Тьютор дистанційного та змішаного навчання

Вперше дистанційний курс для тьютора ПЛДН провела у 2003 році під назвою "Практикум тьютора" для слухачів Регіональних інститутів державного управління НАДУ при Президентові України. Курс сподобався і після закінчення проекту був надрукований посібник
Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Молодих Г.С., Твердохлєбова Н.Є. Дистанційний навчальний процес: Навчальний посібник /За ред. В.Ю.Бикова, В.М.Кухаренка – К.: Міленіум, 2005.-292 с.
На жаль, електронна версія не збереглась, тому познайомитись з посібником можна тільки у паперовому варіанті.
Курс проводився, у більшості, на замовлення організацій.
З 2015 року оновлений курс був запущений як відкритий. Але суттєві зміни у дистанційному навчанні та поширення змішаного навчання вимагають подальшого оновлення курсу.
Ми пропонуємо модернізований курс "Тьютор дистанційного та змішаного навчання", після апробації якого планується підготувати новий посібник для тьютора.
відкритий дистанційний курс  «Тьютор дистанційного та змішаного навчання» 

починається з  2 квітня 2018 р.

Тривалість курсу - 7 тижнів

Мета та завдання курсу: підготовка конкретного дистанційного курсу до навчального процесу; відбір додаткового теоретичного матеріалу для курсу та його структурування; проектування системи контролю, розрахунки рейтингу слухачів дистанційного курсу; відбір та проектування активних методів навчання з використанням хмарних технологій, формування мотивації слухачів та ін.; проектування або перепроектування дистанційного навчального процесу для змішаного навчання; розвиток методичного супроводу дистанційного та змішаного навчання.
Програма курсу

1. Сучасна освіта
2. Тьютор – організатор навчального процесу
3. Планування та рейтингова оцінка діяльності студентів
4. Підготовка інструкцій та інформаційних матеріалів до курсу
5. Організація та проведення дискусій
6. Змішане навчання таорганізація роботи малих груп
7. Інструменти для навчання. Якість та оцінювання дистанційного навчання

Слухач повинен мати дистанційний курс або навчально-методичний комплекс дисципліни, розміщений у дистанційному курсі. Але наша практика показує, що його хотіли б пройти і викладачі, які не мають дистанційного курсу. Тому на першому тижні ми пропонуємо створити електронний курс-ресурс без тестів.
Для учасників курсу будуть проводитись щотижневі вебінари. Наша практика показує, що вони дуже потрібні нашим слухачам, які їм дають орієнтири на тижневу роботу
Ознайомчий вебінар дозволяє зрозуміти - чи потрібен слухачу цей курс, що він отримає корисного для себе
Для участі у дистанційному курсі необхідно заповнити анкету https://goo.gl/forms/sPHoVVqvNu4HcmBr1 - це допомагає нам покращити наші курси.

Міфи про спільноту практики

Спільнота практики завжди самоорганізуються

Брехня. Деякі громади самоорганізуються і дуже ефективні. Але більшості співтовариств потрібно якесь вдосконалення, щоб бути впевненим, що члени отримують цінність.

В істинній спільноті практики немає лідерів

В основному брехня. У багатьох спільнотах необхідно приймати рішення, повинні бути створені умови, необхідно провести стратегічні бесіди. Не всі учасники бачать цінність участі в цих процесах.

Справжні спільноти практики є неформальними

Брехня. Існують як неофіційні спільноти практики, так і формальні.

Роль спільноти практики полягає в обміні існуючими знаннями

Частково вірно. Досвід, який люди повинні розділити, явно важливий. Але спільноти практики це новаторство і орієнтоване на вирішення проблем. Вони винаходять нові практики, створюють нові знання, визначають нові області і розвивають колективну і стратегічну думку.

Занадто складно виміряти вплив спільнот практики

В основному брехня. Можливо, складно приписати 100% впевненості в діях спільноти практики для конкретного результату, однак можна простежити, як члени спільноти змінюють свою практику і покращують продуктивність.

Гарне сприяння - це все, що потрібно, щоб учасники могли брати участь

Невірно. Є багато інших причин, через які люди не можуть брати участь. Область повинна бути релевантною і пріоритетною для членів. Члени повинні бачити результати своєї участі і відчувати, що вони отримують від цього.

Спільнота практики - це гармонійні місця

Може бути. Повна відсутність конфліктів може призвести до зникнення протиріч, обговорення і, як результат, навчання.

Існує технологія, яка найкраще підходить спільнотам практики

Невірно. Може бути, але її ще не знайшли.

Спільнота практики - це рішення всього!

Брехня. Спільноти практики не замінюють команди або мережі або інші структури. Кожна з них має своє місце в загальній екології системи навчання.

http://wenger-trayner.com/introduction-to-communities-of-practice/

100 найвпливовіших людей в світі корпоративного електронного навчання

8 березня опубліковано десятий щорічний список з 100 найвпливовіших людей в світі корпоративного електронного навчання (https://elearningindustry.com/press-releases/corporate-elearning-movers-and-shakers-list-2018). Ідеологом цього списку є відомий письменник та коментатор онлайн навчання Боб Літтл.

 «Як завжди, критерії оцінки залишаються суб'єктивними і помилковими, тому що вони повністю залежать від людини», - каже Боб Літтл. «… судді цього року, які знову залучені з усього світу, продовжили традицію намагатися бути чесними і об'єктивними в своїх думках, безсумнівно, не всі, хто читає цей список, будуть повністю згодні з рішенням суддів, але це краса списків, таких як цей: він дає широкі можливості для роздумів і дискусій».

Top 100 eLearning Movers and Shakers List представляє погляди ряду ключових людей про осіб, які ведуть корпоративний світ онлайн-навчання. Як і раніше, коли кожен суддя самостійно становив свій список для розгляду, переважна більшість з 135 або близько того імен в «довгому списку» було загальним для більш ніж одного списку.

При підготовці остаточного списку Top 100 eLearning Movers and Shakers List судді визначили, що:

• Люди, згадані в списку, будуть вважатися впливовими в секторі корпоративного електронного навчання в своїй країні, на континенті, в регіоні і в усьому світі.
• Список складений на основі поточного впливу на онлайн-навчання в якості практика, коментатора, фасилітатора і / або мислителя.
• Хоча академіки можуть бути названі в цьому списку, вони розглядаються тільки в тій мірі, в якій їх робота впливає на людей в корпоративному світі.

Я у цьому списку займаю 94 позицію і я єдиний з України. Виникає питання «Чому?»

• Статистика Twitter показує, що моя аудиторія – це США, а не Україна
• В мою колекцію твітів та статей на Scoop.it входить практично вся еліта списку цього року, тому колекція повністю відображає тенденції розвитку корпоративного онлайн навчання світу.
• Мій Klout складає 53 з 100 за рахунок Twitter та Facebook
• Мої книжки про змішане навчання та куратора змісту, які були надруковані у 2016 році, переглядають не тільки в Україні, але й у США
• Мої блоги (українською) читають не тільки в Україні, але й у США
• Є декілька статей англійською про мої конективистські та відкриті онлайн курси

Висновок: треба займатися англійською мовою, вчитися писати, слухати і говорити

Рефлексивні питання

Студентів треба вчити рефлексії, тому необхідно наприкінці занять глибоко вивчати та обговорювати  рефлексивні питання (https://globaldigitalcitizen.org/15-reflective-questions-debriefing-learning).

15 рефлексивних питань, які кожен учень може використовувати

1. Визначте деякі з ваших найскладніших навчальних моментів. Чому вони виникли?
2. Визначте деякі з ваших найсильніших навчальних моментів. Що спонукало їх появі?
3. Що найважливіше ви дізналися особисто? А в команді?
4. Коли ви зрозуміли, що прийшли до свого остаточного кращого результату?
5. Як ваше рішення пов'язане з ситуаціями і проблемами в реальному світі?
6. Що найбільше заважає вашому прогресу?
7. Наскільки добре ви і ваша команда спілкувалися в цілому?
8. Якими були ваші товариші по команді, які допомогли вам дізнатися чи подолати перешкоду?
9. Як ви допомогли іншим в командному процесі?
10. Чи були ваші цілі в основному підтримані, і наскільки ви відхилилися від них, якщо вони є?
11. Що ви виявили як ваші найсильніші сторони? Ваші найбільші недоліки?
12. Що б ви зробили по-іншому, якби ви знову підходили до тієї ж проблеми?
13. Що б ви робили інакше з особистої точки зору в наступний раз, коли ви працюєте з тією ж групою або іншою?
14. Як ви можете краще підтримувати і заохочувати своїх товаришів по команді до майбутніх проектів?
15. Як ви будете використовувати те, чому навчилися, в майбутньому?

Як люди вчаться в MOOCs

Дослідження про те, як люди вчаться в MOOCs (http://littlebylittlejohn.com/open-knowledge/), свідчать, що багато студентів, які не закінчують MOOC, часто дуже задоволені своїм навчанням, тому що вони досягли того, що вони мали намір зробити.

Потрібні нові способи підтримки студентів в плануванні, досягнення і самовизначенні заходів успіху, а не методи досягнення, які заздалегідь їх навчають.

У цьому дослідженні було виявлено що учні, які беруть участь в навчальному процесі:

1. Споживають знання. Студенти виявляють знання, які їм необхідні в матеріалах курсу, через самонавчання, людей, з якими вони взаємодіють, включаючи інших студентів, викладачів і навіть людей поза курсом, включаючи сім'ю, друзів або колег.
2. Створюють нові знання, нові ресурси і розширюють надані ресурси. Ці нові ресурси представляють собою динамічний, вірний і індивідуально орієнтований погляд на знання учнів.
3. Контактують з людьми, в тому числі однолітками, які поділяють інтереси або цілі, а також зв'язок із знаннями. Контакти можуть бути вільними, взаємними або односпрямованим.
4. Впроваджують нові знання в якості офіційних звітів і неофіційно (як роздуми, ідеї, рейтинги і інший контент). Ці нові ресурси можуть використовуватися іншими студентами і викладачами.

Всі чотири поведінки найбільш ефективні при проведенні в відкритих мережах, оскільки ці мережі розширюють охоплення і максимізують потенційну вигоду, яку кожен учень отримує завдяки взаємодії з іншими.

Формування університету в еру мережі

Університети по праву повинні розглядати і вирішувати проблеми різноманітності, інтеграції, стійкості і справедливості. Для створення справедливого середовища в масштабі потрібна «структура» (http://daveowhite.com/shaping/)

Існує багато прикладів курсів і груп, які успішно обговорюють напруженість між мережею та ієрархією в університеті, але вони, як правило, мають чотири характеристики.

1. Це невеликі курси, з низькою кількістю учнів
2. Їх очолюють люди з чітким розумінням цінності роботи в мережі
3. Команда викладачів із задоволенням використовує комбінацію інституційних і веб-платформ в залежності від ситуації
4. Велика частина мережевої діяльності офіційно не розкривається установі, побоюючись, що вона буде закрита

Більшість установ тепер розуміють, що в мережі є цінність, але часто вбивають цю цінність в процесі її інституціоналізації.

Не потрібно перепроектувати весь інститут, щоб зробити цю роботу, але нам потрібно переглянути принципи, на яких ґрунтується наше навчання. Кілька «дизайнерських» принципів, які можна рекомендувати:

1. Нам потрібно знайти способи роботи в мережевому режимі, які можуть працювати в масштабі, але які не передбачають, що технологія є «відповіддю» сама по собі.
2. Нам потрібно позитивно включити мережеві підходи і перестати думати про цифру як про те, «що ми повинні робити, тому що у нас закінчився простір», або «ми робимо, тому, що занадто багато »учнів.
3. Нам потрібно припинити розробку наших курсів з поняттям, що «обличчям до обличчя» є курс, а цифровий - тільки для підтримки лицем до лиця. (Більшість студентів проводять більше часу, вивчаючи онлайн, ніж обличчям до обличчя, незалежно від того, наскільки високі їх «контактні» години)
4. Нам потрібно створити «незалежні» дослідження як щось більше, ніж «виконання домашньої роботи» або (відповідно до вищевикладеного пункту), що ви робите в аудиторії.
5. Ми повинні визнати, що мережа (Інтернет) існує і відповідним чином впливає на наші курси.
6. Ми повинні визнати, що використання дисциплін як основного способу структурування наших інститутів має серйозні обмеження для студентів в епоху цифрових технологій.
7. З огляду на вищевикладене, ми повинні визнати, що учні працюють в більш інформаційному і соціальному середовищі, ніж сам університет.
8. Нам необхідно перепроектувати то, як ми формально фіксуємо дизайн курсів і спосіб формулювання цих проектів студентам, при цьому пам'ятаючи про різноманітність, включення і справедливості.

Як допомагають інформаційні технології

Коли ми додаємо нові інформаційні технології в старі методи, ми не повинні очікувати поліпшення функціональності. Ми можемо, як показують дослідження, навіть знизити поточні результати (http://www.gettingsmart.com/2018/01/how-and-where-edtech-will-help/).

Інформаційні технології надають нові можливості: новий досвід навчання, нові стратегії оцінки, нові послідовності розвитку, нові місця і графіки, а також нові партнерські відносини.

Але освіта просто не піддається підвищенню продуктивності. Це був висновок, зроблений в 1966 році Вільямом Баумолом (і співавтором Вільямом Боуеном) . Тепер це називається ефектом Баумола, (https://en.wikipedia.org/wiki/Baumol%27s_cost_disease).

Основна причина, чому Баумол мав рацію щодо освіту, полягає в тому, що тут велике значення мають відносини. Інформаційні технології можуть додати деяку гнучкість, але відносини вимагають часу і залежать від особистостей, що беруть участь у навчальному процесі. Це означає, що продуктивність навчання навряд чи зміниться найближчим часом.

Інформаційні технології можуть бути корисними (і будуть сприяти) в п'яти основних напрямках.

Налаштування

•        Формують системи оцінки та допомагають викладачам коригувати завдання для груп студентів. Адаптивні системи навчання автоматично корегують рівень навчання і шлях для кожного учня.

•        Профілі користувачів інформуватимуть про наступний навчальний процес  або рекомендувати наступний кращий досвід навчання.

•        Індивідуальна послідовність підвищує інтерес та продуктивність навчання (тобто, більша ефективність навчання протягом години).

Мотивація

•        Задумане використання технологій може стимулювати мотивацію студентів, підвищуючи виробничі потужності, збільшуючи вибір і пропонуючи захоплюючі враження та навколишнє середовище.

•        Адаптивні та ігрові системи читання і математичного навчання забезпечують індивідуальні рівні навчання і створюють мотивацію з частими зворотними зв'язками.

•        Автоматизовані системи зворотного зв'язку забезпечують негайний зворотний зв'язок і підтримують культуру перегляду.

•        Завдяки інтелектуальним інструментам розробки проектів студенти матимуть більше вибору в завданнях при демонстрації необхідних компетенцій.

•        Більш привабливі завдання та більш ефективний зворотний зв'язок підвищать мотивацію студентів і приведуть до більшого часу участі.

Стабілізація

•        Системи, що забезпечують рівний доступ до інструментів, звужують цифровий розрив.

•        Прискорений розвиток навичок до і під час складної проектної роботи дозволяє студентам брати участь в змаганнях і вносити свій вклад.

•        Особистий, частий, адаптований навчальний зворотний зв'язок повинен прискорити прогрес.

Співробітництво

•        Безкоштовні інструменти дозволяють створювати спільні авторські права зі студентами.

•        З кожним роком стає простіше створювати додатки.

•        Відкриті інструменти навчання дозволяють молодим людям  розширити їх можливості робити внесок у локальні і глобальні рішення.

Переносимість

•        Завдяки кращій інтероперабельності викладачі та студенти зможуть поєднувати зворотний зв'язок з декількох джерел, щоб керуватися міркуваннями про навчання і майстерність. Це поліпшить навчання і переносимість.

•        Облікові записи та транскрипти Blockchain спростять збір і загальний доступ до зведень.

Навчальні інновації вимагають натхнення, посередництва і інкубації. Технологія створює нові можливості, але педагоги створюють і полегшують цей досвід.