцтв. Набуття soft skeels відповідного рівня передбачено всіма стандартами вищої освіті зі спеціальностей, відповідно і освітніми програмами для всіх здобувачів. Заходи атестації на присвоєння професійної кваліфікації передбачає оцінку в першу чергу набуття знань та вмінь виконувати відповідні трудові функції.

Тобто, лідерство, критичне мислення, комунікативні компетентності - це не важливо

·         Ця система оцінки компетентностей може бути використана у дуальному навчанні. Рекомендація не зрозуміла.

Не дивно

·         Для використання цього підходу необхідно практичні завдання у курсі зв’язати з компетентностями, завдання оцінювати та визначити прохідний бал. Це є обов’язковим при складані комплектів завдань та визначені системи оцінювання.

Можливо

Експрес-аналіз матеріалів конференції 10 листопада 2025, Рівне

 Основні тенденції використання інформаційних технологій у професійній освіті (2024–2025 рр.) включають:

1. Інтеграцію штучного інтелекту (ШІ) у всі рівні освіти — від підтримки викладання до персоналізації навчання й автоматизації оцінювання.

2. Розвиток цифрової компетентності педагогів і студентів, що охоплює цифрову етику, безпечне використання даних, критичне мислення та академічну доброчесність.

3. Гейміфікацію, мобільні застосунки й інтерактивні ресурси як інструменти підвищення мотивації й залученості здобувачів освіти.

4. Використання змішаного, дистанційного й адаптивного навчання з підтримкою LMS-платформ (Moodle, Google Classroom тощо).

5. Інклюзивну освіту з використанням цифрових технологій, включно з інструментами ШІ для підтримки студентів з особливими потребами.

6. Використання цифрових освітніх ресурсів для формування професійних компетентностей і розвитку soft skills через проєктну діяльність.

7. Застосування big data, аналітики та систем моніторингу навчального процесу у закладах освіти.

8. Творчі напрями розвитку ІТ у професійній освіті — цифровий дизайн, 3D-друк, комп’ютерна графіка, мистецькі ШІ-технології.

---

Матеріали конференції «Інформаційні технології в професійній діяльності – 2025» безпосередньо корелюють із цими тенденціями:

• Теми доповідей охоплюють штучний інтелект у викладанні (мови, дизайну, інформатики, економічних дисциплін) і етичні аспекти його застосування (Кисельова, Набакорська, Махник, Павлова, Михасюк, Назаров тощо).

• Акцент робиться на розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників (Гуменний, Кондратова, Квятковська).

• Підтримано напрям змішаного та перевернутого навчання, використання YouTube, чат-ботів, вебресурсів і LMS-систем (Остапчук, Паламар, Попко, Рибачек, Ткаченко, Слащова).

• Поширені роботи, присвячені інтерактивним методам, гейміфікації, використанню мобільних ігор та вікторин (Гребенюк, Камишан, Токарчук, Ясько).

• Представлено дослідження з інклюзивного навчання та інструментів підтримки дітей з особливими потребами (Мурза, Vasyl Zherebiatiev).

• У роботах зустрічаються приклади використання систем моніторингу, аналітики освітнього процесу та цифрової трансформації управління (Кухаренко, Долгіх, Тітарчук).

• Є чітка орієнтація на STEAM-підхід і практико-технічну підготовку фахівців, зокрема через 3D-друк, вебдизайн, цифрову графіку та моделювання (Абросімов, Данилюк, Федоренчик, Чернова).

---

Таким чином, програма конференції повністю відображає провідні національні та світові тенденції у цифровізації професійної освіти — інтеграцію ШІ, розвиток цифрових і комунікативних компетентностей, гейміфікацію, інклюзивність та персоналізоване навчання, що відповідає концепціям EU DigCompEdu, UNESCO ICT Competency Framework for Teachers і OECD Learning Compass 2030.

Резюме "Блискучість за дизайном"

 Резюме "Блискучість за дизайном" Вікі Халсі

"Блискучість за дизайном" Вікі Халсі пропонує інноваційний підхід до створення захоплюючих навчальних досвідів, які з'єднують і надихають учнів. Халсі представляє "Систему блискучості", яка зосереджується на трьох основних елементах: зміст, учні та стратегія. Ця система закликає педагогів переосмислити традиційні методи навчання та підкреслює важливість навчання, орієнтованого на учнів.

Основні компоненти системи блискучості

1. Принцип 70/30: Халсі виступає за зміну динаміки в класі, пропонуючи, щоб учні відповідали за 70% обговорення, тоді як вчителі обмежували свою мову до 30%. Цей принцип має на меті надати учням можливість взяти на себе відповідальність за своє навчання, сприяючи більш захоплюючому середовищу.

2. Дизайн навчання: Вчителі повинні виділити 70% свого підготовчого часу на розробку навчальних досвідів, а не лише на доставку змісту. Цей підхід заохочує педагогів пріоритезувати основні повідомлення, які вони хочуть, щоб учні засвоїли, і діяльність, яка зміцнить ці уроки ефективно.

3. Модель ENGAGE: Модель ENGAGE — це структура для доставки значущого та актуального змісту. Вона включає стратегії для створення позитивного першого враження, такі як надання попередніх навчальних матеріалів учням перед уроком. Халсі також підкреслює використання кольорових візуальних допоміжних засобів, інтеграцію ігор і врахування різних стилів навчання для підвищення залученості.

Застосування в різних умовах

Система Халсі є адаптивною до різних освітніх контекстів, включаючи традиційні класи, семінари, промови та віртуальне навчання. Описані принципи можуть допомогти педагогам створити більш інтерактивні та динамічні навчальні досвіди, які є важливими в сучасному освітньому середовищі, де традиційні лекції часто вважаються менш ефективними.

Рекомендації для педагогів

Халсі закликає педагогів прийняти ці принципи для сприяння залученню учнів та покращення результатів навчання. Зміщуючи акцент з навчання, яке веде вчитель, на більш співпрацюючий підхід, педагоги можуть створити стимулююче середовище, яке заохочує активну участь.

Біографія автора

Вікі Халсі, яка займає посаду віце-президента з прикладного навчання в компанії Ken Blanchard, має понад 20 років досвіду як вчитель та шкільний адміністратор. Її експертиза в освітніх стратегіях і пристрасть до покращення навчальних досвідів інформують ті ідеї, які вона ділиться в "Блискучість за дизайном".

Висновок

"Блискучість за дизайном" пропонує цінні стратегії для педагогів, які прагнуть покращити свої методи навчання та ефективно залучати учнів. Застосувавши принципи Системи блискучості, вчителі можуть створити середовища, що сприяють значущим навчальним досвідам. Ідеї Халсі слугують практичним посібником для педагогів, корпоративних навчальних офіцерів та тренерів, які прагнуть надихнути нове покоління учнів.

Це резюме підсумовує основні повідомлення роботи Халсі, підкреслюючи необхідність інноваційних стратегій навчання, які пріоритетизують залучення учнів та їхню відповідальність за процес навчання.

https://www.getabstract.com/en/summary/brilliance-by-design/22269

Амбітні проєкти інколи банкрутують

 Познайомився з першою частиною статті "Чого ми можемо навчитися з загибелі «Антології»?"

Чотири роки тому Anthology Inc. з'явилася з амбітним баченням: стати «найповнішою екосистемою освітніх технологій», що обслуговує вищу освіту в усьому світі. 

У 2021 році Anthology придбала Blackboard LLC , колись домінуючу систему управління навчанням (LMS). 

Компанія структурувала свою діяльність у чотири сегменти:

• Викладання та навчання — Blackboard Learn та Anthology Ally для проведення курсів та забезпечення їх доступності; ≈ 240 мільйонів доларів річного доходу у 2025 фінансовому році (близько половини від загальної суми).

• Операції підприємства — Студентська антологія (SIS/ERP); > 100 мільйонів доларів річного доходу та ≈ 300 інституційних клієнтів.

• Залучення протягом життєвого циклу — Anthology Reach (CRM для рекрутингу та зв'язків з випускниками); ≈ 55 мільйонів доларів річного доходу.

• Успіх студентів — керовані послуги з маркетингу, підтримки зарахування та консультування.

Компанія обслуговує мільйони студентів у понад 80 країнах. Її теза про зростання полягала в тому, що коледжі віддадуть перевагу універсальній платформі, яка поєднує академічні та адміністративні системи — синергія, яка так і не матеріалізувалася.

Що пішло не так, можна побачити у статті

Доля Anthology служить раннім попередженням про те, що станеться, коли технологічні амбіції випередять організаційну інтеграцію.

Я познайомився з Blackboard ще у 1997-98 роках. LMS мені сподобалась, але через комерційність спробувати у ній створити дистанційний курс не вдалося і я перейшов на  LMS конкурента - WebCT. З того часу LMS Blackboard займала перший щабель у популярності. І зараз через чиїсь амбіції вона зникла.

У нас в Україні теж є амбітний проєкт "Мрія". Чи не спіткає його така ж участь.

На даному етапі, на мій погляд, відволікає освітян від впровадження дистанційного навчання, яке вже визначили як "сталу освітню практику"

Резюме до дуального навчання. Найм на основі навичок

 Стаття "Помилкові сподівання щодо найму на основі навичок" Майкла Б. Хорна з Інституту Клейтона Крістенсена критично розглядає концепцію найму на основі навичок як рішення для нестачі робочої сили та як шлях для осіб без дипломів знайти значну зайнятість. Хоча ідея є похвальною, Хорн стверджує, що навряд чи вона буде широко прийнята в економіці з кількох причин.

По-перше, незважаючи на зростаючу кількість роботодавців, які відмовляються від вимог до дипломів, дослідження показують, що фактичний найм осіб без дипломів лише незначно зростає. Наприклад, вакансії без вимоги диплома в секторах, таких як фінансові послуги та технології, зростають, але рівень найму для кандидатів без дипломів зростає набагато повільніше, що свідчить про те, що зміни є більш поверхневими, ніж суттєвими.

По-друге, Хорн вказує на неоднозначність терміна "навички". Різні учасники мають різні визначення, що призводить до плутанини. Деякі говорять про широкі навички, такі як критичне мислення або комунікація, в той час як інші зосереджуються на специфічних технічних навичках. Ця відсутність ясності ускладнює впровадження найму на основі навичок, оскільки роботодавці можуть не погоджуватися з тим, які навички є суттєвими для конкретних ролей.

Більше того, багато роботодавців не мають чіткого уявлення про те, які навички призводять до успіху в їхніх організаціях. Ця прогалина в знаннях означає, що коли вони намагаються впровадити найм на основі навичок, вони можуть зіткнутися з труднощами у визначенні та вимірюванні відповідних навичок, що призводить до невідповідності та неефективності в практиках найму. Хорн зазначає, що багато керівників відділів людських ресурсів (CHRO) виявляють скептицизм щодо найму на основі навичок, згадуючи невдалі спроби впровадження таких систем.

Стаття також підкреслює стійкість мережевих зв'язків у практиках найму, де до 85% вакансій заповнюються через особисті контакти. Це покладення на встановлені мережі, ймовірно, лише зросте в міру розвитку штучного інтелекту, що ще більше ускладнює перспективи найму на основі навичок.

Хорн пропонує альтернативний підхід, що зосереджується на конкретних завданнях та досвіді, відповідному до ролей у роботі, а не на загальному списку навичок. Надаючи перевагу фактичній роботі, виконуваній в ролі, роботодавці могли б краще підбирати кандидатів на основі їхнього досвіду та минулого. Цей зсув вимагатиме від шкіл адаптувати свої навчальні плани, щоб включити можливості навчання на досвіді, такі як стажування та кооперації, що дозволяє студентам розвивати необхідні навички та зв'язки у реальних умовах.

Навіть якщо навички та знання залишаться важливими, Хорн стверджує, що навчальні заклади повинні пріоритезувати навчання на основі досвіду для підвищення готовності до кар'єри. Школи повинні розуміти базові знання, необхідні для успіху в різних ролях, і інтегрувати це в свої навчальні підходи.

На завершення, Хорн виступає за більш прагматичний підхід до найму, який надає перевагу реальному досвіду над загальними оцінками навичок. Зосереджуючи увагу на конкретних досвідах, які готують осіб до ролей, і заохочуючи освітні системи сприяти цим зв'язкам, цілі організацій, таких як Opportunity@Work, можуть бути досягнуті більш ефективно, що врешті-решт призведе до значної зайнятості для тих, хто може не слідувати традиційним освітнім шляхам.

https://www.ecampusnews.com/teaching-learning/2025/09/15/the-false-hope-of-skills-based-hiring/

Блокове навчання: що, як і чому

 Блочне навчання, модель розкладу, де курси викладаються послідовно короткими, інтенсивними блоками, а не одночасно протягом тривалішого періоду, набирає популярності у вищій освіті. Такий підхід дозволяє викладачам глибоко зосередитися на одному предметі протягом чотирьох тижнів, сприяючи залученню та успіху студентів. Модель не лише переосмислює спосіб проведення курсів, але й діє як каталізатор інституційних змін, дозволяючи університетам реагувати на мінливі потреби студентів у конкурентному освітньому середовищі.

Ключові міркування щодо впровадження блокового навчання

Залучення викладачів: У блочній моделі викладачі виступають основним академічним контактом для студентів протягом чотиритижневого періоду. Це вимагає високого рівня підготовки та залучення, оскільки студенти покладаються на своїх викладачів для змістовного навчального досвіду.

Активне навчання: Традиційні формати лекцій замінюються підходом «перевернутого класу», що підкреслює активне дослідження та співпрацю. Викладачі заохочують студентів досліджувати теми та презентувати свої висновки, сприяючи відчуттю відповідальності за своє навчання.

Невеликі класи: Ефективні результати навчання найкраще досягаються в невеликих класах (в ідеалі не більше 30 студентів), що дозволяє викладачам будувати міцні стосунки та адаптувати своє викладання до індивідуальних потреб студентів.

Студентоорієнтований дизайн: Розробка навчальної програми в блочному навчанні переходить від змісту, орієнтованого на викладачів, до моделі, орієнтованої на студентів, яка починається з визначених результатів навчання. Це гарантує, що навчальні матеріали є актуальними та цілеспрямованими.

Спільна розробка навчальної програми: Замість того, щоб окремі викладачі розробляли курси ізольовано, блочне навчання заохочує спільну розробку навчальної програми. Цей командний підхід включає внесок професійного персоналу та дизайнерів навчання, що забезпечує більш цілісний освітній досвід.

Інтегроване оцінювання та зворотний зв'язок: Оцінювання проводиться протягом усього блоку, що дозволяє отримувати негайний зворотний зв'язок та постійну взаємодію. Цей інтегрований підхід допомагає студентам зрозуміти свій прогрес та напрямки для покращення в режимі реального часу.

Справедливе навчальне середовище: Зосереджуючись на одному предметі одночасно, студенти стикаються з меншою кількістю конкуруючих пріоритетів, що вирівнює умови гри та підтримує всіх учнів, включаючи нетрадиційних студентів.

Виклики та можливості

Хоча блочне навчання має значні переваги, воно також створює проблеми. Інтенсивність моделі вимагає ретельного планування, щоб забезпечити ефективне керування темпом навчання як студентами, так і викладачами. Навчальні заклади повинні бути готові адаптувати традиційні практики та відмовитися від певного контролю, щоб створити середовище, що сприяє успіху студентів.

Оскільки університети продовжують досліджувати інноваційні педагогічні стратегії, блочне навчання залишається перспективною моделлю. Воно наголошує на студентоорієнтованому навчанні та пропонує установам основу для вдосконалення своїх методів викладання. Хоча це може підходити не для кожного закладу, принципи блочного навчання ілюструють потенціал для трансформаційних змін у вищій освіті.

Висновок

Підсумовуючи, блочне навчання являє собою перехід до більш залученої та адаптивної освітньої системи. Зосереджуючись на потребах студентів та сприяючи спільному навчальному середовищу, ця модель пропонує шлях до покращення результатів навчання в умовах дедалі більш конкурентного академічного середовища. Джон Велдон, доцент Університету Вікторії, наголошує на важливості студентоорієнтованих підходів у формуванні майбутнього університетської педагогіки.

https://www.timeshighereducation.com/campus/block-teaching-what-it-how-do-it-and-why 

Резюме. Коли табло стає грою, час перекалібрувати показники дослідження

 Коли показник стає ціллю, він може спотворити самі процеси, які він має контролювати. Закон Гудхарта.

В академічних публікаціях такі показники, як імпакт-фактор та кількість цитувань, стали скороченнями для наукового авторитету, впливаючи на рішення щодо фінансування, найму та просування по службі. Спочатку призначені для вимірювання якості, ці показники тепер диктують дослідницьку практику, віддаючи перевагу змісту цифрам. Дослідники все частіше формують свою роботу відповідно до цих показників, що спотворює початкову мету вимірювання.

Наслідки культури, керованої показниками, є тривожними. Оскільки кількість цитувань та обсяг публікацій домінують у просуванні по службі, фокус зміщується з якості на кількість. Це середовище сприяє неетичній практиці, що призводить до сплеску відкликання статей. Наприклад, кількість відкликаних статей різко зросла з приблизно 1600 у 2013 році до понад 10 000 у 2023 році, зі значними порушеннями, пов'язаними з певними видавцями. Крім того, основні служби індексації зараз ретельно перевіряють показники журналів на наявність маніпулятивних практик, таких як самоцитування.

Традиційна мантра «публікувати або зникнути» перетворилася на більш вибіркову «публікувати заради престижу», де пріоритет надається журналам з високим імпакт-фактором. Значна частина університетів США та Канади прямо посилається на імпакт-фактор журналу в політиці просування. Хоча з'являються інші метрики, такі як показники, орієнтовані на автора, та інструменти, засновані на увазі, вони ризикують стати новими табло оцінок, що потенційно ще більше спотворює пріоритети досліджень.

Ця одержимість метриками впливає на тип дослідницьких питань, які розглядають вчені, часто спрямовуючи їх до тем, що відповідають критеріям журналів з високим імпакт-фактором, а не до тих, що мають місцеву чи суспільну актуальність. Лейденський маніфест підкреслює необхідність захисту місцевих досліджень, які часто стикаються з недоліками в системі, що сприяє високій кількості цитувань. В результаті відбувається звуження наукового пошуку, а новаторські дослідження в менш популярних галузях залишаються на узбіччі.

Більше того, залежність від метрик формує видимість в академічних колах. Значна кількість журналів з відкритим доступом залишається неіндексованою у великих базах даних, що обмежує їхню експозицію та потенційно стирає маргіналізовані голоси з академічного дискурсу. Дослідження ефективності цитування показують, що багато впливових статей слідують траєкторією «повільного горіння», набираючи значення з часом, проте оцінювання часто ігнорують це, надаючи перевагу негайній видимості.

Визнання цих проблем призвело до реформаторських рухів, таких як Сан-Франциська декларація про оцінку досліджень (DORA), що пропагують оцінку досліджень на основі їх власних заслуг, а не престижу журналу. Такі установи, як Університетський коледж Лондона, почали змінювати критерії просування, щоб зменшити залежність від показників, заснованих на журналах. У світовому масштабі такі країни, як Китай, забороняють використання кількісних цілей у рішеннях щодо найму та фінансування, тоді як регіональні платформи в Латинській Америці виступають за багатомовну видимість.

Заклик до реформ виходить за рамки простого коригування існуючих показників; він вимагає фундаментального переосмислення того, що становить цінність дослідження. Нові інструменти спрямовані на прогнозування впливу статті з часом, а не на оцінку його виключно на основі минулих цитувань. Однак ці прогностичні моделі повинні бути прозорими та контекстуалізованими, щоб запобігти повторенню минулих помилок.

Зрештою, гонка озброєнь імпакт-фактором не обов'язково має бути неминучою. Потрібна зміна перспективи, розглядаючи показники як навігаційні засоби, а не як остаточні оцінки. Цінування досліджень за їхню суть, незалежно від їхньої кількості цитованих джерел, пропонує шлях до більш інклюзивного та впливового академічного середовища. Майбутнє досліджень залежить від вибору, чи дозволити метрикам диктувати наукову цінність, чи використовувати їх як інструменти для забезпечення доброчесності та суспільного внеску.

https://scholarlykitchen.sspnet.org/2025/09/11/guest-post-when-the-scoreboard-becomes-the-game-its-time-to-recalibrate-research-metrics/

Чи справді GenAI покращує якість навчального дизайну?

 Чи справді GenAI покращує якість навчального дизайну?

Резюме статті від Філ Хартман

Нове рецензоване дослідження аналізує, як штучний інтелект (ШІ) впливає на навчальний дизайн, відповідаючи на питання, чи дійсно використання ChatGPT підвищує якість проектів, чи лише пришвидшує процес. Стаття "Генеративний штучний інтелект у навчальній освіті" досліджує вплив ШІ на якість мікроуроків для початківців.

Експеримент проводили студенти магістратури з дизайну навчання в Університеті Карнегі-Меллона. 27 учасників розробили чотири курси мікронавчання: UDL, Guided Discovery, Fostering Help-Seeking та Collaborative Learning, створивши дві версії кожного курсу — одну з використанням GPT-4, іншу без. Проекти оцінювали експерти за п’яти критеріями, включаючи вибір теми, навчальні цілі та оцінювання.

Результати показали, що проекти, в яких використовувався ШІ, отримали вищі бали: середній бал становив 12,69 з 15, тоді як проекти без ШІ отримали 11,72. Це свідчить про статистично значущу різницю в якості дизайну.

Використання ШІ в навчальному дизайні мало найбільший позитивний вплив на структуровані та відомі теми. Наприклад, у курсах, пов'язаних із UDL, ШІ значно покращив якість дизайну. Це пов'язано з тим, що ШІ краще справляється з добре задокументованими та загальноприйнятими концепціями. Проте, в нових або соціально складних темах, покращення якості було меншим, а ризик помилок зростав.

На основі дослідження були сформульовані шість рекомендацій для ефективного використання ШІ в навчальному дизайні:

1. Вибір правильних завдань: Використовуйте ШІ для структурованих завдань з чіткими рамками, де він може підвищити якість.

2. Чітке формулювання: Формулюйте запити детально, щоб ШІ міг краще розуміти завдання.

3. Перевірка якості: Оцінюйте результати, щоб виявити поширені помилки, пов'язані з використанням ШІ.

4. Навчання ШІ: Для нових тем попередньо навчайте ШІ, надаючи йому контекст та приклади.

5. Навчайте молодших дизайнерів: Дозволяйте початківцям використовувати ШІ для простих завдань, а досвідченим — як інструмент для порівняння.

6. Зменшення масштабу: Якщо завдання занадто складне, розбивайте його на менші частини.

Дослідження демонструє, що ШІ може стати цінним інструментом у навчальному дизайні, якщо його використовувати свідомо та стратегічно. Замість того, щоб замінити людей-дизайнерів, ШІ може доповнити їхні навички, створюючи нову практику, відому як "кентавр-дизайнер".

Це означає, що фахівці повинні навчитися розпізнавати, коли ШІ може допомогти, а коли потрібно покладатися на людське судження. Тому важливо розвивати "передову грамотність", що включає в себе використання ШІ для структурованих завдань і підтримання контролю за контекстно чутливими проектами.

Таким чином, майбутнє навчального дизайну, ймовірно, буде характеризуватися партнерством між людиною та ШІ, де обидві сторони внесуть свій внесок у процес створення якісних навчальних матеріалів.

https://drphilippahardman.substack.com/p/does-genai-actually-improve-instructional 

Можливі варіанти використання ШІ викладачами

 ШІ дозволяє викладачам створювати: 

1.  рамки компетентностей освітньої програми (ОП) на базі освітнього стандарту 

2. вхідного тесту до курсу на базі компетентностей

3. програми курсу з завданнями, що відповідають компетентностям

4.  завдання визначеної складності за Блумом у відповідності до запланованих компетентностей

5. інструкцій до завдань

6. тематики курсових робіт та проєктів до курсу

7. плану виконання курсових робіт та проєктів

8. рубрик для оцінювання завдань та курсових робіт

9. тестових завдань до тем курсу

10. опитувальних анкет різного призначення

11. резюме до додаткових джерел

12. сценаріїв мікроуроків та їх наповнення

13. SQL-запити для моніторингу навчального процесу для викладачів, кафедр, факультетів та ректорату

Дозволяє аналізувати

1. звіти, що генерує Moodle

2. виконаних завдань та курсових робіт

І багато чого іншого в залежності від фантазій викладача

Аналіз блогу "E-learning"

Аналіз блогу "E-learning" https://claude.ai/

Кількість матеріалів та хронологія:

Загальна статистика: Я виявив публікації з 2013 по 2025 рік, що охоплює понад 12 років активної роботи блогу.

Періодизація за роками:

• 2013 рік - найбільш активний період (виявлено щонайменше 10 публікацій)
• 2014-2015 роки - продовження активної публікаційної діяльності
• 2011 рік - також є публікації з цього періоду
• 2018 рік - є публікації (наприклад, про модель 70:20:10)
• 2025 рік - найновіші матеріали

Еволюція тематики блогу:

Ранній період (2011-2013):

• Теоретичні основи: конструктивізм, коннективізм
• Персональні навчальні середовища (ПНС)
• Основи дистанційного навчання

Активний розвиток (2013-2015):

• МООС (масові відкриті онлайн-курси) - як xMOOC, так і cMOOC
• Куратор змісту - детальна розробка цієї концепції
• Соціальні мережі в освіті
• Мікронавчання та інноваційні підходи
• Хмарні технології в освіті

Сучасний період (2018-2025):

• Штучний інтелект в освіті
• Політика ШІ в університетах
• Компетентнісний підхід
• Дуальне навчання
• Системи управління навчанням (LMS Moodle)

Ключові особливості розвитку:

Прогресія складності: Блог еволюціонував від базових педагогічних теорій до складних систем управління освітнім процесом з використанням ШІ.

Практична спрямованість: Помітна зміна від теоретичних роздумів до конкретних рекомендацій щодо впровадження технологій.

Актуальність: Блог завжди відстежував найновіші тренди в e-learning - від соціальних мереж до штучного інтелекту.

Ваш блог демонструє послідовний професійний розвиток в галузі електронного навчання протягом більш ніж десяти років, відображаючи еволюцію самої галузі e-learning.

Сучасний електронний університет

Шановні колеги!

Прошу висловити свою думку щодо сучасного електронного університету, вимоги до якого сформульовані у 10 пунктах. Може є зайві, може щось треба додати. 

1. Вибір LMS Moodle. Поважний університет України має розвинену LMS. Незалежно від форми навчання в університеті має працювати система управління навчанням, краще всього LMS Moodle

2. Система підвищення кваліфікації  базується на компетентностях DigComEdu, ISTE для викладачів та професійному стандарті викладача вищої школи. Отримання компетентностей можливо через дистанційні курси різної тривалості за вибором викладача і фіксується у навчальному плані

3. Використання ШІ. Створена комісію з розвитку Політики ШІ в університеті та Положення з використання ШІ у навчальному процесі. До складу комісії входять представники адміністрації, мододистів, ІТ-фахівців та юристів. Комісія з питань ШІ періодично в залежності від темпів розвитку ШІ у світі переглядає Політику ШІ

4. Моніторинг навчального процесу відбувається на базі LMS Moodle. Щотижнево для кафедр, деканатів та ректорату надається стандартизовані звіти про поточний стан навчального процесу

5. Система забезпечення якості використовує технології дистанційного навчання, результати моніторингу навчального процесу та інструменти навчальної аналітики

6. Дистанційне навчання іноземців, Для конкурентоспроможності на світовому освітньому ринку університет має сертифіковані дистанційні курси та тьюторів. Для студентів та викладачів створені дистанційні курси "Використання LMS Moodle та ШІ в університеті"

7. Дуальне навчання - студент отримує компетентності відповідної посади на виробництві а роботодавець кваліфікованого фахівця. Це вимагає використовувати компетентнісний підхід у навчанні та дистанційні курси

8. Компетентнісний підхід реалізується на базі освітнього та професійного стандартів. Структуровані стандарти оформлені як фреймворки компетентностей та індивідуальні навчальні плани студентів. Окремі показники компетентностей набуваються через виконання завдань високого рівня таксономії Блума. Рівень соціальних компетентностей визначає комісія з професійного розвитку.

9. Нормативні документи: Концепція розвитку дистанційного навчання. Положення про використання дистанційного навчання. Стандарт дистанційного курсу. Положення про експертизу дистанційного курсу. Положення про моніторинг навчального процесу. Положення про використання технологій дистанційного навчання в системі забезпечення якості освіти. Політика штучного інтелекту в університеті. Положення про використання штучного інтелекту в університеті. Кодекс етики студента (з урахуванням ШІ). та інші.

10. Технології дистанційного навчання використовуються на базі нормативних документів, для студентів і викладачів створені інструкції і забезпечується методична та технічна підтримка

Моє спілкування з "ЮНЕСКО"

 Нещодавно отримав листа з запрошенням на 222 сесію ЮНЕСКО 6-16 жовтня у Парижі. Перше питання: Чому саме мене? Чому вони вирішили, що я впливова людина? У доковідний період у світі були інструменти визначення впливовості педагогів і я був у тих списках. Але то було давно. На моє питання я отримав новий лист від іншої особи, але відповіді на своє питання не отримав. У листі розповідалось про важливість цієї сесії, пошук нових шляхів уникнення коруції тощо, про те, що витрати, крім готелю, будуть відшкодовані. Але передбачені стіпендії для покриття витрат на готель і прохання якнайшвидше оплатити проживання у конкретному готелі, який поряд з місцем проведення події.

Під впливом таких перспектив я замислився про пріоритети розвитку електронного навчання в Україні, на які ЮНЕСКО може виділити кошти. Загальних перспектив я не побачив, але потреби підтримки викладачів університетів є. Підготував листа з такими пропозиціями, надіслав організаторам і ......

Прийшло повідомлення, що таких адрес електронної пошти не існує. Шахраї збирали гроші за оплату готелю. Будьте обережні з запрошенням на конференції, де все  відшкодовується організаторами.

Але залишилось питання пріритетного розвитку електронного навчання в Україні. Враховуючи мої спроби провести відкриті дистанційні курс для викладачів України у 2024-25 роках, у нас немає пріоритетів, можливо є спільноти за напрямами, але вони закриті і я не маю до них доступу. Що не є пріритетом на даному етапі:

• Комунікація у дистанційному навчанні
• Проєктування дистанційного курсу з використанням ШІ
• Дуальне навчання
• компетентнісний підхід
• система монітрингу навчального процесу
• система підвищення кваліфікації викладачів (сертифікати можна купити)

Мені здається, що пріритетом може бути забезпечення якості дистанційного навчання. Але боюсь, що знову помиляюсь.

Сподіваюсь на Вашу допомогу у визначенні вектора розвитку електронного навчання в Україні.

Все буде Україна!

Резюме дослідження адаптивного навчального програмного забезпечення

 Резюме дослідження адаптивного навчального програмного забезпечення

1. Вступ

Студенти вступають до вищих навчальних закладів з різними досвідом та фоном, що впливає на їх результати в коледжі. Дослідження показують, що студенти з низьким доходом, першого покоління та расово різноманітні студенти зазвичай мають нижчі результати та отримують менше дипломів, що піднімає питання справедливості. Оскільки вища освіта корелює з кращими майбутніми результатами, такими як вищі доходи та нижча безробіття, важливо дослідити способи закриття цих розривів. Одним з обнадійливих рішень є адаптивне навчальне програмне забезпечення, яке персоналізує освіту відповідно до потреб окремих учнів, відходячи від моделі "один розмір підходить усім".

Це дослідження вивчає, чи допомогло впровадження адаптивного програмного забезпечення в курсі Принципи мікроекономіки закрити розрив у результатах серед різних фонових студентів. Дані, зібрані навесні 2017 року в університеті середнього розміру, виявляють, що виконання адаптивних завдань корелює з покращенням результатів на екзаменах, особливо серед студентів меншості.

2. Адаптивне навчальне програмне забезпечення та його вплив

Адаптивне навчальне програмне забезпечення налаштовує подачу матеріалу залежно від індивідуальної продуктивності студента, дозволяючи досягати цілей навчання, забезпечуючи при цьому гнучкість. Ця технологія була впроваджена у різних дисциплінах і на різних рівнях освіти, з метою покращення результатів, зосереджуючись на матеріалі, який студенти ще не освоїли.

Дослідження вивчає, чи корелює виконання адаптивних завдань з кращими результатами на екзаменах серед різних демографічних груп, вимірюючи результати за легкими, помірними та складними питаннями. Попередні дослідження щодо адаптивного навчання дали неоднозначні результати, деякі з них показали відсутність впливу, а інші вказали на позитивні кореляції, особливо для студентів меншості.

3. Дослідницькі питання та методологія

Дослідження має на меті визначити, чи корелює інтеграція адаптивного навчального програмного забезпечення з кращими результатами, особливо для студентів з низьким доходом, першого покоління та расово різноманітних. Воно перевіряє три гіпотези: (1) виконання адаптивних завдань покращує результати для всіх студентів, (2) воно непропорційно вигідне ключовим демографічним групам та (3) вплив найбільший на фундаментальний зміст екзамену.

Дані від 581 студентів, які підписалися на участь, були проаналізовані для оцінки взаємозв'язку між виконанням завдань та результатами екзаменів. Методологія включає описову статистику та регресійний аналіз для оцінки результатів серед демографічних груп.

4. Результати

Описова статистика показує, що виконання адаптивних завдань пов'язане з покращенням результатів на екзаменах. Наприклад, студенти, які завершили завдання, відповіли на більший відсоток питань правильно в порівнянні з тими, хто не завершив, причому студенти меншості отримали найбільшу вигоду. Регресійний аналіз підкріплює ці висновки, вказуючи на те, що виконання адаптивних завдань корелює з поліпшеними результатами, особливо для студентів меншості.

Друга гіпотеза показує неоднозначні результати. Хоча студенти з числа меншин демонструють значні успіхи, студенти з низьким рівнем доходу та студенти першого покоління не отримують однакового рівня користі. Третя гіпотеза підтверджує, що завершення курсу позитивно впливає на базові (легкі) екзаменаційні питання більше, ніж на помірні або складні.

5. Обговорення

Дослідження показує, що інтеграція завдань адаптивного навчання може покращити загальні результати студентів. Однак переваги розподілені нерівномірно, причому студенти з числа меншин демонструють найбільш значне покращення. Результати підкреслюють необхідність цілеспрямованих втручань, оскільки саме адаптивне навчання може не ефективно усунути розриви в результатах для всіх демографічних груп.

Рекомендуються подальші дослідження для вивчення ширшого впливу на різні курси та включення якісних даних для більш повного розуміння досвіду студентів з адаптивними навчальними технологіями. Поздовжні дослідження також можуть дати уявлення про індивідуальний прогрес студентів з часом.

На завершення, хоча навчальні матеріали з адаптивного навчання є життєздатним інструментом для покращення освітньої рівності, їх ефективність варіюється між демографічними групами. Необхідні постійні зусилля, щоб забезпечити, щоб усі студенти користувалися такими освітніми технологіями, сприяючи досягненню мети усунення розривів у результатах вищої освіти.

Gebhardt, K., & Blake, C. D. (2024). Closing the Gap? The Ability of Adaptive Learning Courseware to Close Outcome Gaps in Principles of Microeconomics. Education Sciences, 14(9), 1025. https://doi.org/10.3390/educsci14091025

Маркетинг чи проблема неявних знань

 Маркетинг чи проблема неявних знань

Запропонував викладачам університетів такі відкриті (безкоштовні) дистанційні курси (1-2 кредити) з верифікованими сертифікатами:

1. Комунікації у електронному навчанні 2024

2. Організація дуального навчання 2025

3. Штучний інтелект в освіті

4. Проектування навчального курсу з ШІ 2025

5. Політика ШІ в освіті 2025

Практично ніхто не записався на ці курси з урахуванням моральної підтримки в мережі. Є два віріанти вирішення цієї проблеми: маркетинг та неявні знання

Розглянемо маркетинг

Якщо мета — подолати бар’єр неусвідомленого сприйняття і зробити призначення курсів очевидним для викладачів, то назви мають не просто інформувати, а "продавати цінність". Тобто: підкреслювати користь, вирішувати проблеми та викликати інтерес. Ось як можна переформулювати курси:

Було: Комунікації у електронному навчанні 2024

Стало:

• "Як ефективно спілкуватися зі студентами онлайн"

• "Майстерність Zoom, Moodle і електронної взаємодії"

• "Інструменти для живого спілкування в цифровому середовищі"

Було: Організація дуального навчання 2025

Стало:

• "Як поєднати університет і реальну практику"

• "Розробка дуальних програм для викладачів та бізнесу"

• "Навчаємо студентів через досвід: дуальна модель крок за кроком"

Було: Штучний інтелект в освіті

Стало:

• "Як AI може зекономити ваш час та покращити навчання"

• "Практичне застосування AI у викладанні (для початківців)"

• "Інструменти штучного інтелекту, які вже працюють в аудиторії"

Було: Проектування навчального курсу з ШІ 2025

Стало:

• "Створюємо свій курс із використанням AI — покроково"

• "AI-дизайн навчання: як створити ефективний курс"

• "Майстерня курсів з ШІ: для викладачів, які хочуть навчати сучасно"

Було: Політика ШІ в освіті 2025

Стало:

• "Що викладачу варто знати про AI: ризики, етика, правила"

• "Регулювання ШІ в освіті: практичний гід для університетів"

• "Етика і безпека у роботі з AI: навчаємо відповідально"

Можна також додати короткий слоган чи підзаголовок, наприклад: "Дуальне навчання без бюрократії — покрокова інструкція"

Розглянемо неявні знання

Неявне знання (протилежне від формального, кодифікованого або явного знання) є видом знань, які складно передати іншій особі шляхом написання його або вербалізації. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

Огляд від ШІ

Неявне знання (або імпліцитне знання) - це знання, яке людина має, але не може чітко виразити словами або пояснити. Це знання, отримане через досвід, інтуїцію або неусвідомлене навчання, на відміну від явного, чітко сформульованого знання. 

Провів невеличкий діалог з різними ШІ щодо компетентнісного підходу у дуальному навчанні. Результат у блозі "Чи потрібен компетентнісний підхід у дуальному навчанні"

https://kvn-e-learning.blogspot.com/.../03/blog-post_14.html

Мої приклади неявних знань:

1. компетентністний підхід

2. дистанційне навчання

3. комунікація у навчанні

4. політика штучного інтелекту в освіті

5. дуальне навчання

6. змішане навчання

7. використання ШІ у освіті

8. проєктування навчального курсу з ШІ

Буду вдячний за продовження цього списку. 

Повернення до школи в епоху ШІ Джона Спенсера

 

Резюме: Повернення до школи в епоху ШІ Джона Спенсера

У "Поверненні до школи в епоху ШІ" Джон Спенсер обговорює трансформаційний вплив штучного інтелекту (ШІ) на освіту. Протягом літа він проводив професійні тренінги в США, зосереджуючи увагу на етичній інтеграції ШІ в освітні середовища. Його аудиторія включала вчителів K-12 та викладачів університетів, які стикаються з наслідками впровадження ШІ у своїй роботі. Замість того, щоб просто реагувати на ШІ, педагогів закликають ставити продумані питання та шукати інноваційні рішення, розуміючи ШІ як значну силу, що перетворює написання, спілкування та навчання.

Спенсер підкреслює необхідність для педагогів уповільнити темп і зайнятися глибокими роздумами. Швидкі зміни, що їх приносить ШІ, створюють як можливості, так і виклики. Педагоги повинні розглянути, які аспекти навчання вони хочуть зберегти та як підвищити людські навички в умовах технологій. Замість того, щоб кидатися на кожен новий інструмент, рекомендується більш рефлексивний і допитливий підхід, що дозволяє педагогу обережно експериментувати з інтеграцією ШІ.

Розмірковуючи про свій шлях як "випадкового технаря", Спенсер ділиться своїм початковим скепсисом щодо технологій, який змінився, коли він побачив їхній потенціал підвищити креативність та зв'язок в освіті. Його досвід ведення блогів та викладання спонукав його прийняти освітні технології, хоча він залишається критичним до тенденцій, які обіцяють швидкі рішення без суттєвої освітньої цінності.

На початку нового навчального року Спенсер пропонує почати з допитливості щодо ролі ШІ в навчанні. Педагоги повинні дослідити, як працює ШІ, і розробити політики, які сприяють продуманій взаємодії, а не страху. Він радить уникати двох крайнощів: "Техно-майбутнього", яке підкреслює, що може зробити ШІ, завдаючи шкоди людській взаємодії, та "Закрийте та Заблокуйте", що забороняє ШІ зовсім.

Натомість рекомендується збалансований, етичний підхід, який інтегрує ШІ продумано в навчальний процес. Це передбачає визнання ШІ як інструменту, що підтримує, а не замінює людську креативність та критичне мислення. Спенсер вводить ідею континууму використання ШІ в освіті, від опору до інтеграції та повної залежності від ШІ.

Крім того, він обговорює підходи "Кентавр" та "Кіборг". Модель Кентавра розподіляє завдання між людиною та машиною, тоді як модель Кібора поєднує їх в реальному часі, підвищуючи людські можливості через взаємодію з ШІ. Спенсер вважає, що ефективні користувачі ШІ залишаються рефлексивними та ітеративними, дозволяючи машинному вкладу збагачувати їхнє мислення, а не витісняти його.

Важливо, що Спенсер визнає обмеження ШІ, включаючи його нездатність розуміти контекст, потенціал неточностей та відсутність справжньої креативності та емпатії. Він застерігає проти надмірної залежності від ШІ, оскільки це може призвести до когнітивної атрофії та етичних дилем.

Незважаючи на ці проблеми, Спенсер підкреслює численні способи, якими ШІ може покращити освіту—наприклад, надаючи навчальні підтримки, генеруючи диференційовані матеріали та діючи як інструмент співтворення. Він наголошує, що остаточна мета полягає в тому, щоб сприяти глибшим навчальним переживанням для учнів, водночас заохочуючи намір у використанні ШІ.

Коли навчальний рік триває, Спенсер закликає до відкритого діалогу з участю педагогів, учнів та членів громади, щоб навігувати в складностях ШІ в освіті. Він виступає за політики, які є гнучкими та обґрунтованими людьми, які безпосередньо займаються навчанням. Врешті-решт, Спенсер закликає педагогів пріоритетно ставити креативність, емпатію та зв'язок, забезпечуючи, щоб навчання залишалося глибоко людяним навіть в епоху, що домінує ШІ.

Звіт про Зв'язану Освіту: Четверте Видання — Резюме

 Звіт про Зв'язану Освіту: Четверте Видання — Резюме

Звіт про Зв'язану Освіту, Четверте Видання пропонує інсайти від понад 2000 респондентів, включаючи 1500 студентів та 500 лідерів у вищій освіті з шести глобальних ринків. Звіт підкреслює трансформаційний потенціал штучного інтелекту (ШІ) у формуванні освітнього досвіду, акцентуючи на необхідності для установ адаптуватися до зростаючих очікувань студентів та операційних викликів.

Ключові Інсайти:

1. Роль ШІ у Вищій Освіті: Звіт стверджує, що ШІ може суттєво підвищити операційну ефективність та покращити залученість студентів. Студенти, які вже знайомі з ШІ у повсякденному житті, очікують персоналізованих послуг у своєму навчальному досвіді.

2. Методологія Оцінки: Дані були зібрані через онлайн-опитування та якісні інтерв'ю, проведені в різних країнах, включаючи США, Великобританію, Канаду, Іспанію, Австралію та Ірландію. Відповіді відображають різноманітні перспективи студентів і персоналу.

3. Основні Пункти Резюме:

   • Переваги для Персоналу: ШІ вважається засобом, що дозволяє звільнити час для роботи з високою доданою вартістю та сприяти інноваціям.
   • Досвід Студентів: Хоча багато студентів повідомляють про позитивний досвід, чітко видно, що існує потреба в поліпшеннях у службах підтримки та особистих зв'язках.

4. Рекрутинг та Прийом на Основі ШІ: Процес зарахування еволюціонував; студенти тепер надають перевагу простоті та чуйності над традиційними факторами, такими як місцезнаходження чи рейтинги. Установи заохочуються використовувати ШІ для оптимізації зусиль у рекрутингу.

5. Перспективи Студентів: Більшість студентів висловлюють задоволення своїм університетським досвідом, але багато з них все ще визначають області для покращення, зокрема у фінансовій підтримці, особистому менторстві та кар'єрних послугах. Звіт зазначає, що, хоча задоволеність зростає, досягнення "чудових" вражень вимагає постійних зусиль з боку установ.

6. Перспективи Персоналу: Персонал загалом відчуває підтримку, але стикається з тиском підвищити продуктивність у швидко змінному середовищі. Звіт закликає до поліпшення комунікації та навчання щодо інструментів ШІ для підвищення спроможності персоналу.

7. Майбутні Напрями: Звіт підкреслює необхідність для установ переходити від тактичного використання ШІ до трансформаційних застосувань. Це включає подолання інформаційних ізоляцій та сприяння культурі, яка обіймає інновації та співпрацю.

8. ШІ у Взаємодії та Відносинах з Випускниками: Ефективна взаємодія з випускниками є критично важливою для установ. ШІ може сприяти зміцненню зв'язків з випускниками, покращуючи зусилля зі збору коштів та створюючи відчуття громади.

9. Виклики та Можливості: Персонал визнає потенціал ШІ, але часто висловлює занепокоєння щодо його впровадження та ризику заміни робочих місць. Значна частина персоналу бажає навчання та підтримки, щоб адаптуватися до нових технологій.

10. Висновок: Звіт про Зв'язану Освіту малює картину вищої освіти, що еволюціонує в умовах викликів. Установи, які приймають ШІ та пріоритетизують студенторієнтовані підходи, будуть краще підготовлені до задоволення майбутніх вимог.